RU  UA  EN

Неділя, 16 червня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.20
Політика

Голосування за кращий ресторан Києва

Війна на Донбасі: чи могла Україна утримати Луганськ

Стали відомі нові подробиці захоплення Луганського УСБУ 6 квітня 2014 року

Стали відомі нові подробиці захоплення Луганського УСБУ 6 квітня 2014 року Захоплення будівлі СБУ сепаратистами в Луганську 6 квітня 2014 року screenshot

У розпорядженні "Апострофу" опинилися свідчення колишнього начальника УСБУ в Луганській області Олександра Петрулевича і колишнього керівника ГУ МВС у Луганській області Володимира Гуславського. Обидва генерали займали свої посади навесні 2014 року, тобто на момент початку сепаратистських виступів у Луганську. Свідчення пана Петрулевича і пана Гуславського охоплюють період від початку березня і до 7 квітня 2014 року, тобто після захоплення 6 квітня проросійськими бойовиками будівлі обласного управління СБУ. Факти, викладені Петрулевичем і Гуславським, свідчать про те, що на території Луганської області діяла широка агентурна мережа, організована російськими спецслужбами, що готувала збройне повстання проти української влади. У ній були залучені співробітники СБУ і представники місцевої влади. Утім, працівники СБУ та МВС цілком могли повністю зірвати ці плани і запобігти подіям 6 квітня 2014 року, якщо б їхні дії мали більш злагоджений та узгоджений характер.

Порохова бочка

Як відомо, будівлю Управління СБУ в Луганській області захопили проросійські бойовики 6 квітня 2014 року. Вони заволоділи зброєю і боєприпасами, які зберігалися в будинку. Дії сепаратистів фактично і спричинили початок війни на території Луганської області. Генерал-майор Олександр Петрулевич був призначений на посаду начальника УСБУ за місяць до цих подій - 10 березня 2014 року. Його попередником був генерал-майор Олександр Третяк, який, згідно з показаннями Петрулевича, розпорядився знищити всі документи щодо службової діяльності управління, у тому числі ті, які мали гриф "таємно" і "цілком таємно". За словами нового начальника, це призвело до того, що роботу варто було розпочинати "з нуля". "На місце служби я прибув увечері 11 березня. Олександр Третяк був відсутній в управлінні, а його місце перебування на той момент було невідомим", - розповів на допиті Петрулевич. За його словами, доказом зв'язку Олександра Третяка з російськими спецслужбами і ватажками сепаратистів є факт його переходу в грудні 2015 році на бік терористичної організації ДНР.

За словами Петрулевича, в кінці зими 2014 року Луганська область "роздиралася політичними суперечностями і нагадувала порохову бочку": "протягом останніх декількох місяців "політично енергійний електорат" області був мобілізований проросійськими організаціями типу "Луганської гвардії"... Проросійські мітинги в обласному центрі стали на той момент практично щоденною подією, а обурення населення позамежним рівнем корупції, пекельними умовами праці та низькими соціальними стандартами вміло трансформувалося "ляльководами" в нелюбов до самої української держави".

Секретар луганського обкому ПСПУ, лідер луганських "гвардійців" Олександр Харитонов під час мітингу в Луганську 27 лютого 2014 року Фото: Олександр Волчанський/obzor.lg.ua

Петрулевич також зазначив, що першою організацією, що виступила проти влади, яка прийшла в результаті Революції Гідності, стала так звана "Луганська гвардія", яку очолив секретар луганського обкому Прогресивної Соціалістичної партії України Олександр Харитонов. Він звернувся до громадськості із закликом створювати загони збройної самооборони "для захисту свого міста, своїх будинків і своїх сімей від націоналістично налаштованих формувань "Правий сектор", "Тризуб", "Свобода", "Патріоти України". Крім того, масові мітинги і безладдя організовувалися так званим козацьким Військом Донським, отаманом якого був Леонід Рубан. Він підпорядковувався безпосередньо отаману Всевеликого Війська Донського Миколі Козиціну (один з чільних учасників російського вторгнення на Донбас влітку 2014 року) і неодноразово закликав президента РФ Володимира Путіна ввести війська на територію України. Пізніше в будівлі ОДА розмістився штаб донських козаків Леоніда Рубана.

Генерал-майор Петрулевич зазначив, що 1 березня 2014 року в Луганську розпочалася так звана "Російська весна", яка супроводжувалася 10-тисячним проросійським мітингом, скликаним "Луганською гвардією". Він був спрямований проти нової української влади і відбувався під гаслами "Росіяни, допоможіть!", "Беркуту" - слава" і "Рада = хунта". У ході мітингу група людей під керівництвом Олександра Харитонова й депутата Луганської облради Арсена Клинчаєва підняла на флагштоку обласної адміністрації прапор Росії. А 9 березня проросійські сили увійшли до будівлі Луганської ОДА, сам же Олександр Харитонов був оголошений "народним губернатором".

Паралельно сепаратисти змусили тодішнього керівника Луганської ОДА Михайла Болотських написати заяву про складання повноважень. Управління СБУ, очолюване на той момент Олександром Третяком, ніяк не відреагувало на ці дії. Також з 5 по 7 березня 2014 року сепаратисти створили загони Алчевської, Стахановської, Первомайської, Лисичанської, Ровеньківської, Лутугинської "гвардії", а також об'єднання "Луганська добровольча бригада ім. генерала Денікіна" з метою оборони Луганської області від активістів Євромайдану. Крім того, створені загони "самооборони" разом зі співробітниками ДАІ контролювали автодороги Луганської області. За завданням російських спецслужб, вони блокували рух колон ЗСУ, які йшли до державного кордону, щоб парирувати можливе вторгнення російської армії.

Захоплення будівлі СБУ сепаратистами у Луганську 6 квітня 2014 року screenshot

Російський слід

Як повідомив слідству Олександр Петрулевич, вплив російських спецслужб на події в Луганській області навесні 2014 року був дуже значним: "Російські спецслужби багато років створювали свою агентурну мережу в Луганській області, в тому числі, через військово-історичні та воєнно-патріотичні організації, спілки ветеранів війни в Афганістані, а також клуби військово-історичних реконструкцій". Одним із членів такої військово-патріотичної організації був Олексій Карякін, який пізніше став одним з ватажків терористичної "армії Південного Сходу". 1 квітня 2014 року в приміщенні магазину, який належав Карякіну, було виявлено склад зброї, призначеної для організації збройного повстання на території Луганської області.

Співробітники УСБУ в Луганській області встановили, що в регіоні працює "глибоко законспірована диверсійно-розвідувальна організація, що діє під керівництвом ФСБ і ГРУ Міноборони РФ і нараховує 12 тисяч осіб". Члени цієї організації мають на озброєнні 300 автоматів АК-47, один ручний протитанковий гранатомет, п'ять пістолетів "Макарова", гладкоствольну зброю, а також пляшки з запальною сумішшю. До складу цієї агентурної мережі входили й співробітники СБУ. Один з них, майор Панферов (за свідченням Петрулевича - офіцер ФСБ), здав російським спецслужбам автомобіль із секретною апаратурою, а інший - заступник начальника УСБУ в Луганській області, полковник Данильєв, - попередив про підготовку затримання лідера луганських сепаратистів Олександра Харитонова. Крім того, низка високопоставлених офіцерів управління неодноразово відвідували Крим, до того часу вже окупований російськими військами, що також свідчило про їхні можливі зв'язки з російськими спецслужбами.

Члени диверсійної організації готували на території Луганської області збройне повстання. Вони збиралися захопити і пости ДАІ, блокуючи таким чином в'їзди в область, і автозаправки, щоб мати можливість робити "коктейлі Молотова", взяти під контроль органи державної влади, роззброїти працівників міліції та заволодіти їхньою зброєю. Потім передбачалося обрати "народного губернатора", призначити нових керівників правоохоронних органів, а після - зробити референдум про приєднання області до Росії. "За завданням спецслужб РФ, повстанці повинні були утримувати владу в області протягом двох тижнів, після чого, на їхнє прохання, в Луганську область повинні були бути введені російські війська", - пояснив Петрулевич. За його словами, збройне захоплення влади планувалося здійснити 6 квітня 2014 року.

Треба сказати, що протягом березня загроза російського військового вторгнення була дуже високою. "У період з 15 березня по 2 квітня 2014 року до Управління СБУ в Луганській області тричі приходили телеграми з підписами керівників Служби зовнішньої розвідки та СБУ з повідомленнями про те, що президент Росії Володимир Путін прийняв рішення здійснити військову агресію проти України і протягом строку від 2 годин до двох діб варто очікувати початку наступу російської армії", - заявив Петрулевич.

Для того щоб запобігти підготовленому російською стороною збройному повстанню, в Луганському СБУ 5 квітня 2014 року вирішили здійснити попереджувальну операцію з ліквідації сформованої росіянами диверсійної організації. Вона полягала в проведенні 35 обшуків на території Луганської області та затримання найбільш активних членів агентурної мережі. Серед тих, кого планувалося знешкодити, були і майбутні ватажки збройних формувань незаконної ЛНР Валерій Болотов і Олексій Мозговий (його ліквідовано у травні 2015 року). Однак, за свідченням Олександра Петрулевича, цього зробити не вдалося, тому що бойовики "постійно змінювали місце проживання".

Однак і ті підозрювані, які були затримані (шість осіб), зізналися у своїх зв'язках з російським ФСБ. Втім, як показали події наступного дня, повністю запобігти заколоту сепаратистів не вдалося.

"Звільнений політв'язень" Олексій Карякін (в центрі) біля будівлі СБУ в Луганську 6 квітня 2014 року Фото: twitter.com/beskarawayniy

Захоплення Луганського СБУ

Вранці 6 квітня керівник УСБУ в Луганській області перебував на своєму робочому місці. Приблизно о 10:30 будівлю управління почали пікетувати близько 150 осіб донських козаків з портретами екс-президента Віктора Януковича і прапорами РФ. Вони вимагали звільнити людей, затриманих напередодні. Олександр Петрулевич та його заступник зустрілися з ними, спробувавши пояснити, що дії працівників СБУ здійснювалися в рамках закону. Через півгодини Петрулевич мав переговори з представниками "афганців" і ветеранами ПДВ, які також прийшли пікетувати офіс. До 12-ї години кількість людей, які зібралися біля будівлі, почала зростати, і вони стали закидати споруду різними предметами і ламати вхідні двері. При цьому "афганці" заявили, що це "не люди" і вони не знають, хто ініціював штурм. "Я зателефонував до начальника ГУ МВС, генерал-лейтенанта Володимира Гуславського і повідомив, що виділених солдатів Внутрішніх військ недостатньо для того, щоб охороняти будівлю", - повідомив на допиті Петрулевич.

Генерал-лейтенант Гуславський у свою чергу розповів слідчому, що намагався звернути увагу керівника УСБУ на те, що будівлю "недостатньо захищено" в разі штурму: "Я говорив про те, що на вікнах немає ґрат, а в приміщенні відсутні мішки з піском, та й взагалі треба подумати про інші засоби захисту. Я це сказав тому, що в Донецьку до того часу було захоплено багато адміністративних приміщень, у тому числі будівель міліції та служб безпеки. Однак Петрулевич не звернув на це уваги, заявивши, що його офіс достатньо захищений".

На цьому етапі обидва генерали намагаються звинуватити один одного в тому, що сталося 6 квітня 2014 року. Так, Володимир Гуславський стверджує, що начальник УСБУ та його заступник своїм "недбалим ставленням самі провокували натовп", який вимагав звільнити затриманих сепаратистів, називаючи їх "політичними в'язнями", а генерал СБУ, судячи з усього, взагалі вважає, що головний міліціонер області діяв заодно з бунтівниками. "Близько 16:40 до будівлі УСБУ зайшов Гуславський з двома невідомими і почав вимагати звільнення шістьох затриманих, які перебували в ізоляторі тимчасового утримання МВС. Натовп безперешкодно його пропустив, вигукуючи гасло "міліція з народом". Гуславський дав слово офіцера, що після звільнення затриманих він забере людей від будівлі СБУ, а в понеділок (6 квітня 2104 року була неділя, - "Апостроф") особисто приведе затриманих у суд для обрання запобіжного заходу", - розповів Петрулевич.

Сам же Гуславський пояснює свої дії прагненням врегулювати ситуацію. За його словами, приблизно з 9 березня він був знайомий з якимось Сергієм на прізвисько "Югослав", який був присутній на всіх проросійських мітингах. "Я розумів, що він має вплив на людей, які стоять біля будівлі СБУ, і попросив його допомогти припинити акцію, тому що натовп вже кидав каміння в приміщення СБУ", - пояснив слідчому генерал міліції. Швидше за все, саме "Югослав" і був одним з тих невідомих, з якими зустрічався Петрулевич.

У підсумку Гуславський заявив, що Петрулевич сам вирішив, що необхідно випустити затриманих і цей крок вже "узгоджений з керівництвом", а Петрулевич у свою чергу повідомив на допиті, що о 17:00 Гуславський "особисто звільнив шістьох затриманих з ІТТ і привіз їх у будівлю СБУ": "Натовп при цьому вигукував "Росія" та "міліція з народом". Один зі звільнених, Олексій Рельке, після того як будівлю СБУ було захоплено, намагався відчинити кімнати зберігання зброї та боєприпасів, які Петрулевич, за його словами, попередньо розпорядився "замінувати" муляжами вибухових пристроїв. Справжню вибухівку, як пояснив начальник СБУ, використовувати не можна було, щоб не спровокувати жертви серед мирного населення. У результаті для того щоб розкрити сховища і забрати наявну там зброю (близько 1 тисячі одиниць автоматів та боєприпасів), Рельке був змушений скористатися газовим різаком. За словами Петрулевича, збройові кімнати були відчинені близько 2-ї години ночі 7 квітня.

Варто зазначити, що, за словами Петрулевича, будівлю УСБУ штурмували близько 5 тисяч людей, використовуючи для цього три спроби. Перші дві атаки були відбиті, в тому числі, за допомогою пожежних рукавів та брандспойтів, а останній штурм розпочався близько 17:30, одразу після того, як Гуславський привіз звільнених сепаратистів. Через годину офіс був, нарешті, захоплений, причому захисники не використовували вогнепальної зброї тому, що в натовпу цієї зброї не було. Застосування вогнепальної зброї, за словами генерала СБУ, стало можливим після 7 квітня, коли в області був оголошений режим АТО. При цьому Олександр Петрулевич вказує, що захисники будівлі до кінця розраховували на те, що міліція надасть їм підтримку, і звинувачує представників МВС у бездіяльності.

Володимир Гуславський же стверджує, що на етапі переговорів повідомив Петрулевичу про те, що "збирає підмогу з інших міст Луганської області", але прибуття підкріплень може тривати деякий час. У будь-якому випадку, свідчення обох генералів говорять про те, що силові структури області, у разі належної координації своїх дій, у тому числі з Києва, могли не допустити подій 6 квітня 2014 року. Зокрема, у своїх свідченнях керівники СБУ та УМВС у Луганській області стверджують, що зробили все можливе для того, щоб відстояти адміністративні будівлі. Реальний розвиток подій показує, що вжитих заходів було недостатньо. Особливо це стосується працівників міліції, які були зобов'язані припинити масові заворушення одразу. Відповідальність за проблеми, що виникли, генерали намагаються перекласти один на одного. Ще однією помилкою було звільнення затриманих вже сепаратистів, після якого розпочався третій, вирішальний штурм. І якщо б бойовики не отримали стрілецьку зброю, яка зберігалася в приміщеннях УСБУ, ситуація на Донбасі могла б піти зовсім за іншим сценарієм.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Росія - це людожер, який вас спочатку вкусить, а потім з'їсть - американський офіцер

Україні потрібно перестати просити, а змінити стратегію, і зробити так, щоб НАТО саме захотіло прийняти її, - розповів в інтерв'ю Апострофу Гаррі Табах

Італійський страйк: чому Гройсман саботує рішення Зеленського

Намагаючись звільнити губернаторів, Володимир Зеленський вступив в конфлікт з Володимиром Гройсманом

Важливо покарати Порошенка, щоб кожен наступний це бачив - Сергій Лещенко

Нардеп Сергій Лещенко розповів Апострофу, чому Україні необхідне справедливе розслідування щодо Петра Порошенка

Новости партнеров

Загрузка...