Олег Іщенко - відомий український адвокат, який спеціалізується на резонансних справах і великих корпоративних суперечках. Веде в Україні так звану "газову справу" народного депутата Олександра Онищенка.
- У ЗМІ все більше з'являється повідомлень, що резонансне розслідування по т.зв. "справі Онищенка" практично заморожене і не просувається в судах. Чому так відбувається?
- Для початку визначимося в поняттях. Ніякої "справи Онищенка" в юридичній площині не існує. За півтора року слідство так і не спромоглося висунути самому Онищенку скільки-небудь виразного звинувачення. Тому "справа Онищенка" - це виключно результат піар-роботи співробітників НАБУ і ГПУ.
- А як же зняття недоторканності у Верховній Раді, виступ Генерального прокурора? Адже там звинувачення пролунали?
- Зняття недоторканності було швидше своєрідним інформаційним приводом, який використовувався деякими політиками для підняття власної популярності. Що стосується подання Генерального прокурора, то я не впевнений, що прокурор під час виступу у ВР, до кінця розумів суть того, про що він говорив.
Тепер щодо труднощів із розглядом справ. Тут є кілька причин. Відбувається це не тому, що хтось навмисно гальмує цей процес, а тому, що на самому початку розслідування цих справ, безвідповідальними і популістськими заявами високопоставлених співробітників НАБУ і САП, у суспільстві було створено викривлене уявлення про так звану "газову справу". Було штучно змодельовано думку, що злочин було скоєно взагалі, і що до нього мають відношення ті люди, на яких вказало слідство. Наші громадяни адже не ходять до судів і не вичитують обвинувальні акти. В нас більшість людей навіть новини читають тільки по заголовках. Тому всі сприйняли попередню інформацію про справу, як істину.
Ну, а далі почалися суди, і тут стали виникати питання. Адже ніхто з допитаних в ході досудового слідства осіб ні на Онищенка, ні на Пісного не показав. Та й взагалі, все обвинувачення слідства будується на одних припущеннях і здогадах. Таке в нашій судовій системі пройти не може.
Судове засідання по так званій "газовій справі"
- Але ж значна частина підслідних уклали так звані "угоди", в яких, напевно, викривали головних фігурантів?
- Це помилкова думка. По-перше, сама природа таких угод не має на увазі дослідження в суді будь-яких доказів, і, по суті, така угода не створює ніяких наслідків для інших фігурантів справи. Простіше кажучи, угода не є доказом вини інших осіб. По-друге, мотиви укладання угоди можуть бути різними. Це і небажання роками боротися з несправедливим звинуваченням в суді, і бажання людини швидше вийти на свободу, нехай навіть ціною визнання неіснуючої провини. В цілому ці мотиви дуже важко передбачити. Але, в будь-якому випадку, до решти підозрюваних така угода не має відношення.
- Керівництво НАБУ стверджує, що після втечі Онищенка "Укргазвидобування" в рази збільшило прибуток. Прокоментуйте.
- По-перше, дуже дивно, що НАБУ цікавиться поточною господарською діяльністю підприємства, погодьтеся. Аудит про нібито розкраданні якихось мільярдів в "Укргазвидобуванні" вони провести не можуть, а ось скільки підприємство зараз заробляє, жваво цікавляться. По-друге, самі порівняння некоректні. Якщо вникнути в економічну складову, то ми побачимо, що в свій час Онищенко, ще не будучи народним депутатом, взяв аварійні свердловини, це легко підтверджується техдокументацією. Інвестував туди мільйони зі своєї кишені, провів їх повну реконструкцію, закупив сучасну техніку. Очевидно ж, що під час активної фази капіталовкладень якихось шалених доходів там бути не могло. І я б акцентував увагу на тому, що як тільки він довів ці свердловини до завидної рентабельності, в нього весь цей бізнес дуже незграбно відібрали.
Олександр Онищенко
- А як же бути власне з фактом розкрадання газу державної компанії?
- У розкраданні саме газу тут ніхто нікого не звинувачує. Сама по собі теза про розкрадання базується на досить суперечливому твердженні, що якісь газові компанії нібито повинні були реалізовувати свою продукцію за вищою ціною, ніж вони це робили. Газ у будь-якому випадку продавався за ціною, яка приносила прибуток і приватним компаніям, і державі. У збиток ніхто не торгував. Все інше - це вже домисли слідства. "Можна було продавати дорожче". Можливо, і можна було, а може, і ні. Ми начебто ще живемо в ринковій державі. Тому справу в тому вигляді, в якому вона була направлена в суд, розглянути буде дуже проблематично. Звинувачення слідства неконкретні і неспроможні. Ну, і слід враховувати, що Онищенку надано політичний притулок в Європі. Адже там теж цю справу уважно вивчили в судах і дійшли зовсім інших висновків, ніж ті, які нам нав'язує слідство в Україні.
- А яке це має значення для процесу в Україні?
- Як це, "яке"? Відмовляючи у видачі Онищенка, європейські правові інститути фактично дали оцінку цій справі як політично вмотивованій. По суті, це вирок всьому цьому процесу. Якщо, звичайно, ми ще орієнтуємося на європейські стандарти правосуддя. В цілому ж, якщо прибрати піар-складову і говорити по суті, звинувачення щодо Онищенка взагалі не має ніяких перспектив.
