В Офісі президента (ОП) незадоволені роботою Центрвиборчкому на парламентських виборах та бажають набрати нову ЦВК. А депутати від президентської партії "Слуга народу" кажуть, що їм не потрібна ЦВК, яка складається з представників минулої влади. Голосування в Раді за перезавантаження ЦВК може відбутися вже 13 вересня. Що ж насправді відбувається навколо комісії та чи є законним звільнення членів ЦВК, дізнавався "Апостроф".
Невдоволення зверху
Слоган передвиборчої кампанії "Слуги народу" "Зробимо їх ще раз" дістався до Центральної виборчої комісії. У вівторок, 10 вересня, президент Володимир Зеленський скерував до парламенту подання про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії. Своє рішення глава держави пояснив незадоволенням роботою чинної ЦВК на парламентських виборах.
"Так, протягом виборчого процесу з позачергових виборів народних. депутатів України 21 липня 2019 року Центральна виборча комісія неодноразово проявляла недостатню виваженість або навіть політичну упередженість у вирішенні окремих питань, які належать до її повноважень, наслідком чого, в тому числі, були численні судові процеси, ‘у яких рішення, дії чи бездіяльність ЦВК були визнані судом протиправними", - йдеться в поданні.
Далі наводяться номери постанов ЦВК, щодо відмови в реєстрації 28 кандидатам у народні депутати, які суд згодом скасував. В "Слузі народу" розповіли, що причиною стали суперечки навколо автобіографій кандидатів: нібито в них можна було вказувати будь-які відомості, а ЦВК пояснювала, що не має повноважень на їх перевірку. Однак, за словами нардепа від "Слуги народу" Аліни Загоруйко, після відповідних судових рішень, які зобов'язували комісію проводити таку перевірку, повноваження відразу ж з'являлися.
Ще одним фактором стала ситуація в 169-м і 198-му округах. А саме неоднозначність, з якою ЦВК трактувала законодавство в частині скасування реєстрації кандидатів в народні депутати. "В одних моментах ЦВК приймала одне рішення, а в питанні кандидата від "Слуги народу" Олександра Куницького ухвалювалося діаметрально протилежне рішення та реєстрація скасовувалася. Але в свою чергу суд скасував рішення про скасування реєстрації", - розповіла Загоруйко журналістам.
Нагадаємо, що Куницький балотувався у Харківському окрузі, де з ним конкурував депутат від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Грановський, з яким, нібито була пов'язана голова ЦВК Тетяна Сліпачук.
У самій ЦВК заперечили - згідно з рішенням суду, Центрвиборчком не мав на меті створювати кандидату будь-які перешкоди в реалізації пасивного виборчого права. "Одночасно повідомляємо, що рішення про скасування реєстрації кандидата в ОВО №169 не є безпрецедентним, оскільки протягом виборчого процесу була скасована реєстрація 154 кандидатів в депутати", - зазначили в ЦВК.
А в окрузі №198 досі не можуть вибрати депутата. Так, ЦВК переможцем визнала Сергія Рудика. Він навіть прийшов в Раду на перше засідання та прийняв присягу. Але Шостий апеляційний адміністративний суд 28 серпня 2019 року визнав протиправними дії ЦВК під час реєстрації на вибори Сергія Рудика. А Касаційний адміністративний суд в складі Верховного суду, за позовом кандидата від "Слуги народу" Наталії Дьяченко, скасував протокол комісії про результати виборів в цьому окрузі.
"Гірше точно не буде"
Відповідно до закону "Про Центральну виборчу комісію", члени ЦВК повинні відпрацювати 7 років. Дострокове припинення повноважень всього складу Комісії може бути здійснено Верховною Радою "за вмотивованим поданням Президента України"
Нинішній склад комісії був призначений у вересні 2018 року. З минулого складу в ньому залишилися Катерина Махницька та Олег Діденко. Їхній термін повноважень спливає у 2021 році. "Перезавантажитися" попередній склад комісії мав ще в 2014 році, коли сплив термін повноважень 13-ти її членів. Але тодішня ситуація в країні, а також дострокові вибори змусили політиків внести зміни в закон та дати можливість 13 членам працювати далі.
Працювати їм довелося аж до 2018 року. Адже п'ятий президент Петро Порошенко не поспішав змінювати склад ЦВК. Були навіть припущення, що він цього не робить, щоб мати керованих людей на президентських виборах. Але така ситуація абсолютно не влаштовувала ані інших політиків, ані міжнародних партнерів. І вже в січні 2018 року Порошенко і Верховна Рада звільнили старих членів ЦВК.
Але на цьому конфлікти не закінчилися. Почалося найцікавіше - боротьба за представників у ЦВК. Згідно із законодавством, комісія формується за квотним принципом, тобто кожна фракція має право представити свого кандидата.
Більшість тоді забрала коаліція "Блоку Петра Порошенко" та "Народного фронту". Опозиція заявила, що їх позбавили можливості представити свого кандидата. Серед них - "Батьківщина" і "Опозиційний блок". Суперечки дійшли до того, що депутатам довелося збільшити загальну кількість членів ЦВК з 15 до 17, щоб задовольнити всіх.
У підсумку, місце отримали всі фракції. Але на даний момент в ЦВК входять лише 16 осіб - на момент формування не запропонувала свою кандидатуру фракція "Опозиційного блоку". При цьому в "Оппоблоці" стверджували, що всіх їхніх людей відхилили в Адміністрації президента.
На думку деяких депутатів минулого скликання, чинний склад ЦВК є політично заангажованим. "З огляду на те, як цей склад формувався, виходячи з політичних інтересів, то, чесно кажучи, гірше вже точно не буде", - коментує "Апострофу" народний депутат VIII скликання Леонід Ємець, який представляв фракцію "Народний фронт".
Коли звільнять ЦВК
У середу, 11 вересня, відбулося засідання комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який розглянув подання президента про звільнення членів ЦВК. На засідання були запрошені представники комісії на чолі з головою ЦВК, Тетяною Сліпачук, котрій через це довелося перервати відпустку в Португалії.
"Усі міжнародні спостерігачі, які відстежували виборчий процес, помітили, що багато проблем, з якими зіткнулася ЦВК, є проблемами виборчого законодавства та повного безладу в судовій практиці... Я розумію, що є певні політичні рішення, які можуть бути прийняті, в тому числі, в стінах парламенту. Але будь-яке політичне рішення має відповідати закону", - наполягала глава комісії.
На її думку, рішення про достроковий розпуск не є обгрунтованим, і на всі претензії існують аргументи. Також вона розповіла, що вперше виріс рівень довіри суспільства до ЦВК - з 40% до 80%. Але хто автором цього соцдослідження та коли воно проводилося, Сліпачук не повідомила.
Втім, незважаючи на всі доводи, комітет підтримав подання президента і найближчим часом планується звільнення членів ЦВК. Не всі вважають таке рішення правильним. Наприклад, глава правління "Громадської мережі" Опора "Ольга Айвазовська вбачає, що подання президента не є достатньо обгрунтованим для того, щоб називати порушення ЦВК грубими та системними.
"Зараз з'явилася правова та практична можливість мати незалежний орган, на який не зможе впливати жодна група в парламенті. ЦВК може бути політично нейтральним органом. У той же час аргументи більшості сьогодні, перш за все "Слуги народу", полягають в тому, що існує нова політична реальність, а під неї потрібно сконструювати Центральну виборчу комісію", - пояснила вона журналістам.
Айвазовська зазначила, що більшість місць в комісії отримає саме "Слуга народу". І це головний мінус законодавства щодо квотного розподілу членства в ЦВК.
В "Слузі народу" погоджуються з цим. Джерело у фракції розповіло "Апострофу", що закон готові змінити, але можливо це станеться після звільнення членів ЦВК. Питання, чому ж цього не зробили до подання президента, залишається відкритим. Поки що в "Слузі" хочуть поставити своїх людей скрізь, де це можливо. ЦВК їм потрібен на місцевих виборах, хоча багато експертів стверджують, що комісія на місцевих виборах навряд чи в чомусь виявиться корисною.
"Зараз в "Слузі народу" хочуть ухвалити закон, згідно з яким партія зможе забирати мандат у своїх же депутатів за своїм же рішенням. І не тільки у списочників, а й у мажоритарників. І в таких випадках ЦВК можуть використовувати", - розповів "Апострофу" народний депутат VIII скликання Олександр Черненко.
Представники влади на подібні коментарі реагують з гумором. "Треба вміти користуватися ЦВК", - з посмішкою відповів один з керівників "Слуги народу".
Зараз у фракції активно збирають голоси під звільнення чинного складу ЦВК. Згідно із законом, для цього необхідно 300 голосів, тому можливостей однієї фракції "Слуги народу" не вистачить. З набором голосів поки все складно. Джерела "Апострофа" розповідають, що "Європейська солідарність" та "Голос" не хочуть давати голоси, вважаючи рішення президента незаконним. Хоча представникам цих фракцій в новому складі ЦВК готові дати по 1 місцю.
Для себе "Слуга народу" планує взяти 10-11 місць, по два віддати "Батьківщині" та "Опозиційній платформі - За життя". Станом на четвер, 12 вересня, консультації ще тривал. Не було відомо, чи братиме участь у цьому процесі депутатська група "За майбутнє". В "Слузі народу" стверджують, що вони не мають на це права. Хоча в законі йдеться, що кандидатів у ЦВК можуть пропонувати, як фракції, так і депутатські групи.
Голосування за звільнення планують влаштувати в п'ятницю, 13 вересня. Але до цього в "Слузі народу" чекають, коли ЦВК збереться на засідання та зареєструє їхнього кандидата Олександра Копиленка, котрий проходить за списками партії. Копиленко повинен стати народним депутатом після дострокового припинення повноважень Анни Коваленко, яку Володимир Зеленський призначив заступником керівника ОП.
Хто увійде до нового складу комісії поки неясно. Але в середу, 11 вересня, на засідання фракції "Батьківщини" прийшла колишній член ЦВК Жанна Усенко-Чорна. Чи стане вона кандидатом від "Батькивщини", ніхто не підтвердив. Але навряд чи її поява в кулуарах Ради є випадковою.