RU   UA   EN  

Пʼятниця, 24 травня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.15
Політика

Ліга чемпіонов 2018/19: новини, результати, відео

Надія Савченко: я не дипломат, щоб бути послом в Росії

Депутат намагається вести активну роботу в справі звільнення полонених, але визнає, що у неї поки мало що виходить

Депутат намагається вести активну роботу в справі звільнення полонених, але визнає, що у неї поки мало що виходить Народний депутат України Надія Савченко Фото: Владислав Мусієнко

Народний депутат, українська льотчиця НАДІЯ САВЧЕНКО в інтерв'ю "Апострофу" висловила задоволення ходом переговорів з ватажками незаконних ДНР і ЛНР Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким. Колишня російська ув'язнена також розповіла, як йде процес звільнення українських полонених на Донбасі та політичних в'язнів в Росії. Серед іншого, народний депутат повідомила про погіршення стану здоров'я Олександра Кольченка.

- Пройшло приблизно три місяці з моменту вашого повернення в Україну. Це було 25 травня. Ви тоді сказали, що покладете своє життя за полонених. Що вже вдалося зробити за ці 2 місяці, які основні здобутки?

- Важко назвати це програмою діяльності. Боротися за наших людей - це перш за все мій обов'язок як офіцера Збройних сил та як народного депутата. Робила я багато, але результатів поки що таких, яких я очікувала, — мало. Та і взагалі можна сказати, що жодних немає. Тому вважаю, що робота недостатня, продовжую працювати.

- А чому на вашу думку немає результатів, що заважає, які саме плани не вдалося втілити і чому?

- Я буду самокритична: якщо не вдалося щось зробити, значить, я недостатньо робила. Вказувати вам чому і як, і що не відбувається, я не стану, тому що це стратегія, а стратегію не здають.

- Але ви тоді говорили про якийсь Комітет порятунку в’язнів, здається. Так?

- Це міжнародний комітет по визволенню саме політв’язнів з Росії. Це зовсім трохи інша робота. Хоча і там, і там знаходяться під тортурами і захопленням наші люди, але треба розділяти два фактори: це військовополонені, які знаходяться на Донбасі, і друге – це ті політв’язні, які знаходяться у Росії.

- Вони потребують якихось окремих підходів?

- Так, там треба зовсім інші підходи.

- Чим ці підходи відрізняються?

- По-перше, рівень політв’язнів – це рівень домовленості президентів. І так само із допомогою і тиском світової спільноти і світових політиків. Щоб визволити наших внутрішніх полонених на Донбас, треба змиватися з політики і займатися конкретно людьми. Треба почати віддавати військовополонених, які зараз в нас знаходяться, для того, щоб забрати тих, які знаходяться на окупованій території.

- А з кого треба почати? Чи це можна робити одночасно?

- Не можна назвати – з кого. З кого вийде. Туди їздять перемовники, люди постійно говорять. Там знаходяться люди з нашої території, яких дуже часто наша влада звинувачує у якійсь проросійській пропаганді або ще в чомусь. А люди, ризикуючи своїм життям, їздять туди, говорять з терористами, як звикли їх тут називати, з ким наша влада каже, що не буде говорити. Вони (бойовики, - ред.) говорять, вони пропонують обміни зі свого боку, вони називають прізвища, які потрібно повернути за наших хлопців.

- А хто саме їздить? Хто зараз на тій території?

- Я ніколи в житті не назву цих прізвищ, тому що ви - журналісти, а люди там життям ризикують. Тому ніколи ви не почуєте від мене таких прізвищ, хто туди їздить. Тільки якщо людина сама захоче сказати, що вона там працює. То ви тоді про це дізнаєтеся.

Народний депутат України Надія Савченко Фото: Владислав Мусієнко

- Але є такі відомі переговорники, і їх прізвищ ніхто не приховує. Наприклад, Юрій Тандіт займався звільненням полонених… Медведчук, наприклад (за словами президента РФ Володимира Путіна, саме Віктор Медведчук допомагав звільненню Савченко, - "Апостроф").

- Почекайте (ніяк не реагує на згадку про Медведчука, - "Апостроф"), Юрій Тандіт хоч раз туди їздив? Саме на окуповану територію він хоч раз їздив? Я просто не знаю, можливо, і їздив. Ви мені скажіть, ви ж більше стежите за інформацією. Ні? Тоді я вам не можу назвати тих людей, які туди їздять. Якщо Юрій Тандіт сам себе назвав – добре. Якщо хтось ще скаже, що він туди їздить і назве себе – добре, я робити за людей цього не буду. Я знаю ці прізвища, але вам я їх не скажу.

- Буквально днями ваша сестра Віра запропонувала, а ви підтримали включення Оксани Марченко до групи переговорів по звільнення полонених.

- Не можна сказати, що Віра запропонувала. Це була наша спільна ідея. А виходила вона просто із дитячої казки. Можливо, якщо чули чи не чули, то я розкажу: йшли два козла на кладці і лобами прободалися, бо зустрілися і один одному дорогу не вступили, і упали у воду. Йшли дві козочки і зустрілися: одна присіла, а друга перескочила і пішли далі. Це дуже показова історія. Тому я просто запропонувала поміняти баранів на жінок. Можливо тоді діло піде краще.

- То це Порошенко з Медведчуком - барани?

- Ну що ви. Не перекручуйте. Я ж просто запропонувала двох баранів поміняти на двох жіночої статі. А далі ви можете домислювати, як вам завгодно.

- Так а ви плануєте якось з ними виходити на зв'язок? З Оксаною Марченко і Мариною Порошенко.

- Взагалі, це було запропоновано президентом. І ця версія вже була відхилена. Я не буду домірковувати і домислювати, чому саме, це робота журналістів.

- Щодо теми визволення політв’язнів: як просувається справа в цьому плані?

- Поки що я тільки їздила у закордонні поїздки. Зараз не дуже активно усе відбувається, тому що у всіх відпустки у літній час. Я працюю на міжнародній арені з міжнародними політиками, доносячи наші списки людей, готуючи по них списки санкцій по кожному персонально для того, щоб їх підписували світові політики. Для того, щоб були покарані в Росії. Починаючи від слідчих і оперів, які катували наших людей, і закінчуючи безчесними прокурорами і суддями. Включаючи високопосадовців Росії, які мають пряме відношення, які віддавали накази з нашими людьми це творити.

Ми працюємо в цьому питанні. І так само ГО Польщі "Відкритий діалог" - це організація, яка займається визволенням політв’язнів уже дуже багато років. Вони в основному займалися у Казахстані, зараз так само займаються українськими політв’язнями в Росії. Тому вони мають досвід. Я співпрацюю з різними світовими політиками, обговорюю, доношу цю інформацію, шукаю підтримку, заручаюся якоюсь їх підтримкою. Ось і є робота цього комітету.

Народний депутат України Надія Савченко Фото: Владислав Мусієнко

- Але визволили тільки вас, потім ще двох - Афанасьєва і Солошенка. Тепер кажуть, що зупинилося. Чому?

- Мене звільнили достроково, хоча, як на мене, могли б звільнити і набагато раніше, якби до цього не доливали політичних барв і кожен не намагався отримати з цього свої власні політичні бонуси. Пройшов час і мене звільнили саме через те, що я могла померти кожної хвилини. І більше торгуватися за мене не було сенсу. Мертва Надія коштує дешевше, ніж жива, і виглядає дуже погано: от такий обмін.

Тому, тільки тим, що я прискорила, хоча мені говорили, що голодування нічого не дає. Тільки тоді, коли у мене кров загустіла в 4 рази і коли я могла померти щохвилини, мене обміняли. За мною обміняли Солошенка і Афанасєва, тому що у них так само були проблеми зі здоров’ям, вони так само могли померти в тюрмах Росії. І тоді Путін би дуже погано виглядав перед світовою спільнотою, якби почав повертати українців замордованими і мертвими. Всіх решта вони (росіяни, - "Апостроф") утримують і надалі.

- А яка у вас є інформація стосовно їх стану?

- Зараз пошли проблеми зі здоров’ям Сашка Кольченка, у нього іде дефіцит ваги. Не дивлячись на те, що він їсть, людина просто всихає. Такі хвороби в тюрмах бувають дуже часто, людина в’яне. Він так само може померти зараз кожної хвилини. Тому починаємо боротися за кожного наступного з наших. І повірте, робота відбувається. ЗМІ це не висвітлюють, бо зараз це мало кого цікавить, зараз більше цікавить якийсь скандал чи помиї, будь-який чорний піар про Надію Савченко.

А дуже хочеться, аби люди говорили про цих людей, щоб дійсно запитували в кожного політика: не що ви думаєте про Надію Савченко, а що ви думаєте, як Саша Кольченко себе почуває, як думаєте, чи він довго протягне, як ви думаєте, як Олег і Микола, як у них там стан. Требі ці питання задавати не тільки Надії Савченко, а кожному політику, кожному президенту, з якими бачитеся і зустрічаєтеся, і от тоді буде результат. Ви (журналісти, - "Апостроф") допоможете нам, і буде результат.

- То виходить, що голодування є чи не єдиним способом вийти на свободу?

- Виходить, що так. Один з найбільш дієвих, на жаль.

- А ще хтось із наших політв’язнів у Росії голодує?

- Наскільки мені відомо – ні. У Саші просто порушення іде від душевного виснаження. Людина може навіть і їсти, а просто не засвоюється. Людина в’яне.

- А як вам голодувати не в тюрмі?

- Яка різниця, де голодувати? Аби результат був. Я вже давно спокійно реагую на будь-які випробування: є їжа, немає їжі – нічого страшного. Є вода. Але можна і без води, тільки недовго.

- А те, що ви зараз говорите про чорний піар, ви це теж сприймаєте як випробування?

- Ні, я це сприймаю як побічний ефект. Знаєте, як кажуть: караван іде – собаки гавкають. Нехай гавкають.

- Але гавкає все суспільство, то, можливо, це про щось свідчить?

- А що для вас - все суспільство? Охарактеризуйте мені, будь ласка.

- Ну, подивіться на інформпростір. Зараз ті, хто вас підтримав, не знають, як сприймати ваші дії.

- Не плутайте все суспільство із якоюсь номінальною одиницею. Це не є дзеркало, це є криве дзеркало. Весь медіапростір, весь віртуальний простір – це криве дзеркало. Для чого ви тоді дивитесь у криві дзеркала, щоб себе обдурювати? Ви говорили із всім суспільством? Ви поїхали у якесь найдальше село в Луганській області і в Івано-Франківській області? Ви запитали у людей, що вони думають? Я коли іду по вулицях, їду у метро, в тролейбусі, я бачу і чую людей. Я їду в якесь село і чую людей, в якесь містечко. Я говорю з людьми і от там думка людей не змінилася про мене, вони мене підтримують. А якщо ви відкриваєте кожного дня тільки інтернет і не бачите живих людей, а є такі люди…

Народний депутат України Надія Савченко Фото: Владислав Мусієнко

- То це все штучно створюється?

- Звичайно штучно, весь цей віртуальний світ – це штучний світ. Людям потрібно прийти до реальності. Коли ви поріжете палець, вам болить? Болить. А що таке віртуальний простір? Якщо вас там навіть уб'ють, то ви живий. Тому я не реагую на віртуальний світ, я хочу дуже, щоб люди нарешті зрозуміли, що на жаль в нас немає чесного, прозорого, незалежного висвітлення інформації, крім як передачі із прямих вуст і прямі уста. Весь медіа простір, навіть інтернет, який колись тримав більш-менш марку чесного – спаскудився, скурився. І все стало таким самим продажним, як і весь світ.

- Здається, що це проблема не лише українського суспільства.

- Напевно так, це вже світова ракова пухлина.

- Ви одна з перших запропонували вести переговори із Захарченком і Плотницьким. Чи якось зрушився взагалі цей процес?

- Так, процес зрушився.

- Як саме? Ви маєте якісь телефонні переговори? Чи готуєтесь їхати туди?

- Знову ж таки, я можу констатувати факт, що є зрушення і перемовини будуть. Більше я вам нічого не можу прокоментувати. Тому що все, що вилітає в медіапростір, дуже швидко перекручується. Плани перед війною не здають. Правильно? Тактику і стратегію – не здають. І якщо хочеш насмішити Бога – розкажи йому про свої плани, якщо хочеш, щоб все зірвалося - розкажи журналістам.

- Добре, запитаю інакше: ви задоволені перебігом подій? Те як ці перемовини розвиваються?

- Могло би бути і швидше, аби не заважали, але, в принципі, задоволена.

- А як вам ідея призначити вас послом в Росію?

- Я не дипломат, у мене немає потрібної освіти для того, щоб бути послом в Росії.

- Але ви до того не були депутатом, але якось справляєтесь.

- Депутат - це посада виборча, а посол - це робота МЗС, куди набираються спеціалісти. Ви як журналісти повинні це знати. Я не можу бути послом, не можу в природі. А депутатом – можу. Депутатом може бути і кухарка, хто завгодно може бути депутатом. І ви можете бути депутатом.

- А рівень цієї роботи?

- Депутатство і Верховна Рада – це зріз суспільства. Люди голосують за того, кому вони повірили, тому у нас Верховна Рада – це завжди або ті, хто купили (місце в парламенті, - "Апостроф"), або випадково після Майдану. Так вийшло, що у нас пройшла певна кількість народу, які не були політиками і не прагнули цього. Вони не готувалися, вони не вчилися спеціально, вони просто були людьми з Майдану, і вони туди пройшли. Вони були волонтерами, вони були просто людьми совісті. От тому у нас зараз така Верховна Рада, що є якась частина таких простих людей.

Другу частину інтерв'ю читайте в найближчі дні

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Зеленський не може принести мир в Україну - Павло Казарін

Украинцы поддержали Зеленского, потому что он больше всех подходил на роль президента-чудотворца, но теперь видно, что он боится брать на себя ответственность и не знает, что делать с Донбассом, сказал в интервью Апострофу журналист Павел Казарин

Коломойський теж проти: чому Зеленський зазнав поразки в стінах Верховної Ради

Верховная Рада не поддержала первые законодательные инициативы президента Украины Владимира Зеленского - почему произошел провал президента, разбирался Апостроф

Зе-кумівство: про що говорять перші кадрові призначення Володимира Зеленського

Владимир Зеленский сделал ряд важных назначений на ключевые должности

Новости партнеров

Загрузка...