У понеділок, 5 вересня, у профільному комітеті Європарламенту презентували проект доповіді про надання безвізового режиму Україні. Доповідачка з українського питання Марія Габріель рекомендувала надати Україні безвізовий режим. У той же день Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ проголосував за скасування віз для громадян Грузії та Косово. Попереду у них, як і українців, голосування в Європейському парламенті та Раді ЄС. "Апостроф" вирішив проаналізувати, що може стати на шляху українського "безвізу", який Києву в черговий раз пообіцяли дати до кінця 2016 року.
У понеділок, 5 вересня, в Комітеті Європейського парламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) презентували проект доповіді щодо візової лібералізації для громадян України. Автор доповіді, євродепутат з Болгарії Марія Габріель, виступила за скасування віз для України, запропонувавши комітету затвердити положення про внесення нашої держави в список країн, з якими ЄС вводить безвізовий режим. Як і раніше, вона підкреслила, що Україна виконала всі умови, необхідні для скасування віз.
5 вересня в цьому ж комітеті Європарламенту голосували за надання безвізового режиму іншим претендентам — Грузії та Республіці Косово. За візову лібералізацію з Грузією проголосувала більшість — 44 члена комітету. А ось доповідь по Косово пройшов зі скрипом — 25 голосів проти 24. І тому юридичний процес щодо цієї країни поки що не був розпочатий — члени комітету не надали Косово право вести переговори з іншими інститутами ЄС з цього питання.
До 15 вересня у доповідь щодо України ще можна внести поправки. Голосування ж з українського питання попередньо має відбутися через два тижні, після чого комітет повинен затвердити доповідь. Традиційно саме голосування у профільному комітеті відіграє головну роль у прийнятті безвізового режиму. У разі успіху Єврокомісія повинна звернутися до Європейського парламенту та Ради ЄС з рекомендацією підтримати візову лібералізацію. Потім разом із формальними дискусіями має відбутися голосування на пленарному засіданні в Європарламенті та в Раді ЄС. В обох випадках потрібні голоси кваліфікованої більшості. Якщо всі ці стадії будуть успішно пройдені, протягом 20-денного строку рішення про безвізовий режим потрібно буде втілити в життя.
3 вересня впевненість в отриманні Україною безвізового режиму восени 2016 року синхронно озвучили президент України Петро Порошенко і комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Йоханнес Хан. Але насправді ряд внутрішньоукраїнських і внутрішньоєвропейських факторів все ще здатні уповільнити цей процес.
Всередині України
Однією з причиною ненадання Україні безвізового режиму у 2016 році ще донедавна вважалися проблеми із запуском системи е-декларування. І хоча система почала працювати 1 вересня, і депутати, і активісти продовжують звертати увагу на недоліки в її роботі. Наприклад, мова йде про технічні проблеми та невідповідності окремим пунктам вимог, затверджених Національним агентством з протидії корупції та профільному закону "Про протидію корупції".
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Євген Ярошенко вважає, що проблеми із запуском системи е-декларування можуть представляти загрозу в питанні надання безвізового режиму. "ЄС хоче переконатися, що ця система дійсно працює. Тобто Україна може сама собі нашкодити, якщо буде продовжувати імітувати боротьбу з корупцією", - пояснив Ярошенко.
Серед інших потенційних ризиків експерт називає контрабанду з України в країни ЄС і можливість ескалації конфлікту на Донбасі. Щоправда, у другому випадку ризики дуже малі, адже українським громадянам у ЄС все одно вкрай рідко надають статус біженця, оскільки більша частина території країни вважається безпечною.
Всередині Євросоюзу
Певний вплив на процес надання Україні безвізового режиму можуть чинити і внутрішньоєвропейські проблеми. Наприклад, питання виходу Великобританії зі складу ЄС. Лондон і Брюссель досі не визначили основних параметрів цього процесу. І країнам ЄС поки що не вдалося домогтися від британців прискорення подачі офіційного рішення Лондона про вихід. Тому на всіх великих зустрічах європейських політиків Brexit в найближчі місяці буде топ-темою, що відволікає увагу від єврочиновників українського питання.
"Якщо б не було системних викликів, заявку України можна було б розглянути протягом декількох тижнів", — пояснив Ярошенко. На його думку, ще одну загрозу може нести проблема напливу мігрантів з України. Ще влітку окремі країни, на зразок Франції, Італії, Німеччини, говорили про те, що потрібно спочатку застрахуватися від міграційних ризиків. Саме тому в Раді ЄС буде важко знайти консенсус щодо безвізового режиму для України, вважає міжнародник. "Там буде штучна політизація безвізового питання. Але є і табір єврооптимістів — поляки, литовці та інші, — каже Ярошенко. — Вони розуміють, що безвізовий режим — це той мінімум, який ЄС може запропонувати Україні в найближчий час. Є ризик, що Україна в іншому випадку повернеться спиною до ЄС, а європейські політики втратять важелі впливу на українську владу".
Втім, на думку політолога Віталія Кулика, надання безвізового режиму Україні вже не повинно бути предметом дискусій. "Це питання вже вирішене: до кінця року ми отримаємо безвізовий режим в тому чи іншому вигляді. Буде ряд обмежень, наприклад, можливість призупинити його дію, щоб європейське керівництво залишило за собою можливість впливати на українське керівництво. Звичайно, можна намагатися прив'язатися до питання електронного декларування, можна говорити про незавершеність процесу надання біометричних паспортів та ряд інших питань. Завжди буде ряд аргументів, які ЄС буде використовувати для тиску на Київ. Але безвізовий режим вже не є настільки фундаментальним для українців питанням. Він втратив свою привабливість для основної частини населення. А для Києва важливі кредити, інвестиції та політична підтримка", — пояснив Кулик.
