Надання Україні нового траншу від Міжнародного валютного фонду під загрозою: залишається кілька вимог кредитора, які українська влада не поспішає виконувати. Наскільки серйозна ситуація, в чому не хоче поступатися влада, зокрема оточення президента Петра Порошенка, і чи надійдуть на рахунки України бажані майже 2 млрд доларів від МВФ, розбирався "Апостроф".
Зіткнення інтересів
Про можливу відмову МВФ надати Україні наступний транш кредиту в розмірі 1,9 млрд доларів заговорили після оприлюднення президентського законопроекту про антикорупційний суд. Документ розкритикували в Європейському союзі та в самому МВФ. Міжнародних партнерів обурило те, що велику частину рекомендацій Венеціанської комісії не було враховано. Особливо це стосувалося ролі закордонних експертів при відборі суддів у новий орган правосуддя. Так, згідно з текстом законопроекту Петра Порошенка, міжнародні експерти не будуть ухвалювати остаточне рішення щодо кандидатів, будь-яке їхнє рішення можна оскаржити у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. На Заході вимагали переписати цей пункт у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії та залишити вирішальну роль за іноземними експертами.
Цього тижня ЗМІ опублікували лист голови місії МВФ в Україні Рона ван Родена на ім'я голови Адміністрації президента Ігоря Райніна, у якому представник фонду дав чітко зрозуміти, що ухвалення законопроекту про антикорупційний суд в його поточній редакції буде означати порушення владою України своїх зобов'язань перед міжнародними партнерами.
"Заяву МВФ спеціально злили", - заявило у коментарі "Апострофу" джерело у фракції "Блок Петра Порошенка", підтвердивши, що фонд може залишити Україну без кредиту.
"Зараз в МВФ до нас є п'ять вимог. Це – зміни до законопроекту про антикорупційний суд, підвищення ціни на газ, зміни в закон про пенсійну реформу (але цього можна уникнути), призначення нового голови НБУ (18 січня президент вніс до парламенту постанову про призначення новим главою Нацбанку Якова Смолія, - "Апостроф"). П'ята вимога – призначення голови ПриватБанку, що ми вже зробили", - розповідає співрозмовник.
МВФ висунув в Україні ряд вимог, після яких представники влади намагаються домовитися з кредиторами про компроміс
Найбільша увага, за його словами, зараз прикута до двох пунктів – створення антикорупційного суду і вартості газу.
Однак на Банковій поки не готові йти на поступки МВФ щодо антикорупційного суду. Як зазначив співрозмовник "Апострофа", там побоюються, що новий орган може потрапити під повний вплив Національного антикорупційного бюро, чого в АП ніяк не хочуть допустити. Нагадаємо, корупція зараз є однією з головних претензій західних партнерів до української влади, через яку та може втратити підтримку не лише МВФ.
У той же час, як зазначає співрозмовник видання, переговори з МВФ зараз ведуться, зокрема щодо підвищення ціни на газ.
"Дуже сильний йде тиск на прем'єра [Володимира] Гройсмана з боку "Нафтогазу", який активно співпрацює з міжнародними партнерами. І це повний абсурд", - говорить джерело.
В оточенні Гройсмана "Апострофу" підтвердили інформацію про тиск з боку МВФ. "Але Кабмін поступатися не буде, і ціна не підніметься", - запевнило джерело, наближене до прем'єра.
Зазначимо, днями в ЗМІ з'явилася інформація про нібито подорожчання газу для населення, що готується з 1 квітня 2018 року. Але міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик поспішив спростувати чутки.
Поки представники влади намагаються домовитися з кредиторами про компроміс, у Верховній Раді відкрито критикують невиконання Києвом зобов'язань.
"Україна дала зобов'язання, що антикорупційний суд запрацює 1 січня 2018 року, а потім процес затягнувся, але МВФ не винен, що ми внутрішньо не змогли домовитися", - сказала в коментарі "Апострофу" нардеп Ганна Гопко.
Політолог Петро Олещук вважає, що викрутитися з цієї ситуації, тобто отримати новий транш, не виконавши невигідні для себе вимоги, у нинішньої влади не вийде.
"Ніхто не змушував Україну брати на себе ці зобов'язання. Ми підписували нормативно-правові акти і зараз повинні виконувати [вимоги], незалежно від того, що представники влади, беручи на себе зобов'язання, розраховували вчергове обдурити партнерів і підсунути замість одних норм інші та створити антикорупційний суд у вигляді кишенькового органу", - сказав він "Апострофу".
Чи буде кредит
Стверджувати, що Україна все-таки отримає 1,9 млрд доларів від МВФ, поки ніхто не поспішає. Після відмови Єврокомісії виділяти Україні третій транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро через невиконання певних зобов'язань, від МВФ можна очікувати такого ж кроку. Таку ймовірність "Апострофу" підтвердили джерела в обох фракціях парламентської коаліції.
У цьому році Україна очікує від МВФ 1,9 млрд доларів
"У цьому році грошей ми не отримаємо, - вважає представник "Народного фронту". – Зараз у МВФ намагаються знайти будь-які причини, щоб залишити Україну без грошей. Тому вони так завзято взялися за антикорупційний суд і виставляють безглузді вимоги".
"Оптимістичний сценарій – отримаємо транш від МВФ у травні. Якщо ні, то до кінця року вже не буде [кредиту]", - зазначили в БПП.
В оточенні президента більш оптимістичні: там прогнозують, що транш все-таки надійде на рахунки України, адже це "в інтересах самого МВФ".
"Коли вам заборгували 10 доларів, то ви не спите спокійно. А коли ви комусь заборгували 10 млн доларів, то не спить той, у кого ви позичили", - говорить співрозмовник "Апострофа", наближений до Порошенка.
В Гройсмана також не поспішають панікувати, тому що Кабмін ще на стадії переговорів з міжнародним кредитором. Крім того, в оточенні прем'єра вважають, що МВФ ще в своїх прогнозах щодо зростання ВВП України на 2018 рік дав зрозуміти, що гроші будуть.
"У бюджеті [України] на 2018 рік передбачено зростання ВВП на 3%. А в прогнозах МВФ – на 3,2%. Це робиться для того, щоб виділити нам транш і потім підкреслити, що таких показників ми змогли досягти завдяки їх допомозі", - пояснює співрозмовник "Апострофа".
План "Б"
"Бажання зберегти стабільність не дозволить відмовитися від роботи з МВФ", - поділився думкою з "Апострофом" економічний експерт Віталій Шапран. Однак, вважає він, нинішня риторика влади, яка не поспішає виконувати свої зобов'язання перед міжнародними донорами, може призвести до негативних наслідків. Результатом можуть стати не тільки стрибки курсу валют, але й проблеми з інвесторами, які зараз ведуть бізнес в Україні.
Тим часом в БПП запевнили "Апостроф", що шукають інших кредиторів для української економіки, серед них можуть бути Китай, ОАЕ та інші країни. Але інші кредитори будуть насамперед оцінювати відносини України з МВФ, попереджає Шапран.
"Ми можемо знайти інших кредиторів. Але ми повинні розуміти, що вони, можливо, і не будуть ставити такі умови, як МВФ. Але в Міжнародному валютному фонді зацікавлені в структурних змінах у державі. Китай, наприклад, не висловить свою позицію щодо російської агресії. Він нам не допоможе в "нормандській четвірці", не надасть летальну зброю. Ми повинні розуміти, хто нам вигідний як союзник", - підкреслює Ганна Гопко.
Заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв додає, що кредити від МВФ – найдешевші та найвигідніші для України. Тим не менш парламентарій закликає не розраховувати на транш від фонду цього року.
"Можливо, [генпрокурор України Юрій] Луценко ще десь конфіскує в корупціонерів 3 млрд і поверне до бюджету", - поіронізував нардеп у відповідь на питання "Апострофа", як Україні компенсувати можливу втрату фінансової допомоги від МВФ.
Чи доведеться генпрокурору віддуватися за всіх, стане зрозуміло після зустрічі президента України Петра Порошенка з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард, яка відбудеться в січні під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Головна тема зустрічі – перспективи реформ в Україні, від яких залежить майбутнє кредитування.
