У рамках судової реформи, що стартувала минулого року, в Україні має запрацювати оновлений Верховний суд, склад якого вперше обирається на відкритому конкурсі. Однак, незважаючи на запевнення президента Петра Порошенка про безпрецедентну прозорість відбору, у фінальний список потрапило чимало одіозних суддів часів Віктора Януковича, які судили активістів Євромайдану та мають фінансові активи сумнівного походження. Чому вищий суд країни може стати притулком для старих кадрів і чи вплине на ситуацію президент, розбирався "Апостроф".
Старі судді
У червні 2016 року Верховна Рада проголосувала за зміни до Конституції в частині правосуддя та за закон "Про судоустрій і статус суддів", формально після цього в Україні стартувала судова реформа. Відповідно до змін, Верховний суд став вищим судом в Україні, а його склад має бути сформований із суддів, вперше обраних в рамках відкритого конкурсу. Відбір відбувався у декілька етапів і зараз знаходиться на завершальній стадії.
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) відібрала 120 кандидатів на посади суддів касаційних судів ВСУ – по 30 посад в адміністративному, господарському, кримінальному та цивільному судах, після чого передала список кандидатів Вищій раді правосуддя (ВРП), яка до 25 вересня має провести з ними співбесіди, щоб визначити склад фіналістів. Після цього рекомендований список передадуть на затвердження Петру Порошенку.
Сам президент назвав конкурс зразковим і навіть заявив, що він може послужити прикладом для інших країн. Крім того, глава держави запевнив, що всі негативні висновки про тих чи інших кандидатів були враховані та сумнівні претенденти не потрапили у фінальний список.
Але, за словами активістів організацій "Чесно" і ProSud, близько 80% кандидатів – діючі або колишні судді, тобто представники старої системи. Громадська рада доброчесності (ГРД) при ВККС, яка згідно з законом "Про судоустрій і статус суддів" може давати оцінку щодо кожного претендента, передала комісії негативні висновки щодо 30 недобросовісних кандидатів. Однак ВККС, за словами члена Громадської ради доброчесності, адвоката Віталія Тітича не врахувала жодного негативного висновку.
Таким чином, до списку кандидатів, за інформацією ГРД, потрапили судді, які забороняли мирні акції під час Майдану, перешкоджали запровадженню електронного декларування, виносили політично мотивовані вироки, мають зв'язки з тимчасово окупованими територіями України, а також задекларували суми, походження яких не змогли пояснити.
Тестування кандидатів до Верховного Суду України
"Із цих 120 кандидатів є судді, які виносили вирок Юрію Луценку. Тобто або той вирок був справедливим, або ці судді не мають бути в списку. Є люди, чий матеріальний спосіб життя зовсім не відповідає їх деклараціям. Є судді, які виносили рішення про заборону Майдану, штампували рішення про Автомайдан. Переважна більшість суддів, які пройшли у Верховний суд, раніше не працювали в ВСУ, але були суддями апеляційних, касаційних, вищих судових інстанцій, тобто це – плоть від плоті старої судової системи. Насправді оновлення не відбулося, фактично одні судді помінялися на інших", - пояснює "Апострофу" політичний експерт Кирило Сазонов.
Нардеп Світлана Заліщук задається питанням, як ВККС могла не звернути уваги на сумнівні активи претендентів та їхні минулі "заслуги".
"Кажучи про сам конкурс, ми чуємо багато тез, що це був безпрецедентний рівень прозорості – і це правда. З іншого боку, була одна проблема, що не були озвучені критерії, за яким принципом виставлялися оцінки. Ці оцінки виставлялися в закритий спосіб, тобто немає інформації, який член комісії яку ставив оцінку. І я вважаю, що саме на цьому етапі оцінювання кандидатів ми й отримали найбільше проблем, з якими ми зіткнулися тепер, які дозволили маніпулювати оцінками і відкрити дорогу всім суддям, щодо яких є багато питань", - прокоментувала Заліщук "Апострофу".
Що далі
Вирішити ситуацію могла би Вища рада правосуддя, яка з 14 вересня взялася проводити фінальні співбесіди з кандидатами перед подачею президенту, оскільки цей орган, за словами Віталія Тітича, має право відхилити низку кандидатів.
"Вони якраз можуть відмовити у призначенні, тому що ВККС рекомендує, а рада правосуддя ухвалює рішення про призначення суддів і подає документи про церемоніальне затвердження президенту. Є два пункти, на підставі яких вони можуть не затвердити. Перший – це недотримання процесуальних моментів при проведенні конкурсу, а другий – це невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Припискою у другому пункті є те, що призначення кандидата може зашкодити авторитету судової влади, а всі наші висновки якраз і закінчувалися фразою про можливу шкоду авторитету судової влади. Вони зобов'язані були переглянути всі ці обставини й урахувати їх. Або ж не враховувати і вмотивованим рішенням в такому разі зазначити, чому вони це не зробили. Але ми від ВККС не маємо жодного рішення, за яким можна зрозуміти, чому вони не прийняли наші висновки до уваги", - прокоментував "Апострофу" Тітич.
Крім того, неоднозначна ситуація з самою радою правосуддя, бо двоє з 120 фіналістів самі є членами ВРП. Окрім конфлікту інтересів, до низки членів ради є й інші претензії, пояснює головний експерт з судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков.
"[Члени ВРП Алла] Лесько і [Алла] Олійник заявили, що самоусунулися від голосування за всіма кандидатами, у пана [члена ВРП Павла] Гречковського конфлікт інтересів, тому що він проходить у справі про вимагання хабара, і яким чином він досі член ВРП, мені незрозуміло. [Голова Верховного суду] Ярослав Романюк подав у відставку з посади судді, враховуючи, що він – член ВРП. Тим не менше ці люди здійснюють відбір суддів. А [голова ВРП] Ігор Бенедисюк взагалі, швидше за все, має російське громадянство, тому що на численні запити громадських організацій він не давав відповіді на це питання, а крім того, він всупереч закону отримав від президента нагородну зброю, будучи суддею, і не відмовився від неї, хоча закон забороняє суддям отримувати державні нагороди. Інші члени ВРП так чи інакше пов'язані з бізнесом президента, тобто незалежними їх назвати не можна. Це все є відображенням ставлення президента до цього процесу. А президент вважає конкурс зразковим, тому що він зацікавлений в тому, щоб мати контрольований суд", - розповів експерт "Апострофу".
Представники влади в подібних результатах конкурсу великої проблеми не бачать, акцентуючи увагу на тому, що багато гідних кандидатів пройшли відбір.
"Переважна більшість – 80% кандидатів, які пройшли всі ці конкурсні відбори, не викликали і особливих заперечень в ГРД, але дійсно є 20% тих, щодо яких є питання. Безперечно, хотілося б, щоб Верховний суд все ж був повністю оновленим, але якщо виникають такі ситуації, то очевидно, що конкурсна комісія мала якісь свої аргументи. Вища рада правосуддя ще раз перевірить цих кандидатів, можливо, на цьому етапі будуть зроблені висновки. Але якщо буде критична більшість порядних і чесних, то навіть люди, щодо яких є певні підозри, будуть в таких умовах, в яких не зможуть скоювати правопорушення або здійснювати корупцію", - впевнений народний депутат від "Блоку Петра Порошенка", член профільного комітету з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко.
У будь-якому випадку тільки після 25 вересня широка громадськість зможе дізнатися, кого рекомендує Вища рада правосуддя і який список ляже на стіл президенту, після чого вся відповідальність за рішення буде на Порошенку.
"А ситуацію Порошенко отримує важку: якщо він підпише, то він фактично узаконить цих суддів і не забезпечить право на чесне судочинство, а якщо не підпише, то він теж порушить закон, тому що вже буде ухвалене рішення щодо суддів, і він повинен його підписати. Краще б, щоб комісія їх забракувала, так було б простіше всім. А так, чекати, що одні судді будуть жорсткими стосовно інших суддів – безглуздо", - резюмує Кирило Сазонов.
