На початку роботи нової сесії, 4 лютого, Верховна Рада схвалила законопроект про зміни до Конституції, який передбачає скорочення кількості депутатів з 450 до 300. За нього проголосували 236 депутатів. Це друге з трьох голосувань, необхідних в рамках процедури внесення змін до Конституції. Втім, поки що незрозуміло, як влада вдасться зібрати 300 голосів для того, щоб остаточно ухвалити зміни до Основного закону.
Хто дав голоси
За законопроект проголосували 197 депутатів фракції "Слуга народу". Однак і серед монобільшості знайшлися представники, які висловилися проти. Зокрема, так голосували представники групи олігарха Ігоря Коломойського (Максим Бужанський і Олександр Дубинський).
Також утрималися - Аліксійчук, Бородін, Вінтоняк, Андрійович, Боблях, Василевська-Смаглюк, Колєв, Куницький, Матусевич, Нагорняк, Нестеренко, Прощук, Рубльов, Устенко, Фріс, Яременко і Яцик. Всі вони натиснули на жовту кнопку.
Водночас одноголосно дане рішення підтримали депутати від "Опозиційної платформи - За життя".
У свою чергу, депутати від партії "Європейська солідарність" висловилися проти даного рішення, а представники "Голосу", "Батьківщини" і депутатських груп "Довіра" і "За майбутнє" утрималися.
Історія питання
Про необхідність скорочення депутатського корпусу в Україні говорять уже 20 років. Нагадаємо, у 2000 році на Всеукраїнському референдумі 89,91% українців проголосували за скорочення Верховної Ради з 450 до 300 депутатів. Однак тоді Верховна Рада проігнорувала результати референдуму, а тому поправки до Конституції внесені не були.
Доповідаючи про законопроект, представник Президента України в Конституційному суді України Федір Веніславський зазначив, що є суспільний запит на зменшення кількості народних депутатів. Крім того, за словами Веніславського, "цифра 450 депутатів взята з Верховної Ради УРСР - стільки депутатів обиралося з 1989 по 1991 роки. Відтоді населення України значно зменшилося".
А як в Європі
Твердження представника Зеленського суперечливе. У низці європейських країн з відповідним населенням у парламентах засідає значно більше депутатів, ніж у Верховній Раді. Наприклад, у Франції парламент має дві палати, де засідають 925 народних обранців. Вони розділені на верхню (348 нардепів) і нижню (577 обранців) палати. Іноді скликається об'єднаний Конгрес. Двопалатний парламент має і Італія, де засідає 951 депутат. У італійців законотворчий орган розділений на Палату депутатів (630) і Сенат Італії (315).
У Німеччині діє парламент, що складається з однієї нижньої палати і налічує 709 депутатів. Найбільший в Європі законодавчий орган знаходиться на Туманному Альбіоні: 1429 чоловік. Він розділений на Палату лордів (779) і Палату громад (650). У Туреччині народних обранців також більше, ніж у нас - 600 чоловік. Не виключенням стала Польща, де на 10 депутатів більше, ніж в українському парламенті.
Загалом, 450 депутатів в однопалатному парламенті за нинішньої чисельності населення не є таким вже перебором. Та й проблема не в кількості, а якості депутатського корпусу. А це багато в чому залежить від політичної культури нашого населення.
Треба 300 голосів
На думку деяких експертів, скорочення у Верховній Раді - ні що інше як популізм, який в перспективі може мати вельми серйозний негатив для демократичних процесів в Україні. По-перше, існує ризик укрупнення монополій в політичному істеблішменті. В такому випадку лише кілька фінансово-промислових груп будуть впливати на політичні процеси в країні. По-друге, варто враховувати, що за бажання переламати через коліно 300 депутатів набагато простіше, ніж 450.
Окрім скорочення депутатського складу Верховна Рада, проголосувавши за законопроект Зеленського, зробила крок до внесення в Конституцію пропорційної системи парламентських виборів.
Варто зазначити, що Зеленський буквально одразу після президентських виборів в травні 2019 року подав законопроект, в якому запропонував ввести пропорційну систему виборів із закритими списками. Однак тоді ці зміни так і не були ухвалені Верховною Радою, де більшість належала "Блоку Петра Порошенка" і "Народному фронту".
Новий законопроект №1017 щодо зменшення конституційного складу парламенту і закріплення пропорційної виборчої системи було внесено президентом Володимиром Зеленським вже 29 серпня. 3 вересня Верховна Рада підтримала документ 258 голосами і відправила його, відповідно до встановленої процедури, на розгляд Конституційного суду. Згодом суд дав позитивний висновок.
Проте, схоже, що Зеленському буде вельми непросто остаточно продавити дані зміни у Верховній Раді. Існує висока ймовірність того, що незважаючи на вдале голосування парламенту, Банковій не вдасться отримати 300 голосів для остаточного внесення змін до Конституції.
У такому випадку варто очікувати, що Основний закон в нашій країні і далі залишиться незмінним, а Верховна Рада й надалі зберігатиме можливість змінювати виборчу систему в країні. Адже вже не раз "мігрували" від мажоритарної системи до пропорційної і назад ...
