Більше року знадобилося Верховній Раді, щоб нарешті ухвалити законопроект про Вищий антикорупційний суд в першому читанні. Перший проект закону був зареєстрований у парламенті ще в лютому 2017 року. Але постійні інтриги та небажання багатьох нардепів голосувати за створення цього суду залишили питання відкритим на довгі місяці. Тільки після тривалих переговорів та погроз міжнародних партнерів, зокрема, адресованих президенту Петру Порошенку, депутатам вдалося зробити перші кроки до створення антикорупційного суду. Як це відбувалося, стежив "Апостроф".
У четвер, 1 березня, до питання антикорупційного суду парламентарії взялися не одразу. Насамперед нардепи вирішили розглянути законопроект про регулювання у сфері зовнішньої реклами, на який витратили майже півтори години. Незважаючи на детальне вивчення, голосів на підтримку проекту закону в залі не знайшлося. Тільки після цього депутати перейшли до "цвяху програми".
За словами співрозмовника "Апострофа" у "Блоці Петра Порошенка", плани на четвер довелося підкоригувати через агресивну зимову погоду – сильний снігопад у Києві. "Щоб нардепи змогли дістатися і проголосувати за антикорупційний суд, ми вирішили відтягувати час за рахунок законопроекту про рекламу", - розповів представник БПП.
На засіданні в четвер було зареєстровано 333 народних депутати, але більша частина з них з'явилася в залі якраз до розгляду законопроектів про суд. Всього їх було представлено п'ять, але тільки президентський мав шанс на підтримку.
Перед голосуванням за законопроект спікер ВР Андрій Парубій вирішив не ризикувати і перевірив, чи готові нардепи давати свої голоси. Для цього він поставив на голосування про включення до порядку денного проекту закону про антикорупційний суді, хоча він і так вже був запланований. Нардепи не підвели – 259 голосів "за". Потім спікер запропонував розглянути законопроекти за скороченою процедурою, щоб нардепи не встигли розбігтися.
"Нам потрібен антикорупційний суд, а не політичні ігри. Голос до голосу", - закликав Парубій. І тільки з третього разу вдалося набрати необхідні 152 голоси.
Першим до трибуни підійшов заступник глави Адміністрації президента, відповідальний за правове забезпечення виконання конституційних функцій президента Олексій Філатов. Йому була надана можливість презентувати законопроект №7440 від імені Петра Порошенка. Філатов спробував коротко ще раз пояснити нардепам, що таке антикорупційний суд і чим він буде займатися. Але його мало хто слухав.
"Шкода, що для законопроекту про рекламу знайшовся час для повної процедури, а для суду – ні", - з сумом в голосі висловився автор наступного, альтернативного, законопроекту про антикорупційний суд Валерій Писаренко ("Відродження").
Далі до трибуни виходили Олена Сотник ("Самопоміч") та Ігор Луценко ("Батьківщина"). Останній був незадоволений тим, що президентський законопроект представляв Філатов, порівнявши його з утікачем Андрієм Портновим, який займав відповідну посаду в адміністрації екс-президента Віктора Януковича.
А головні популісти Ради Олег Ляшко ("Радикальна партія") і Сергій Каплін (БПП) об'єднали необ'єднуване. Так, перший з трибуни заявив, що корупцію можна перемогти зміною виборчої системи, ухваленням закону про імпічмент президента і створенням тимчасових слідчих комісій ВРУ. Звичайно, Ляшко не зміг обійти стороною тему економіки країни. А ось Каплін пішов далі і заявив, що запуск антикорупційного суду – це "нова країна" і "альтернатива МВФ". Багатьох депутатів це розсмішило.
І поки одні нардепи намагалися висловити свою думку про голосування за важливий законопроект, інші не поспішали вливатися в робочу атмосферу, зайнявши себе трапезою, телефоном або веселою розмовою з колегами. Але підходив вирішальний момент, лідери фракцій "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт" – Артур Герасимов і Максим Бурбак – занервували та почали активно закликати нардепів підтримати президентський законопроект.
"Переходимо до прийняття рішення", - попередив Парубій. Сотні очей зосередилися на табло з результатами голосування. 282 - "за", 0 - проти. Як підсумок, президентський законопроект "Про Вищий антикорупційний суд" підтримано у першому читанні, незважаючи на критику, і відправлено до комітету для підготовки до другого.
Зазначимо, що альтернативні проекти не були поставлені на голосування, оскільки будь-які законопроекти про створення судів може подавати тільки президент.
Хоча ухвалений в першому читанні документ не відповідає всім вимогам Венеціанської комісії, що стосуються ролі іноземних експертів при відборі суддів, юрисдикції суду та участі міжнародних донорів у відборі суддів, більшість опозиційних фракцій підтримали законопроект. "Батьківщина" віддала 19 голосів, "Радикальна партія" - 14, "Самопоміч" - 22, "Воля народу" - 8, "Відродження" - 15.
"Відкликаючи свій законопроект, президент фактично зробив би базовим наступний законопроект Писаренка. В такому випадку у нас були би проблеми з питанням конституційності, бо ініціатором подання повинен бути президент. Відповідно, якщо президент відкликає свій [законопроект], то потрібно добитися вилучення інших законопроектів або ж їх провалу. Але президент зміг би зареєструвати свій наступний законопроект вже на наступній сесії, тобто восени. Тому формально не було можливості так вчинити", - пояснив "Апострофу" виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин, коментуючи рішення опозиційних фракцій підтримати законопроект Порошенка про антикорупційний суд.
Дуже цікавим виявилося голосування "Опозиційного блоку". З 43-х депутатів у голосуванні взяли участь лише двоє, підтримавши законопроект. А саме Вадим Рабінович, лідер партії "За життя" і затятий противник ОБ, і його однопартієць Нестор Шуфрич.
Після переможного голосування в кулуари вийшов лідер БПП Артур Герасимов.
"Було багато фейків, коли говорили, [що законопроект] не пройде комітет - пройшов, не включать до порядку денного - включили; БПП не дасть голосів... Я прошу всіх колег дивитися не на те, що деякі псевдополітики говорять на політичних ток-шоу, а на реальні результати роботи, коли ми бачимо результати голосування", - сказав Герасимов. Він також благословив законопроект на друге читання і дав старт "професійним дискусіям" щодо правок, закликаючи не політизувати процес.
Але головним подарунком для Порошенка по праву можна вважати обіцянку нардепа від "Самопомочі" Єгора Соболєва прибрати частину наметів під Верховною Радою (чим протестуючі і зайнялися в п'ятницю, 2 березня, - "Апостроф").
"Якщо правильні рішення приймаються, то люди йдуть", - пояснив Соболєв. На питання "Апострофа", чи підтримає таке рішення лідер "Руху нових сил" Міхеіл Саакашвілі, якого вважають "господарем" наметового містечка, депутат відповідати не захотів. Але один з політиків, який раніше брав участь у маршах Саакашвілі, запевнив "Апостроф", що екс-губернатор Одеської області ніякого відношення до наметів не має. Мовляв, вони знаходяться під контролем Соболєва та Семена Семенченка ("Самопоміч").
Джерела в БПП запевнили "Апостроф", що президент перед голосуванням за закон про антикорупційний суд не проводив ні з ким переговорів, і фракції приймали самостійні рішення. І якщо все далі піде як по маслу, то вже через місяць законопроект буде прийнятий остаточно.
"Не потрібно багато правок, і вони будуть проголосовані", - обнадіює співрозмовник "Апострофа" в "Народному фронті". Він вірить, що необхідні правки будуть прийняті. "У депутатів немає вибору", - додав він.
При цьому важливо, чи приймуть депутати до уваги вимоги Венеціанської комісії до документа. Нагадаємо, через невідповідність законопроекту цим вимогам під загрозою опинилась допомога Україні з боку західних партнерів, в тому числі, від МВФ.
На думку Ярослава Юрчишина, побажання Заходу будуть враховані, але не все так просто. "Я думаю, що у нас буде близько тисячі правок, тому що концепція затягування ключових законопроектів дуже поширена зараз. У переважній більшості правки будуть прийняті. Тобто рекомендації Венеціанської комісії будуть втілені в процесі. Питання в тому, чи приймуть їх у залі", - вважає експерт.
Якщо ж парламентарії вирішать грати за своїми правилами, то це обійдеться Україні дорого. По-перше, з Україною можуть остаточно розірвати відносини Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. По-друге, Київ не отримає найближчим часом довгоочікуваного траншу кредиту МВФ. А, по-третє, Україна змушена буде шукати кредиторів на стороні, що може бути дуже невигідно.
"Але це не означає, що ми повинні якомога швидше ухвалювати будь-який закон. Потрібно пам'ятати, що міжнародні партнери будуть оцінювати його якість", - підкреслив Юрчишин. За його прогнозами, ухвалення законопроекту в другому читанні може відбутися в середині квітня.
