RU  UA  EN

Пʼятниця, 22 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика

НАТО втрутиться у війну в Україні за однієї умови - генерал

Микола Маломуж про роль НАТО в українсько-російській війні

Микола Маломуж про роль НАТО в українсько-російській війні Фото: nato.int

На сьогоднішній день немає реальних перспектив вступу України до НАТО. А заява президента Петра Порошенка про те, що Україна є східним флангом НАТО, має символічний та іміджевий характер. Про це в бліц-інтерв'ю "Апострофу" розповів екс-глава Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України МИКОЛА МАЛОМУЖ.

- Петро Порошенко під час робочої поїздки у США заявив, що Україна є східним флангом НАТО. Ця заява нас якимось чином наближає до альянсу чи на сьогодні немає реальних підстав для цього?

- Це все таки іміджева або популістська заява в даній ситуації, тому що країни НАТО визначаються своїми кордонами, інтересами тощо. Ми можемо говорити про партнерство, про союзників. Але НАТО не хоче себе ідентифікувати з будь-яким форматом війни, тому вони не сприймають цю заяву.

Це була скоріше символічна заява для іміджу Порошенка, щоб підняти його особистий авторитет. Але всі розуміють реалії – що НАТО сьогодні не готова мати формат реального флангу або форпосту, який перебуває в стадії бойових дій, як сьогодні у нас на Сході країни.

В даній ситуації ми продовжуємо тверезе, нормальне співробітництво з НАТО в рамках відповідних програм партнерства. Але американські та європейські представники НАТО, з якими я часто спілкуюсь, неодноразово зауважували, що не бачать себе учасниками війни чи сценарію, який ми зараз маємо на Донбасі.

Так, НАТО – це наші союзники за інтересами, вони підтримують вирішення конфлікту дипломатичним шляхом. Але якщо агресія Росії буде масштабною, вони будуть готові включити всі ресурси.

- Що стосується допомоги НАТО у боротьбі з Росією. Що вони роблять сьогодні?

- Як правило, в альянсі хотіли б, щоб був дипломатичний шлях до миру. Я чимало спілкуюсь з представниками США, Великої Британії, Японії і, навіть, Китаю. Вони говорять про можливості врегулювання конфлікту на рівні нормандської четвірки. Це, на їхню думку, є локальним форматом недопущення розгортання російської агресії. А глобальний формат – це задіяння в рамках глобальних домовленостей програми врегулювання ситуації і щодо України, і щодо Сирії, і щодо Ірану, і щодо Ісламської держави. Тут задіюються вже інші гравці – перші особи країн "двадцятки". Вони вирішують проблеми, які їх цікавлять – недопущення глобальних та локальних війн. Зокрема, вирішення точкових і гострих проблем – тут і Україна, і Сирія, і Іран, і Північна Корея, і Ісламська держава. Це не аналітика, а реальні позиції Трампа, Пенса, Помпео, Метісса, а також представників Франції, Німеччини, Японії тощо. Тобто вони передбачають реальний шлях врегулювання багатьох проблем на стратегічному рівні. Умовно кажучи, це Гельсінські угоди-2. А вирішення конкретних реальних проблем, зокрема в Україні, ведеться за окремими дорожніми картами під егідою потужних гравців.

- Однак ситуація сьогодні не вирішується...

- І результатів реальних не буде. Можливо, щось буде робитися на окремих ділянках. Наприклад, частковий обмін полоненими, часткові моніторинги. Навіть, у певній мірі, це може бути обмежений контингент з обмеженими миротворчими функціями, які не вирішуватимуть глобальну проблему. Але це буде рух до замороження конфлікту.

- А що повинна зробити такого Росія, щоб НАТО втрутилася в конфлікт на Донбасі військовим чином?

- Якщо війська Путіна почнуть широкомасштабний наступ на Україну, тоді вже НАТО розблокує свій умовний нейтралітет невтручання військовим чином – і я можу стверджувати про це офіційно. Адже це буде реальна загроза країнам НАТО і вони застосують фактор стримування Росії. Саме тому Путін не піде на широкомасштабні наступи, бо він чудово розуміє, якою буде відповідь НАТО.

- Так виникає ж патова ситуація.

- Дійсно. І поки потужні гравці не включаться в конфлікт, навіть нехай заради своїх інтересів щодо недопущення глобальної війни, цю війну на Донбасі не вдасться припинити. І саме тому західні лідери зустрічаються з Путіним, щоб довести до нього позицію великих країн щодо нового світопорядку, включаючи жорсткі вимоги щодо болючих тем, зокрема Україну.

Так, Путіна має багато протиріч. Але є поступовий рух до визначення нових моделей світу. За моїми даними, зрушення з цього питання може бути до кінця року, якщо все піде позитивно. В тому числі, може бути складена нова дорожня карта щодо України.

Читайте також