Президентські війни: чому рейтинг не головне

Три авторитетні соціологічні агенції – КМІС, Центр Разумкова та група "Рейтинг" – провели соціологічне опитування, яке продемонструвало лідерство на президентських виборах трьох кандидатів – лідерки партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко, шоумена Володимира Зеленського та чинного президента Петра Порошенка. Про причини таких дещо несподіваних результатів опитування "Апострофу" розповів політолог Петро Олещук.

Багато, що залежить від порядку денного, який піднімає кожен із кандидатів. Юлія Тимошенко піднімає питання, які за великим рахунком зрозумілі широкому колу громадян України: тарифи, пенсії, газ. Подібний дискурс, коло соціальних питань, виглядає виграшним. При тому, що очевидно, що вона вибудовує свою позицію у цьому дискурсі достатньо впевнено. Тут важливий момент: з одного боку зростає антирейтинг діючого президента, а у Тимошенко антирейтинг, навпаки, падає і це напевно найважливіше в цих рейтингах.

І коли дискутують, що важливіше в соцопитуваннях: рейтинг чи антирейтинг, то можу сказати, що в нинішній ситуації антирейтинг є навіть більш важливим. Скоріш за все вибори будуть двотуровими, і надзвичайно важливим для будь-якого кандидата отримати більше ніж супротивник у другому турі. Тому тут важливим фактором є не рейтинг, а антирейтинг: яка кількість людей не голосуватимуть за тебе за будь-яких обставин. І для Тимошенко, безумовно, це дуже позитивна тенденція: те що її антирейтинг падає, це показник того, що вона набуває все більш реальних шансів здобути пост президента.

Зараз ми бачимо, що Тимошенко все виразніше претендує на пост президента. В цьому контексті є цікавими заяви ЦВК, які прозвучали щодо начебто незаконної агітації. Ні для кого не секрет, що вплив діючого президента на виборчу комісію є достатньо серйозним. І те, що таким чином – так рано – використали інструментарій ЦВК, показує що не все добре з точки зору штабу діючого президента, і вони зараз займаються такими діями, аби якимось чином з цієї кризи вийти.

Яким чином? Поки це просто метання в різні сторони. Для кандидата в президента важливо мати певну стратегічну лінію і плавно по ній рухатися, щоб вона привела до перемоги. У Порошенка це якісь метання зі сторони в сторону. Основні козирі викладенні – армія, мова, віра – але очікуваного рейтингу не принесли.

Згідно з цими рейтингами, Порошенко зараз навіть не другий, на цьому місці знаходиться Володимир Зеленський, який навіть зараз не оголосив якимось чином про своє бажання брати участь у президентських виборах. Єдине, що ми бачили — це білборди, які можна двозначно трактувати: або як рекламу серіалу, або як політичну рекламу Зеленського.

Ми пам'ятаємо, що він давно фігурує у рейтингах, але тоді до тих рейтингів ставились поблажливо. Зараз йде мова про рейтинги, які були складені за підсумками опитувань трьох найбільших українських структур, які займаються рейтингуванням. Більше того, там було опитано більше 10 тисяч респондентів. І друге місце Зеленського – достатньо серйозний результат.

За великим рахунком – це демонстрація українським соціумом недовіри до діючих політиків. Настільки втомилися від їх бездарної клоунади, що хочуть щоб бездарних артистів замінили більш талановиті. Це сигнал для політиків та технологів, які традиційно вибудовують політичний дискурс довкола протистояння між "вчора" і "позавчора". Тому зрозуміло, що в цій позиції для діючого президента і справді все не дуже добре: в нього найвищий анти рейтинг. І згідно з цим опитуванням у другому рейтингу він програє всім: Тимошенко, Зеленському, Бойку тощо.

Що стосується високого показника Зеленського, то тут комплексні причини. Хтось може і справді "по приколу", а хтось таким чином виражає свій протест. У нас в бюлетені усунули відмітку "проти всіх", тому хтось може таким чином виражати свій протест проти відсутності вибору, і те, що його заганяють в ситуацію фактично виборів без вибору. Хтось хоче побачити хоча б якісь нові обличчя, розраховуючи, що нові точно не будуть гіршими від діючих. А хтось, можливо, асоціює Зеленського з тим іміджем, який він створив на публіці.

Тут потрібно проводити більш серйозні дослідження, тому що треба говорити не просто про рейтинг, тому що як я вже зазначав, рейтинги це не просто якісь змагання, де є перше, друге, третє місце – золото,срібло, бронза – тут одна ціль – перемогти. І перемогти може не просто той, у кого є високий рейтинг, а у кого є потенціал для зростання. А у Зеленського він є, при тому що ніякої кампанії де-факто він не проводив, і про нього як про політика ми не знаємо нічого. За інших політиків важче сказати, бо чимало виборців ще не визначилося або взагалі не хоче брати участь у виборах.

Рейтингові війни будуть тривати, в цьому контексті великих сюрпризів немає. Можуть відбуватися зміни, тому що досить суттєвий вплив буде мати сам перелік цих учасників виборів, тому що зараз тільки одиниці формально заявили про свої президентські амбіції. І коли вже буде офіційна реєстрація, ми точно побачимо, хто буде висуватись, а хто ні...