Начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури СЕРГІЙ ГОРБАТЮК, що займається розслідуванням злочинів, скоєних під час Революції Гідності, у першій частині інтерв'ю "Апострофу" розповів про те, скільки людей було ув'язнено у справах Майдану, чому розслідування цих злочинів, вчинених під час масових протестів 2013-2014 років, затягується та чи є цінним свідком президент Петро Порошенко.
- Скільки зараз людей перебуває у розшуку у справах Майдану?
- 102 особи. Це загалом у всіх справах протидії протестним акціям, не тільки щодо вбивств, а щодо злочинів від 30 листопада до 21 лютого.
- Чи правильно я розумію, що тільки одна людина відбуває покарання за справою Майдану? Так званий "тітушка".
- Мається на увазі покарання з позбавлення волі, тому що є 50 вироків. Відповідно, якщо люди отримують умовне покарання чи з відстрочкою, вони також його відбувають. Їм раз на місяць чи раз на два тижні необхідно з’являтись в Інспекцію з виконання покарань, це – теж обмеження і теж покарання. Просто запит суспільства стосовно злочинів під час протестних акцій – це вирок у вигляді позбавлення волі. Таких вироків було два. Один – 4,5 роки, другий – 2,5 роки. Той, що отримав 4,5, відбуває покарання. А щодо другого суддя виніс рішення дати вирок 2,5 роки позбавлення волі, але з урахуванням "закону Савченко" (який діяв з грудня 2015 до червня 2017 року та зараховував один день попереднього ув'язнення за два, - "Апостроф") відразу ж після винесення вироку вважалось, що засуджений вже відбув покарання.
- Тоді відразу питання, наскільки відобразиться закон Савченко на справах Майдану?
- На сьогоднішньому етапі маємо тільки один випадок застосування ["закону Савченко"]. Якщо будуть вироки, пов’язані з цим (бо в нас є ті, хто перебуває під вартою з часу дії цього закону), то їм напевно будуть зараховуватись.
- А за якою статтею саме ця єдина людина відбуває покарання?
- Це позбавлення волі людини, викрадення, насильницьке заволодіння майном, катування людини, тобто статті 146, 186. А також ст. 340 – перешкоджання проведенню мітингів і зборів.
- У одному з недавніх інтерв’ю ви казали, що в судах у справах Майдану, за винятком кількох справ, нічого не рухається, немає бажання розглядати. Чому немає? І чи є таке бажання безпосередньо у ГПУ?
- На кожному етапі своя проблематика. Є етап досудового розслідування, розкриття злочинів, є етап завершення розслідування, направлення повідомлення про підозру, направлення обвинувальних актів до суду. Є вже етап, коли обвинувальний акт стосовно особи слухається в суді, відповідно, ця проблематика вже стосується судового розгляду. Щодо тих справ, які направлені до суду, ми вказуємо саме на ту проблему, що десь відсотків 90 [справ] практично не рухаються. У деяких взагалі два роки відбувається підготовче засідання і ніяк не можуть приступити до слухання. Проблема слідства – це інша велика тема, про яку можна довго розповідати, хто і на якому етапі не сприяє розслідуванню.
Сергій Горбатюк
- А в ГПУ є ті, хто не сприяє розслідуванню? Чи сильний супротив лише в судах?
- Скорочення нашого департаменту, яке відбулось у жовтні 2016 року, наприклад. Спочатку скоротили 60 осіб, потім у відповідь на наші прохання і на обґрунтовані пояснення нам додали 12 слідчих і 6 прокурорів, але це не порівняти з тим, що було, і тим, що має бути для повноцінної роботи за кожним епізодом.
З одного боку, в нас фактично у кожному епізоді є результат, є направлені обвинувальні акти до суду. Але злочинів розслідується понад 3 тисячі, і не всі вони повноцінно охоплені так, як могло би бути, якби було більше слідчих і прокурорів. На якісь епізоди змушені менше часу витрачати. Звичайно, в першу чергу беруться найтяжчі злочини, на них зосереджуються зусилля. Але, наприклад, був круглий стіл, який організовували родини Героїв Небесної сотні стосовно притягнення суддів до відповідальності. І дійсно – слідство за фактами переслідування автомайданівців, арештів протестувальників на теперішній час не дало достатнього результату. Але в першу чергу це тому, що не було можливостей виділяти достатньо слідчих і прокурорів на ці епізоди, через те, що зосереджувались на тяжких злочинах, на вбивствах. Тому ця проблема існує.
- У чому взагалі проблема нестачі слідчих? Це питання глобальної нестачі кадрів чи хтось просто не хоче розширювати штат?
- Рішення ухвалювалось генеральним прокурором, він жодним чином не мотивував. І на підставі цих 60 осіб було створене інше управління – управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями. Наскільки воно було важливим? Мені здається, що генеральний прокурор показав, що для нього пріоритетом є інша частина розслідування. Загалом в Генеральній прокуратурі працює вісім слідчих підрозділів, тобто слідчі підрозділи створюються, але для розслідування інших справ.
Так, звичайно, є інші злочини, які вчиняються. Але на фоні заяв, що розслідування злочинів під час Майдану – справа №1, справа честі, має бути і відповідне ставлення до цієї справи. Або кажіть, що ми у цьому випадку працюємо, як всі, і не чекайте особливого ставлення. Але ж лунають виступи, що це вкрай важливо (на мою думку, це дійсно так). Тому я постійно заявляю про проблему, що заважає чи гальмує розслідування. І якщо суспільство очікує результат, то має бути особливе відношення до цього провадження.
- А ви мали якусь комунікацію з генпрокурором Юрієм Луценком саме щодо цих проблем? У вас взагалі дуже непрості відносини, є скарги на нього, на його заступників.
- У мене немає особистих неприязних відносин з ним, мені нічого не потрібно від нього як від людини, тільки як від генпрокурора. Якщо ми говоримо про відсутність слідчих, то я писав рапорти неодноразово, в яких говорив, що необхідно і яка мінімальна кількість слідчих повинна працювати на цих провадженнях. На інші випадки також реагую, де є якісь перешкоджання чи якісь дії заступників, які є, на мою думку, незаконними, тоді я звертаюсь за захистом до генпрокурора. Якщо він не ухвалює законного рішення, то я вже на його дії реагую – з вимогою забезпечити виконання закону.
А що стосується можливості комунікації, то я такої можливості не маю – за рішенням Луценка мої зустрічі з ним не відбуваються. Раніше робив спроби неодноразово, і це все закінчувалось на рівні приймальної, де мені казали: "Добре, ми повідомимо вам", але ніхто не повідомляв. Водночас у листопаді 2017 року генпрокурор в ЗМІ заявив, що вирішив не бачитись зі мною і спілкуватись зі мною виключно через листування, тому що я: а) постійно про проблеми говорю; б) я начебто його вказівки не виконую і критикую його, а це неконструктивно. Але мені здається, що генпрокурор отримує заробітну плату за те, що він в першу чергу займається проблемою розслідувань і її вирішенням, а якщо критика конструктивна, то треба дослухатися. Якщо ж, на його думку, я вчиняю якісь неправильні, протиправні речі, то від цього також не варто ховатися, а діяти відповідно до закону. Посада державного чиновника зобов'язує співпрацювати для досягнення результату. Я на своїй посаді не маю достатньо повноважень, навіть процесуальних, тому є низка питань, які дійсно може вирішити тільки генпрокурор.
- Днями Петро Порошенко сказав, що вирішив взяти участь у судовому процесі, це буде вперше в українській історії, коли президент таке робить. Як вважаєте, наскільки участь президента прискорить процес розслідування справ Майдану? І взагалі, наскільки цінний свідок Порошенко?
- Він може бути свідком стосовно тих подій, у яких він брав участь. Конкретно це щодо 1 грудня або ж під час розгляду судом запобіжного заходу одному з протестувальників, коли він висловлював прокурору свої зауваження. Також він може свідчити про всі йому відомі події. Виходячи з наданих під час слідства свідчень, прокурор вирішуватиме, чи необхідні ці покази йому як доказ певних обставин під час судового процесу. Якщо ж це якісь раніше невідомі свідчення, то необхідно спочатку, щоб він був допитаний слідчим.
Сергій Горбатюк
А щодо пришвидшення. Ні, це ніяким чином не впливає на сам процес. Як на мене, пришвидшити президент може, якщо, використовуючи власні повноваження, зокрема право законодавчої ініціативи, організує через Верховну Раду вдосконалення кримінально-процесуального законодавства. Це в його повноваженнях, тому що він має право законодавчої ініціативи і тому що є фракція його імені. Відповідно, це може прибрати, наприклад, той недолік, який стався в законодавстві 20 листопада, коли частина повноважень слідчих прокуратури була втрачена. Тобто з 20 числа вони взагалі нічого нового не можуть реєструвати і розслідувати, законодавець їм залишає лише право завершувати старі провадження, розпочаті ними ж. І зараз, якщо встановлюється якийсь новий епізод, заяви про злочини надходять, а слідчі прокуратури не можуть внести відомості до ЄРДР. Крім того, цим створені проблеми у розслідуваннях багатьох злочинів під час Майдану, які розпочались ще до 20 лютого – вони в більшості розпочаті слідчими міліції, а закон нам дозволяє завершувати кримінальні провадження, розпочаті слідчими прокуратури. Якщо президент хоче допомогти, то мав би звернутись до Верховної Ради з першочерговим питанням, із законопроектом про продовження повноважень слідчих прокуратури для завершення розслідувань справ Майдану – і це був би вагомий внесок, я думаю.
- Ще президент сказав: "Злочини Майдану не мають терміну давнини", багато хто почав казати, нібито це означає, що розгляд затягнеться, що взагалі рішень суду можна не очікувати.
- Думаю, це не стосується кримінального процесу. Тут треба дивитись щодо конкретних епізодів і конкретних розслідувань. Наприклад, якщо злочин не розкритий, особливо вбивство (наприклад, перші вбивства), то держава бере на себе обов’язок розслідувати їх, допоки вони не будуть розкриті, скільки б часу на це не йшло, держава повинна працювати над розкриттям – рік, два, три або п’ятнадцять. А там, де встановлені особи, то коли вони завершаться, це вже питання суду. Тому я б ці слова не сприймав як те, що буде уповільнено розгляд.
Продовження інтерв'ю читайте на "Апострофі" найближчим часом
