Українські та польські експерти переконані, що антиукраїнські настрої в Польщі, наслідком яких стала заборона на в'їзд в цю країну рівненської гурту Ot Vinta, інспіровані Кремлем. Саме Москві вигідно вбити клин між Україною та Польщею. Для цього використовується така чутлива тема, як ставлення поляків і українців до подій на Волині літа 1943 року. Напередодні чергової, 73-ї річниці Волинської трагедії, МВС Польщі заборонило в'їзд українським музикантам, які нібито були помічені в симпатіях до Степана Бандери - лідера Організації Українських націоналістів, котра переслідувала поляків у 1943 році на Волині.
Про те, що рівненський гурт Ot Vinta не пускають у Польщу, 3 липня заявив її лідер Юрій Журавель на своїй сторінці в Facebook. За його словами, українці міста Перемишль запросили музикантів на концерт, присвячений святу Купала, однак мер міста, відреагувавши на загрози місцевих ультрас спалити сцену, наполегливо рекомендував організаторам фестивалю не запрошувати гурт Ot Vinta, щоб не провокувати поляків присутністю “піарників УПА”. Потім Співтовариство Солідарності з Україною вирішило запросити Ot Vinta у Варшаву на одну з головних сцен міста, проте при перетині кордону сталася затримка і зрештою музикантам повідомили про існування наказу МВС Польщі не пропускати їх через кордон.
Польський міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак, коментуючи заборону в'їзду музикантів в Польщу, пояснив, що організатори концерту хотіли "перенести авантюру з Перемишля до Варшави", на що він погодитися не міг: "У контексті Варшавського саміту НАТО (запланований на 8 і 9 липня, - "Апостроф") і того, що через тиждень ми будемо відзначати 73-ю річницю вбивств на Волині, скоєних українськими націоналістами, я ніколи не погоджуся на те, щоб громадський порядок і безпека громадян нашої країни, за які я відповідаю, були порушені" .
Криваві події літа 1943 року, котрі отримали в українській історіографії назву Волинська трагедія, а в польській - Волинська різанина, дійсно є найбільш гострою проблемою у відносинах між Україною і Польщею, які прийнято вважати союзницькими і добросусідськими. Як відомо, влітку 1943 року волинський крайовий провід ОУН (Б) прийняв рішення про вигнання з Волині місцевих поляків. Найбільшого розмаху акція досягла 11 липня, коли ОУНівці атакували понад 150 польських населених пунктів. В результаті цих дій загинули не менше 36 тисяч поляків. З тих пір саме 11 липня у Польщі щорічно відзначається річниця волинських подій. Напередодні цього дня в цій країні завжди ростуть антиукраїнські настрої, а в цьому році вони особливо сильні. Ситуацію посилило і те, що один з учасників гурту Ot Vinta сфотографувався на тлі пам'ятника лідеру ОУН Степану Бандері, хоча сам Юрій Журавель не відрізняється антипольськими поглядами, швидше - навпаки. "Долі народів Польщі та України тісно пов'язані і радістю, і горем вже не одне століття. Нам жити далі разом. Нехай буде мир. А українському уряду давно пора визначитися, а не ховати голову в пісок", - свідчить підпис під одним з малюнків лідера групи.
Варто відзначити, що з приходом до влади в Польщі партії "Право і Справедливість" стосунки між державами погіршилися. Передбачивши зростання антиукраїнських настроїв напередодні 73-ї річниці волинських подій, на початку червня 2016 року глави українських Церков, колишні президенти України, відомі державні і громадські діячі надіслали звернення до державного керівництва Польщі й польського суспільства, в якому закликали встановити загальний день пам'яті жертв польсько-українського конфлікту. "Просимо вибачення за скоєні злочини та образи - це наш головний мотив. Просимо вибачення і в рівній мірі прощаємо всі злочини та кривди, вчинені щодо нас - це єдина духовна формула, яка повинна бути мотивом кожного українського і польського серця", - йшлося у зверненні.
Однак політики "Права і справедливості" відповіли на це звернення досить недружелюбно: "У Польщі на державному та місцевому рівнях ми не вшановуємо людей, чиї руки заплямовані кров'ю невинного цивільного населення. Нас турбує вибірковість історичної пам'яті, в якій симпатії до Польщі йдуть в парі з прославленням тих, хто має на руках кров наших земляків - беззахисних жінок і дітей".
Між тим, конфлікт навколо гурту OT VINTA викликав бурхливу реакцію в українському сегменті соцмереж. "Польська влада досягає дна", - такий загальний лейтмотив висловлювань. Ситуація набула розголосу навіть на дипломатичному рівні. Зокрема, посольство України в Польщі закликав польську сторону до толерантного ставлення один до одного. "Ми поважаємо суверенне рішення польської сторони (щодо заборони на в'їзд групи, - "Апостроф"), яка, мабуть, побачила для цього достатні підстави. Але відверто шкода, що українська група стала заручником емоційної істерії і нічим необґрунтованих фобій у дружній нам Польщі. Сподіваємося, що в майбутньому цього не повториться", - йдеться в заяві посольства.
У той же час Союз Українців у Польщі, який намагався організувати концерт групи в Перемишлі, заявив, що останнім часом у Польщі зростає антиукраїнська істерія. "Комусь дуже хочеться, щоб у польсько-українському пограниччі не було миру. І щоб між Річчю Посполитою і Україною зберігалося перманентне напруга, що виключає розвиток добросусідських відносин. Щоб Польща бачила в Україні не партнера, а загрозу", - прокоментував ситуацію голова Спілки Петро Тима.
Експерти, з якими поспілкувався "Апостроф", прийшли до однозначного висновку, що нинішня антиукраїнська істерія польських націоналістів напередодні чергової річниці Волинської трагедії підігрівається Кремлем.
"Незважаючи на суто польський контекст, видно, як активно діє Росія. Деякі люди, які пікетували концерт (в Перемишлі), вигукували: "Хай живе Новоросія", - розповідає "Апострофу" представник польського фонду "Наш вибір" Ольга Попович, яка живе в Польщі і допомагає українським емігрантам. На її думку, ані попередній, ані нинішній уряд Польщі не підтримують агресію Росії проти України і висловлюють рішучу підтримку нашій державі. Однак, можливо, напередодні варшавського саміту НАТО польське МВС дізналося про якісь провокації, які готуються і вирішило перестрахуватися. "Росія веде себе дуже активно. І дуже добре використовує настрої польських маргіналів. Якщо проаналізувати те, що зараз відбувається в польсько-українських відносинах, то видно, що істерію намагаються підігріти, і зрозуміло, кому це грає на руку", - пояснює "Апострофу" Ольга Попович.
Схожої думки дотримується і польська журналістка Агнежка Ромашевская. "Хтось грає зі сірниками. І мені навіть не хочеться думати про те, якого ефекту цей хтось хоче досягти", - пояснила журналістка у своєму Facebook. Ще один польський журналіст Павло Боболович вважає, що Росія напередодні чергової річниці Волинської трагедії, знаючи суперечності, які існують навколо цієї події, а також неоднозначне ставлення поляків до особистості Степана Бандери, вирішила розпалити антиукраїнські настрої. "Українці повинні зрозуміти, якою трагедією для польського народу є вбивства на Волині, вчинені українськими націоналістами. Саме тому в Польщі неоднозначно сприймається українська націоналістична символіка і особистість Степана Бандери. Однак і ми, поляки, повинні зрозуміти, що одна справа - це злочини українських націоналістів проти польського народу, а інше - боротьба українських партизанів проти Радянської влади і за незалежність української держави. Ми також повинні пам'ятати, що сьогодні ми закрили питання взаємних територіальних претензій, а єдиною справжньою загрозою є новий російський імперіалізм", - пояснив "Апострофу" Павло Боболович.
Журналіст переконаний, що Кремль використовує цей історичний конфлікт між поляками і українцями, щоб посварити два народи. "Для Москви найгіршим сценарієм є співпраця між Польщею та Україною. На жаль, це означає, що нас може очікувати ще багато провокацій, які падають на благодатний ґрунт. Тому нам варто подумати про те, що зробити для того, щоб не піддаватися на ці провокації", - вважає журналіст.
Відомий дисидент і український громадський діяч, віце-ректор Українського Католицького Університету Мирослав Маринович, який свого часу доклав чимало зусиль для примирення між українцями та поляками, переконаний, що Росія скористалася тим, що Україна перестала працювати над поліпшенням українсько-польських відносин. "Україна заспокоїлася, повіривши в те, що Польща - це її найкращий союзник. А Росія почала руйнувати цю дружбу і робить це дуже ефективно. Там величезні гроші йдуть на це", - зазначив Маринович "Апострофу". Він підкреслив, що міжнаціональні стосунки - річ динамічна. Вони не можуть постійно залишатися на тому ж рівні, а мають властивість змінюватися.
На думку Мирослава Мариновича і Павла Боболовича, правду про волинські події 1943 року повинні встановлювати не політики, а історики. "Це робота для спільного форуму польських і українських істориків. Поляки і українці мають різних героїв і деякі фігури ніколи не будуть прийняті всіма", - переконаний Боболович.
Варто відзначити, що ворожа відповідь з боку представників "Права і справедливості" не була єдиною реакцією на звернення української сторони. Так, 4 липня сорок чотири видатних поляка, в тому числі - колишні президенти Польщі Лех Валенса, Олександр Квасьнєвський, Броніслав Коморовський - оприлюднили ще одну відповідь на звернення української еліти. У ньому йдеться про те, що в слов'янському світі немає інших народів, які з точки зору політичного і духовного життя були б настільки тісно пов'язані один з одним і так уникали один одного, як поляки та українці. "Тим більше радує нас ваш лист зі знаменними словами: "просимо вибачення", в якому ви не ухиляєтеся від відповідальності за образи, нанесені у сорокових роках минулого сторіччя. Ми також віддаємо данину пам'яті жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів", - йдеться в листі. Тут же йдеться про необхідність спільно протистояти ворогові: "Висловлюємо вам своє захоплення і солідарність у боротьбі з агресором, який більше двох років окупує частину української землі, не бажаючи допустити здійснення вашої мрії про життя в об'єднаній Європі".
