"Коли ж уже всі ненависники і дурні зрозуміють, що хороші відносини з Росією – це добра, а не погана річ". Таку емоційну заяву президент США Дональд Трамп днями зробив в своєму Twitter. Що означатиме для України нова хвиля симпатії Трампа до Володимира Путіна і чи є вона справжньою, а не черговим елементом великої дипломатичної гри, розбирався "Апостроф".
Трамп - за, "чинуші" - проти
Щоб розібратися в сказаному, необхідно подивитися на контекст, який передував появі "дружнього" поста Дональда Трампа в Twitter. Свою заяву президент США зробив за підсумками саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у В'єтнамі. Напередодні саміту в ЗМІ ходили чутки про можливу зустріч лідерів США і РФ. У Кремлі всіляко підігрівали ці припущення, мовляв офіційна особиста зустріч обговорюється, деталі узгоджуються. Але у підсумку спілкування Путіна з Трампом звелося до кількох обмінів репліками в кулуарах саміту, зокрема перед церемонією спільного фотографування.
За словами держсекретаря США Рекса Тіллерсона, тет-а-тет президентів мав би сенс, але... "Питання в тому, чи є у нас достатньо обґрунтований сенс для переговорів, - зазначив Тіллерсон. - Ми підтримуємо контакт з ними (РФ, - "Апостроф"), і бачення полягає в тому, що якщо два лідери збираються зустрічатися, чи є певне досить обґрунтоване питання для переговорів, яке б виправдало проведення офіційної зустрічі".
Оскільки "обґрунтованого сенсу" для офіційного спілкування двох президентів не знайшлося, глава російського МЗС Сергій Лавров емоційно відреагував на заяву свого заокеанського колеги, мовляв сам Трамп жадає зустрітися з Путіним. "А що кажуть інші його чинуші, я не знаю, я не можу за це відповідати", - відрізав головний дипломат РФ.
У підсумку Трамп обмежився постом в Twitter додавши, що хоче "вирішити проблеми з Північною Кореєю, Сирією, Україною, тероризмом, а Росія може здорово допомогти".
Варто зазначити, що толерантні заяви щодо Росії та її президента Дональд Трамп робив неодноразово ще в період своєї виборчої кампанії. Такі слова, як "повага", "добрі стосунки", "порозумітися з Росією", нинішній лідер США використовував направо і наліво. Однак деякі журналісти і експерти запідозрили Трампа в тому, що в народі називається словом "він жене". Наприклад, на тому ж саміті АТЕС президент США спочатку заявив, що вірить в запевнення Путіна про невтручання РФ у американські вибори, а потім зробив поворот на 180 градусів. "Що стосується того, вірю я чи ні, то я разом з нашими відомствами", - підкреслив Трамп. Нагадаємо, американські розвідувальні відомства наполягають на втручанні Росії у вибори.
Крім того, спецпредставник Держдепу Курт Волкер, розібравшись в ситуації на сході України, неодноразово підкреслював, що російські війська на Донбасі є, і Кремль повинен вивести їх звідти. Ймовірно, що без схвалення адміністрації Трампа такі оцінки не прозвучали б. З огляду на різнополярність тез, що надходять з Білого дому, логічно поставити питання: на чиєму боці грає Трамп?
Своя гра
На думку дипломата, експерта "Майдану закордонних справ" Олександра Хари, Трамп грає виключно на своєму боці.
"Політику США потрібно розділити на дві частини. Перша – державна політика, яка формується адміністрацією, і, за великим рахунком, немає ніяких підстав нарікати на неї. Міністр оборони, державний секретар абсолютно чітко озвучують свою позицію, яка відповідає національним інтересам США і збігається з інтересами України: продовження санкцій відносно Росії, невизнання анексії Криму, тиск у питаннях Мінських угод, діяльність Курта Волкера, позиція Конгресу, все це вкладається в одну систему, - каже "Апострофу" експерт. - Друга частина – особиста позиція Трампа. Йому здається, що в нього склалися хороші відносини з Путіним. Йому здається, що він може зробити щось більше, ніж змогли зробити Обама і Хілларі Клінтон. Він сміється над ними, що у них нічого не вийшло, а ось у нього, як у політика іншого калібру, все вийде. Звичайно, це наївно, але що поробиш. Взагалі Трамп вважає, що поняття хороших відносин між країнами тотожне хорошим відносинам між тими людьми, які їх очолюють".
Виконавчий директор міжнародного фонду "Відродження" Євген Бистрицький вважає, що президент США, роблячи миролюбні заяви в соцмережах, переслідує ще одну особисту мету.
"Він думає, яким способом заглушити ту критичну кампанію проти нього, яка пов'язана з контактами його особисто і представників його виборчого штабу з представниками Росії. Він йде ва-банк і наполягає на дуже простій речі: в питаннях глобальної безпеки Росія повинна бути партнером і в жодному разі не можна робити її ворогом. А ви знаєте, що Трампа звинувачують в тому, що він поставив світ і США на межу війни. Відповідно, він хоче збити цю хвилю критики", - підкреслив "Апострофу" Бистрицький.
Втім, політичний експерт Тарас Чорновіл додає, що зовні "доброзичлива" риторика американського президента – політичний стиль, а не реальна позиція.
На думку експертів, зовні "доброзичлива" риторика американського президента по відношенню до Росії - політичний стиль, а не реальна позиція
"Давайте згадаємо, про кого він ще говорив подібні речі. Всю Америку, наприклад, поставили на вуха його заяви про Кім Чен Ина, що Трамп міг би з ним подружитися. Це стиль Трампа, він так іронізує, як він, напевно, думає, - пояснює "Апострофу" експерт. - Зрозуміти його складно, але це його стиль. У таких ситуаціях до слів краще ставитися з меншою увагою, ніж до конкретних дій".
А конкретні дії президента США, за словами екс-нардепа, якраз говорять про те, що ніхто не збирається йти на поступки Путіну, відповідно, в Білому домі не мають наміру "зливати" Україну.
"Це ми бачимо по роботі Волкера, в заявах якого дуже багато жорсткості по відношенню до Росії. Крім того, Трамп робить певні кроки, спрямовані на економічну ізоляцію Росії. Він домовляється з Китаєм, він організовує поставки американських енергоносіїв до Європи: вугілля і скрапленого газу, щоб якщо не зруйнувати, то жорстко обмежити геополітичні можливості Росії впливати на світ за допомогою енергетичного тиску", - резюмував Чорновіл.
Також він нагадав про розслідування, ініційоване американською стороною щодо російських офшорів і олігархів на загальну суму близько трильйона доларів: "Це найкраща ілюстрація того, що дружбою там не дуже пахне. Навіть в законі щодо санкцій проти Росії, де Трампа звинувачували в тому, що він не поспішав його ухвалювати, президента США обурили не самі санкції, а те, що його самого позбавили певної частини повноважень, на які він розраховував. І це його неймовірно обурило, але протиставити цьому він нічого не міг. Адже в США є певна роль кожної гілки влади, і цю роль нікому не можна переступати, в тому числі й Трампу".
Але навіть коли Трамп називає Путіна "другом", то таким "другом", який розв'язав війну на Донбасі і анексував Крим.
"Так, Трамп каже, що, якби у США з Росією були хороші відносини і демократи не ставили б штучні палиці в колеса, можна було б вирішити і питання з Північною Кореєю, Сирією і Україною. При цьому він використовує цікавий вислів - "fullout", тобто щоб РФ вийшла з Сирії та України. Він розуміє, що ці конфлікти не припиняються якраз через деструктивну роль Росії", - пояснив Хара.
Однак лідер США не виділяє український конфлікт в особливу глобальну проблему.
"Україна не у фокусі його уваги – це безумовно. Він передав це питання Волкеру, цим займається і Тіллерсон. Тому я не думаю, що Трамп тримає Україну в своїй свідомості як особливу проблему", - вважає Бистрицький.
Інша справа, що Україна залишається одним з важелів тиску на Росію.
"Обійняти людину, розповісти, як ти хочеш з нею дружити, і при цьому дати під дих – це в стилі Трампа. Тільки Путін, загнаний в глухий кут, може що завгодно зробити. І тут складно щось спрогнозувати", - пояснив Чорновіл.
