У 2018 році Верховна Рада встановила новий рекорд: почавши засідання в четвер, 22 листопада, нардепи зуміли завершити розгляд проекту Державного бюджету на 2019 рік лише о 6 ранку наступного дня. Основна причина тривалого процесу - величезна кількість різних "хотєлок" з боку практично всіх центральних політичних гравців. Причому в цей пакет увійшли навіть кадрові питання. У всьому цьому безладі було вкрай непросто дотриматися балансу. Про те, як в бюджетну ніч торгувалися українські політики за "правильний" розподіл державної скарбниці, читайте в матеріалі "Апострофа".
Піар до бюджету
Бюджетний марафон, що почався в четвер, закінчився тільки рано вранці. Весь цей час між політиками, фінансово-промисловими групами тривали торги щодо цілого спектра питань. За ніч переговорів дохідна і видаткові частини бюджету зросли на 17 мільярдів гривень. При цьому багато питань мали суто політичний характер.
Як розповів "Апострофу" близький до президента народний депутат Сергій Березенко з "Блоку Петра Порошенка", послідовність голосувань очікувалася наступна: йшло питання про зміни до Конституції щодо курсу в НАТО і Європейський союз, потім - призначення нових міністрів фінансів і у справах ветеранів. І тільки після цього йшло питання державного бюджету. "Думаю, орієнтовно о 7-8 - ми зможемо перейти до розгляду проекту бюджету. У всякому разі, нам би хотілося, що так було. Ми повинні пройти всю процедуру ", - зазначив Березенко.
Перед цим парламент все-таки формально запустив бюджетний процес: прийнявши законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу. Проголосували 243 парламентарія: 114 депутатів від БПП, 73 депутати від "Народного фронту", 24 учасники депутатської групи "Відродження", 15 членів депутатської групи "Воля народу", один представник Радикальної партії і 16 позафракційних депутатів. Модель голосування за сам проект бюджету стала зрозумілою. Втім, всі торги були попереду.
За законопроект про внесення змін до бюджетного кодексу проголосувало 243 парламентарія
Тим часом свій політичний урожай приїхав збирати президент Петро Порошенко, який, виступаючи на засіданні Ради, виступив за внесення змін до тексту Конституції щодо стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі і в НАТО. За його словами, це стане "серйозним і потужним меседжем партнерам України по обидва боки Атлантики". У результаті за це рішення в першому читанні проголосували 311 депутатів. Як розповів "Апострофу" джерело, що брав участь в переговорах, цей хід був зроблений за погодженням з іншими політичними гравцями. "Усе в рамках спільних домовленостей, головне - бюджет", - сказав він.
Далі були питання щодо призначень двох нових міністрів, за призначення яких днями публічно виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Коли Рада перейшла до кадрового питання, з'ясувалося, що голосувати доведеться не за дві, а вже за три позиції. До призначення Оксани Маркарової главою Мінфіну і народного депутата від БПП Ірини Фриз "ветеранським" міністром додалося звільнення міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового. Із останнього сесія і почала. Парламент 257 голосами прийняв відставку Кутового, який її домагався ще з кінця травня 2017 року. Тоді міністр стверджував, що хоче повернутися в бізнес. Однак джерела "Апострофа" стверджують: у ставленика партії Віталія Кличка УДАР Кутового, який, втім, лояльний і до Адміністрації президента, не склалися стосунки з низкою гравців у сфері АПК. Зокрема, його відставку пов'язували з боротьбою за «Укрспирт», а також із конфліктом із його першим заступником Максимом Мартинюком, ставлеником прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Розбіжності виникли з приводу земельної реформи. За чутками, Кутовий був проти повноцінного продажу землі, виступаючи за продаж прав на оренду. А Мартинюк, навпаки, лобіював ринок землі, правда, із забороною на продаж іноземцям. Як би там не було, але після фактичного самоусунення Кутового прем'єр через Мартинюка контролює міністерство і його відомство з підприємствами.
За версією джерела в "аграрному" комітеті, Кутовий, залишаючись в підвішеному становищі, був головним болем УДАРу. "Тарас надміру перебував у відпустці за свій рахунок, порушуючи трудове законодавство. І це давало привід тиснути на нього і УДАР. Тому група Кличка хотіла його відставки, але питання свідомо не ставили до порядку денного. А тут така можливість - голосування за Фріз і Маркарову. УДАР захотів розмін і отримав", - пояснював джерело "Апострофу" на правах анонімності. "І в день голосування за бюджет і два призначення голоси за відставку Кутового точно б знайшлися", - додає джерело, близьке до керівництва президентської політсили. Також, як стало відомо "Апострофу", за день до початку бюджетного голосування до Верховної Ради особисто приїжджав мер Києва Віталій Кличко.
Якщо ж говорити про інші призначення, то Маркарову називають людиною, що входить в орбіту Гройсмана. Що ж стосується призначення колишнього прес-секретаря Петра Порошенка Фріз главою міністерства з питань ветеранів, то найскладніше було переконати проголосувати за неї представників "Народного фронту", однак за інформацією "Апострофа", домовитися вдалося, віддавши "фронтовикам" пост першого заступника міністра.
Подальша здатність домовлятися в стані "фронтовиків" пояснюється і тим, що була закрита позиція міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який закликав своїх соратників підтримати бюджет тільки в разі, якщо будуть виділені гроші на вертольоти для Нацполіціі, Нацгвардії, Державної прикордонної служби та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Мова, за словами джерел "Апострофа" в "Народному фронті", йде про досить кругленьку суму на наступний рік.
Міністр у справах ветерані Ірина Фріз та міністр фінансів України Оксана Маркарова
Кожному за потребами
Після того як залагодили кадрові питання, які, здавалося б, прямо не мали ніякого відношення до бюджетного процесу, парламентарії перейшли до найгарячішої теми вечора - прийняття основного фінансового документа на наступний рік. Для опозиції головний кошторис країни став приводом для нової критики влади, перш за все, президента. Так, згідно з даними позафракційного депутата Віктора Чумака, прямі дотації основним фінансово-промисловим групам досягнуті 60 млрд грн, а лояльні до влади мажоритарні депутати отримають в цілому 5 млрд грн через субвенції на соціально-економічний розвиток округів.
Водночас, за інформацією "Апострофа", депутатська група "Відродження", що складається з депутатів-мажоритарників, традиційно домовлялася обміняти голоси на гроші на потреби їх округів. За словами співрозмовника в групі, переговори спочатку велися з міністром Кабінету міністрів Олександром Саєнко, який входить в близьке коло прем'єра. "Кожен домовлявся особисто і про конкретну суму. В одному випадку мова, наприклад, йшла про 20 млн грн на округ, в іншому - про 40 млн. грн. І тільки в середу Гройсман особисто прийняв кожного окремо", - розповідає джерело, який попросив про анонімність.
За оцінками позафракційного депутата Дмитра Добродомова, який пройшов у Раду за мажоритарним округом у Львівській області, союзні Гройсману мажоритарники отримають від 5 млн до 20 млн грн, залежно від "лояльності". "Це, по суті, політичний хабар", - зазначив Добродомов "Апострофу", підкресливши, що він як депутат, на відміну від багатьох колег-мажоритарників, субвенції не отримує.
Також одна з "хотелок", яку просунув нардеп і співголова групи "Відродення" Віталій Хомутинник і власник компанії "Кернел" Андрій Веревський взамін на голоси групи полягала в тому, щоб отримати 1 млрд дотацій, що виділяються аграріям з бюджету, які останнім часом фактично монопольно йдуть найближчому соратникові Порошенка Юрію Косюку і його "Миронівському хлібопродукту".
Жорстку критику також викликала ідея за рахунок казни створити "Фонд президента України підтримки освітніх і наукових програм" в розмірі 1 млрд грн по лінії Міністерства освіти і науки. Чумак вважає, що це гроші на передвиборчі потреби нинішнього глави держави. Його думку поділяє народний депутат Олена Сотник ("Самопоміч"). "На молодь грошей немає, на екстрену медичну допомогу немає, на стратегічні економічні програми немає, а на підключення до інтернету сільських шкіл або будівництво басейнів є", - емоційно прокоментувала Сотник "Апострофу". - Порошенку - мільярд гривень і дружині Марині Порошенко на її фонд - 700 мільйонів гривень. Непогано сім'я "зняла", коли країна випрошує гроші у МВФ!"
Несподіванкою стала поява в бюджеті рядка стосовно будівництва нового аеропорту в Дніпрі. "Для Бориса Філатова (мера Дніпра, - "Апостроф") це просто пігулка перед виборами, щоб забезпечити лояльність для Порошенка. Він хотів реконструкцію Дніпра тобто вже існуючого аеропорту, але тоді б це вийшла інвестиція в бізнес Ігоря Коломойського - там його земля, а з огляду на їх взаємну любов один до одного, це було неможливо", - зазначило джерело, знайоме з ситуацією. Тому був знайдений компромісний варіант, хоча в команді мера Дніпра розуміють, що з виділеними на цей об'єкт 200 мільйонами гривень щось зробити неможливо. Даний хід - це не тільки демонстрація лояльності, а й свого роду демонстрація Коломойському здатності Банкової домовлятися з людьми з його вже колишньої команди.
Ляшко і наука
Паралельно торги йшли щодо низки інших напрямків. Зокрема, Олег Ляшко і його "радикали" раптом згадали про науку. І вимагали виділити 200 мільйонів гривень на Національну академію наук України (НАНУ). Це викликало іронічну реакцію у його колег в парламенті. "Ляшко знайшов нову схему. Раніше він проводив гроші через пожежні машини, то зараз хоче завести туди гроші і дозволити унітарним підприємствам НАНУ - фактично фінансовим чорним дірам - залишати собі власні прибутки", - пояснив "Апострофу" один із нардепів, знайомий із особливостями бюджетного процесу. Йдеться про правку №165 авторства члена "радикальної" фракції Віктора Галасюка. Відповідно до цієї правки, прибуток, який отримують державні унітарні підприємства, які не володіють правом власності на своє майно і підпорядковані Національній академії наук, до 2023 року залишається у них і може бути використаний на їх потреби. "Це не великі гроші для держави - кілька десятків мільйонів гривень, але для цих наукових підприємств і відомств - це надзвичайно великі гроші", - говорив Галасюк з парламентської трибуни. "Ми билися за науку", - заявив "Апострофу" Олег Ляшко.
Як запевняють в "Батьківщині", в обмін за голосування за цю правку "радикали" повинні були віддати голоси за правку №180, формальним автором якої є депутат Василь Яницький із БПП, а фактично його колега по фракції Олександр Грановський, якому приписують вплив на судову систему. Правка стосується абсолютно небюджетних питань: вона дозволяє відновлюватися суддям, що не пройшли кваліфікаційну перевірку. За інформацією нардепа Сергія Лещенка, дана норма була запропонована заради одіозного судді Павла Вовка - глави Окружного адміністративного суду Києва, близького до Грановського і першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка. "Мова йде про Павла Вовка персонально, тому що він єдиний, хто здав іспит, а потім тільки щодо нього було зупинено оцінювання", - написав Лещенко у Facebook. Правда, зробити лазівку для Вовка не вдалося. На ділі, отримавши голоси провладних фракцій на підтримку своєї поправки, фракція Радикальної партії відмовилася голосувати за поправку №180. "Це був "кидок" за 23 секунди", - сміється співрозмовник "Апострофа", близький до Тимошенко.
"Це була корупційна поправка Грановського. Навіщо нам ці корупційні поправки? Нам потрібно менше корупції, більше чистоти. І менше тих, хто протягує ці поправки. Ви бачили, як ми дві години воювали за гроші на науку. Вони проголосували за нашу поправку, але потім хотіли завалити. А ми їх обіграли, на науку гроші витягли, а їх поправки завалили. У цьому і полягає мистецтво політики", - прямим текстом сказав Ляшко "Апострофу".
Втім, після того як "радикали" отримали свій рядок в бюджеті, вони не вгамувалися і продовжували поводитися агресивно. За інформацією джерел, це було пов'язано з позицією Кабміну істотно підвищити ренту на видобуток корисних копалин, а конкретно - залізної руди. "Ляшко фронтирує інтереси Ахметова, якому невигідно підвищення ренти. У результаті її все-таки знизили до мінімуму", - розповів нам один із нардепів. У ахметівській групі Опоблоку віддячили уряду: три нардепи з групи Ахметова - Тетяна Бахтєєва, Юрій Мороко і Володимир Гусак - в кінцевому підсумку проголосували за бюджет.
Втім, ця допомога виявилася чисто символічною - голосів вистачило з лишком: проект бюджету на 2019 рік підтримав 240 народних депутатів. Відмовилися голосувати "Батьківщина", "Самопоміч" та більшість Опоблоку. Утрималися і "радикали". "По-перше, на носі вибори, і Олег Ляшко турбується про свій імідж. По-друге, проблем з голосами і так не було, а значить, можна було показово зіграти в опозиціонера", - пояснює таке рішення один із соратників Ляшка не під запис.
