Хоча закон про люстрацію діє вже майже два роки, питання про його конституційність знову зависло. Після четвертої спроби розгляду справи в жовтні 2016 року Конституційний суд України так і не ухвалив жодного рішення і знову відклав його на невизначений термін. Таким чином КС перевищив строки розгляду виробництва більше ніж у 18 разів.
Люстрували майже 1 тисячу осіб
Слово "люстрація" увійшло в лексикон українців практично одразу після Євромайдану. Саме тоді низка політиків заговорила про необхідність очищення владних структур. У результаті 16 вересня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про люстрацію, який передбачає заборону займати певні посади протягом 10 років особами, які перебували на вищих державних посадах під час президентства Віктора Януковича. Іншим критерієм люстрації є робота у структурах КПРС та ВЛКСМ на керівних постах, а також у КДБ СРСР. Окремі положення цього закону стосуються і діяльності суддів.
За словами Тетяни Козаченко, яка донедавна займала пост голови спеціально створеного департаменту з очищення влади при Міністерстві юстиції, за два роки дії закону звільнили з посад 98% тих, хто потрапляв під люстрацію. У Мін'юсті дають докладну статистику: за два роки з 5 тис. чиновників, яких слід було перевірити в першу чергу (йдеться про держслужбовців вищого рангу, які працювали за Януковича), люстрували 934 людини. Серед них найбільше — працівників фіскальної служби (258 осіб), прокуратури (206) і МВС (190).
Однак можна звернути увагу, що серед люстрованих немає гучних імен, оскільки під закон про очищення влади поки потрапили тільки чиновники середньої ланки.
При цьому вже люстровані раніше чиновники знаходять лазівки в законі, звертаються в суди і надалі відновлюються у своїх посадах. За словами Козаченко, українські суди розглядають понад 1300 позовів від тих, хто підпав під дію закону про очищення влади. Перше судове рішення про поновлення на посаді люстрованого чиновника стосувалося працівника прокуратури: суд повернув на посаду начальника відділу по роботі з кадрами прокуратури Харківської області Володимира Суходубова. Ще один такий самий випадок стався з керівником Управління корупційних ризиків Секретаріату Кабінету міністрів Андрієм Жовнером. Після звільнення чиновник подав позов до Запорізького адміністративного суду і виграв його.
Закон не сподобався деяким суддям і нардепам
Залишалися претензії до закону і у Венеціанській комісії, яка загалом схвалила закон, але просила внести в нього деякі зміни. Зокрема, у комісії кілька разів повторювали, що люстрація суддів повинна проводитися на основі іншого закону – про відновлення довіри до юстиції, а не закону про люстрацію.
"Я вже неодноразово говорив – закон у нинішньому вигляді має бути змінений, тому що він не повністю відповідає європейським стандартам та принципу верховенства права. Тому ми рекомендуємо його змінити", – раніше говорив президент комісії Джанні Букіккіо.
Невдоволення законом з'явилося і в низки суддів Верховного суду України і 47 народних депутатів, зокрема з "Опозиційного блоку", серед яких Сергій Льовочкін, брати Михайло і Дмитро Добкіни, Михайло Папієв, Олександр Вілкул, які півтора роки тому звернулися до Конституційного суду України з проханням перевірити конституційність норм закону. До речі, серед тих, хто звернувся, - частина політиків, які працювали у владі за часів Януковича.
Автори обох клопотань оскаржили заборону протягом 10 років повертатися під владу чиновникам, які не менше року займали високі посади при президенті-втікачі. Аналогічна заборона була оскаржена і для правоохоронців, прокурорів, суддів, які затримували і вели справи учасників Євромайдану.
Депутати Опоблока також просили скасувати положення закону, яке забороняє йти у владу людям з комуністичним минулим — тим, хто працювали раніше в КДБ, КПРС.
Конституційний суд України так і не прийняв ніякого рішення по справі щодо закону про люстрацію та знову відклав його на невизначений термін
Затягли в 18 разів
Після подання цих претензій КС об'єднав скарги в одне клопотання і приступив до розгляду. Перше слухання відбулося ще в квітні 2015 року. Однак тоді судді так і не прийшли до жодного рішення і відклали розгляд на невизначений термін. Подальші спроби суду розглянути справу також не увінчалися успіхом, і в жовтні 2016 року суд вкотре, вчетверте, переніс розгляд справи на невизначений термін.
Як розповів "Апострофу" перший заступник голови комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець, основна причина, за якої відбувається затягування розгляду справи про закон, — це конфлікт інтересів, оскільки судді, які розглядають справу, самі потрапляють під дію закону про очищення влади.
"Ці судді в 2010 році ухвалювали рішення про набуття чинності іншої конституції 1996 року з додатковими повноваженнями для Януковича. Урешті-решт, це призвело до узурпації влади і наділення його винятковими, диктаторськими повноваженнями. Тому вони і виступали весь цей час за те, щоб закон був скасований, оскільки в іншому випадку вони самі підпадають під його дію. Таким чином, ми бачимо головну причину - конфлікт інтересів, який створює перешкоди для ухвалення об'єктивного та законного рішення цим судом", - коментує Ємець.
Крім того, нардеп розповів, що учасниками процесу було подано офіційне клопотання в суді про конфлікт інтересів. "Ми з Єгором Соболєвим, Тетяною Козаченко, яка виступала від Кабміну, підтримали це клопотання. Нагадую, що, згідно із законом, який сьогодні діє, це не право суддів брати самовідвід у разі конфлікту інтересів, а їхній обов'язок. А вони відмовилися виконати норму закону, у зв'язку з чим ми вважаємо цей процес таким, що викликає величезні сумніви в частині дотримання законності", - додав парламентарій.
Як пояснила "Апострофу" Тетяна Козаченко, конституційне провадження може розглядатися лише один місяць, і цей термін давно минув.
"У законі про КС у 87 статті написано, що невідкладне конституційне провадження розглядається один місяць. Цей строк не підлягає ані відновленню, ані пролонгації, тобто коли в квітні 2015 року вони відкрили конституційне провадження і визнали його невідкладним, у них була можливість один місяць його розглядати. Минуло більше ніж півтора роки, КС порушив терміни виконання розгляду конституційного виробництва більше ніж у 18 разів. Це свідчить про те, що вони не здатні виконувати свої функції, а також про те, що є якесь політичне замовлення і тиск", - каже юрист.
Водночас депутати Опоблока заявляють, що головна причина, за якої затягується процес розгляду справи в КС, – це тиск на суд з боку генпрокурора Юрія Луценка.
"Генпрокурор особисто чинить тиск на Конституційний суд під час ухвалення найважливішого рішення в області захисту прав людини. Його заява про те, що скасування люстрації "стане початком кінця цього складу суддів", - прямий тиск на суддівський корпус", - йдеться в офіційній заяві партії.
Не внесли жодної поправки
Також депутати ОБ неодноразово апелювали до висновків Венеціанської комісії, які нібито свідчать про те, що закон порушують права людини.
За словами представника України у Венеціанській комісії Володимира Пилипенка, український парламент не вніс до закону жодну поправку, про яку просили європейці. "Венеціанська комісія ще з грудня 2014 року говорить про необхідність зміни закону відповідно до стандартів Ради Європи, однак за весь час жодне з її зауважень юридично не було враховано українським парламентом. Головні претензії стосувалися індивідуальної відповідальності політика, виключення суддів зі списку люстрації та створення незалежного органу, який би займався люстрацією", - коментує "Апострофу" Пилипенко.
Крім того, за його словами, європейців здивував широкий перелік посад, які підпадають під дію закону. "Венеціанська комісія звернула увагу, що ніколи в Європі ні в кого не було такого широкого переліку посад, і саме це дало підставу вважати, що окремі посади прописувалися тільки для того, щоб звільнити місце для своїх людей у владі", - розповідає Пилипенко.
Щодо затягування справи в КС, то, на думку чиновника, чим довше це триватиме, тим менше юридичної сили буде мати остаточне рішення. За словами Пилипенка, є вже більше десяти позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо люстрації, які подали люди, котрі бажають повернутися на свої посади. "Ці рішення стануть набагато важливішими, ніж ті, які врешті-решт може ухвалити український суд", - упевнений чиновник.
