RU  UA  EN

Четвер, 25 квітня
  • НБУ:USD 39.25
  • НБУ:EUR 41.90
НБУ:USD  39.25
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

"Монополія на реформи": як РПР підриває процес призначення державних секретарів

РПР приватизує квоту громадськості в Комісії вищого корпусу з питань державної служби

РПР приватизує квоту громадськості в Комісії вищого корпусу з питань державної служби Процес призначення державних секретарів розкрив серйозні проблеми, які можуть перерости в гучний скандал Фото: Fotolia

У п'ятницю, 8 липня, відбудеться голосування з обрання представників громадськості в Комісію вищого корпусу з питань державної служби, яка в подальшому буде уповноважена призначати державних секретарів і інших держслужбовців категорії А. Процес підготовки засідання формування Комісії вже розкрив серйозні проблеми, які завтра можуть перерости в гучний скандал і призвести до дискредитації ролі громадських організацій у процесі реформ. Не кажучи вже про можливі подальші судові позови, які можуть перезапустити процес формування Комісії.

В експертних колах ситуацію з обранням 4 представників громадських організацій та науково-освітніх інститутів у Комісію вищого корпусу з питань державної служби (далі – Комісія) вже називають "договорняком" і політичною корупцією від Реанімаційного пакету реформ (РПР), який встановив контроль над Організаційним комітетом.

Новий закон про державну службу, який набрав чинності з 1 травня, передбачає створення інституту державних секретарів, які будуть реально керувати роботою центральних органів виконавчої влади. При цьому Комісія буде відповідати за питання не тільки призначень, а й звільнень, а також розглядати питання конфліктів між держсекретарями і міністрами. Фактично Комісія буде потенційно визначати правила гри у новій системі державного управління.

У разі обрання членів Комісії на підставах кваліфікації, меритократії і громадянської позиції цей орган справді може стати фільтром для обмеження політичного впливу переможців виборів на державний апарат. Це дозволить залишити за політиками питання політичних рішень, а за держсекретарями – їхню реалізацію в адміністративні процедури відповідно до нового закону і публічно затверджених пріоритетів у тих чи інших сферах.

До складу нової Комісії по одній людині будуть призначати Президент, КМУ, ВРУ, орган судової адміністрації, НАЗК, Національне агентство з питань держслужби. Ще два члени Комісії будуть представляти інтереси роботодавців і профспілок, а 4 особи – громадський сектор.

Процес обрання "громадської четвірки" членів Комісії розпочався у травні 2016 року і за цей час вже обріс скандалами і підозрами в "корупції" від громадських організацій. Справа йде до того, що може повторитися історія з обранням членів у НАЗК, яке після судових розглядів закінчилося перезапуском процедури проведення прозорого відбору кандидатів.

Організаційний комітет з відбору членів Комісії від громадськості, який очолив заступник голови правління Центру політико-правових реформ (ЦППР) Ігоря Коліушка – Віктор Тимощук, вже продемонстрував у своїй роботі подвійні стандарти з відбору організацій.

На стадії формування Комісії бажання взяти участь у конкурсному відборі висловила 81 громадська організація (витяг з Протоколу №3 оргкомітету).

У підсумку до участі в конкурсі було допущено лише 20 учасників. Решта була викинута з формальних причин.

Наприклад, деякі організації в пакеті документів подали не виписку, а "витяг" з державного реєстру, хоча юристи вказують на те, що особливих відмінностей, по суті, в цих документах нема. Але з іншого боку, кілька організацій, які порушили такі формальні вимоги, були все ж таки прийняті паном Тимощуком, прямо порушуючи умови подання документів. Наприклад, одна з організацій - Лабораторія демократичних трансформацій подала документи не пізніше встановленого терміну, але їй це пробачили. Зі слів одного з членів Оргкомітету, документи від імені цієї організації були взагалі відіслані на неправильну адресу, що, між іншим, не завадило пану Тимощуку також їх зареєструвати.

До одних організацій підходили з усією строгістю згідно з нормами законодавства, до інших же була застосована дискреція з боку керівництва оргкомітету. Наприклад, організації, що мають профіль роботи в реформі в дипломатичній службі або займаються питаннями системи загальної освіти або місцевого самоврядування, були виключені без повного вивчення наданих документів у зв'язку з нібито іншим профілем діяльності.

Інша організація, не маючи навіть свого сайту в робочому стані, подала з помилками пакет документів. Проте Організаційний комітет, беручи до уваги те, що це "потрібна і хороша організація, "закрив на це очі", зробив виняток і дозволив їм доопрацювати пакет документів. А від імені громадської організації "Ліга інтернів" був допущений взагалі співробітник посольства Республіки Словенія в Україні – Тарас Притула. Всі ці факти зафіксовані на відеозйомці засідання Оргкомітету.

На питання, чому така жорсткість і формалізм до виключення з правил для інших, експерти прямо відповідають: Комісії принципово важливо провести тільки ті організації, які контролюються Реанімаційним пакетом реформ. Саме тому Оргкомітет, очолюваний РПР, викинув за формальними критеріями чужі організації, а провів свої, технічні.

РПР, який сплив на хвилі постмайданного ентузіазму, намагається зараз монополізувати бренд "громадянського суспільства" і, користуючись благоволінням влади, провести максимум своїх представників у Комісію шляхом перевіреної схеми Сандея Аделаджи". Ця схема передбачає створення штучної більшості з наближених організацій, яким велено підтримати не кращих, а "своїх". За попередніми підрахунками, РПР контролює до подібних 10 організацій, що і складає контрольний пакет при обранні "громадської четвірки".

Кілька організацій, які пройшли відбір, не особливо приховують те, що взяти участь у процесі їх "попросили" в Реанімаційному пакеті реформ. РПР готував для подання їхні документи, а потім визначив тих, за кого варто голосувати, а за кого ні.

За наявною інформацією, на цьому тижні РПР вже прийняв неофіційне рішення щодо тих кандидатів, які повинні увійти до складу Комісії. Цими кандидатами РПР визначив Дениса Бродського, представника відомої організації TransparencyInternational, Ігоря Коліушка – голову ЦПРР, який також є начальником Тимощука, очолював Оргкомітет, та Володимира Купрія - представника Лабораторії досліджень ТЦК.

Четверту кандидатуру "для балансу інтересів" було вирішено залишити представнику науково-дослідних інститутів.

Як виявилося, незважаючи на те, що РПР вдалося сформувати контрольний пакет організацій і контролювати процес обрання, впевненості в тому, що всі організації проголосують так, як їм скаже керівництво РПР, у них немає.

Тому підготовчий комітет, очолюваний паном Тимощуком, пішов на безпрецедентні кроки, покликані забезпечити контроль над голосуванням.

Замість таємного голосування його учасникам видадуть іменні бюлетені, з корінцем та номером, який буде залишатися на самому бюлетені і дозволить чітко відстежити, хто за кого проголосував. РПР очевидно вважає, що порушення демократичних процедур, якщо йдеться про обрання своїх представників, не має значення. Про питання кваліфікації та наявності предметних знань і громадянської позиції ніхто в процесі обрання навіть не говорить. Звичайно, навіщо потрібна кваліфікація для організацій, за яких заповнили документи і привели їх для участі в голосуванні просто для того, щоб провести "потрібних" кандидатів.

У разі, якщо цей сценарій буде реалізований, довіра людей до здатності представників громадськості в цій Комісії відображати дійсну позицію суспільства буде під дуже великим питанням.

Таким чином, вся ця історія схожа на змову групи зацікавлених осіб за попередньою згодою з метою взяття під контроль процесу призначення вищих посадових осіб в органах державної служби.

Не виключено, що надалі всі ці факти можуть стати предметом розглядів з боку органів прокуратури, адже "корупція" від РПР ні чим не краща, ніж корупція "злочинної влади".

Читайте також

Пошук "Патріотів": що НАТО пообіцяв Україні

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба приїхав в НАТО попросити ЗРК Patriot, що йому відповіли

Примара Трампа: як НАТО намагається допомогти Україні

На зустрічі глав МЗС країн — членів НАТО питання України — головне на порядку денному