Анексований Росією Крим вже другий тиждень живе в умовах жорсткої економії води. Для забезпечення Сімферополя "влада" та окупаційні війська спорожнюють всі довколишні водойми, фактично крадучи воду в інших жителів республіки. "Апостроф" розбирався, чому Сімферополь і Бахчисарай саме зараз залишилися без води, і як саме окупація півострова пов'язана з нинішнім дефіцитом.
Водні обмеження
У минулий понеділок, 7 вересня, в окупованому Сімферополі, Сімферопольському та Бахчисарайському районах ввели третій, найбільш жорсткий етап обмежень. Воду дають виключно по годинах з метою знизити добове споживання до 100 тисяч кубометрів на добу.
На забезпечення півострова водою, як відзначають фахівці, "тиснуть" кілька факторів, велика частина яких створена окупантами. Зокрема - перекриття Північно-Кримського каналу як відповідь Києва на російську анексію; кліматичні особливості півострова (часті посухи); масове завезення в Крим жителів сусідньої Росії; використання води на потреби російської армії і оборонних підприємств, вкрадених у України.
Окремо варто виділити хижацьку експлуатацію підземних джерел, коли під виглядом турботи до кримчан, окупаційна адміністрація з 2014 року витратила недоторканний водний запас.
Олександр Лієв, який до анексії займав пост керівника Республіканського комітету з водогосподарського будівництва Криму, пояснив в коментарі "Апострофу", що підземні води раніше не розглядалися в якості основного джерела питної води.
"Раніше Крим витрачав близько 1,4 млрд. кубометрів води на рік. З них близько 700 млн йшло на потреби рисового господарства. Приблизно 300 млн."кубів" йшло на питні потреби, з яких близько 10% становила вода з підземних джерел. Є такий міф, що вода в Криму - це для пиття. Насправді, це не так. Велика частка води, яку освоював півострів, йшла на аграрний сектор", - говорить Олександр Лієв.
Сухий сезон
Основним джерелом води для пиття, як зазначив експерт, в Криму були водосховища природного стоку, що поповнюються за рахунок річок, які в свою чергу поповнювалися за рахунок опадів. Таких водосховищ в автономії (переважно в Сімферополі, Бахчисараї, Білогірську і ПБК) налічується 14, плюс одне (Чорноріченське) водосховище, яке відноситься до Севастополя. Сукупний обсяг цих 15 сховищ становить близько 253 млн кубометрів води.
І ще 8 водосховищ загальним об'ємом приблизно в 146 млн кубометрів поповнювалися безпосередньо з Північно-Кримського каналу. Вони забезпечували подачу води в Сімферопольському районі і регіонах східного Криму. За весь рік до анексії в ці сховища зайшло близько 103 млн. "кубів", що склало близько 9% від усього обсягу води, яка надійшла в регіон по каналу. Обсягу всіх 23 сховищ "з головою" вистачало для забезпечення майже 2 млн кримчан, які проживали на півострові до окупації.
Сімферопольське водосховище
В умовах перекритого Північно-Кримського каналу, Сімферополь, Бахчисарай і Севастополь, залежні від гірських річок, шість років "сиділи" на міні сповільненої дії, яка рвонула саме зараз.
"Проблема з водою сформувалася не сьогодні і не вчора. Останні роки в Криму були маловодними. Опади підживлювали ґрунт, але не наповнювали гірські річки, тобто не формували природний стік. У свою чергу водосховища не отримували необхідний обсяг вологи. Води ставало все менше, а її якість - гірше. Зараз ми просто спостерігаємо кумулятивний ефект посушливого періоду на південному заході півострова", - пояснив "Апострофу" заступник директора українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.
Прихована колонізація
Наступна причина водного дефіциту - активне заселення українського півострова російськими "колоністами". Найбільший наплив росіян спостерігається саме в Сімферополі і Севастополі, хоча окупаційна статистика по Криму формально показує, що з моменту анексії населення істотно не збільшилося. Справа в тому, що в звіти, як правило, потрапляє населення, що має постійну реєстрацію. Водночас кількість людей, які фактично проживають в тому чи іншому регіоні, може бути істотно вище. На жаль, але на цей рахунок є тільки непрямі показники.
Окупаційний "губернатор" Севастополя Михайло Развожаев, доповідаючи російському президенту Володимиру Путіну про готовність міської "адміністрації" до боротьби з коронавірусом минулої весни, зізнався, що кількість фактичного населення в місті істотно відрізняється від заявленого. "У нас за статистикою необхідно було розгортати ліжка з розрахунку 450 тисяч людей, я відразу ухвалив рішення розгортати вдвічі більше, оскільки за споживанням води та хліба очевидно, що в Севастополі проживає понад 700 тисяч осіб", - повідомив "губернатор".
Жителі кримської столиці в розмові з "Апострофом" неодноразово згадували, що населення Сімферополя за останні три-чотири роки збільшилося, щонайменше, у півтора рази. За "середніми" оцінками в місті проживає близько 600 тис. осіб, що можна визначити за добовою витратою води. До введення жорстких обмежень, Сімферополь, за словами російських "чиновників", споживав близько 150 тис. кубометрів води на добу. До анексії цей показник коливався в межах 85-100 тис. кубометрів при офіційній кількості населення в 363 тис. осіб.
Якщо підсумувати непрямі дані по всьому півострову, то вийде, що за роки окупації в Крим "наїхало" мінімум 750-800 тис. росіян, що також створило надлишковий тиск на соціальну інфраструктуру.
Водне прожектерство окупантів
В окупаційному "уряді" Криму намагаються впоратися з водним дефіцитом за рахунок драконівських обмежень для населення, риття нових свердловин і фактично переливанням води з одних обмілілих сховищ в інші. На півострові повним ходом орудують російські "трубопровідні війська" РФ. Днями вони перекрили греблею річку Біюк-Карасу в Білогірському районі, щоб качати з неї воду для Сімферополя.
"Трубопровідні війська" РФ
Окупаційні проекти з перекидання води між водосховищами, риття чергових свердловин, а також плани "влади" по використанню води річки Коккозка для забезпечення Севастополя є піар-акцією, а не конкретним рішенням, наполягає Михайло Яцюк.
"Чорноріченське водосховище поповнюється з річки Чорної, водність якої істотно перевищує показники Коккозки. Що саме вони там зібралися перекидати - незрозуміло. Те ж саме стосується буріння нових свердловин. Там просто нічого добувати, підземних вод немає. Реальні ресурси, які є в горах, вже виснажені. Єдиний варіант, який у них є (окупаційної "влади" - "Апостроф") - більш раціонально використовувати воду, мінімізувати втрати. У тому ж Севастополі втрати води в мережах становлять близько 50%", - зазначає заступник директора Інституту водних проблем.
Якщо відкинути демагогію колабораціоністів, то єдиний варіант вгамувати "сімферопольську спрагу" - через Північно-Кримський канал заповнити Міжгорне водоймище. Нині воно пересохло, хоча до анексії сховище було найбільшим (близько 50 млн. "кубів") наливним водоймищем на півострові.
З огляду на імперські комплекси, кремлівська верхівка навряд чи публічно попросить Київ допомогти кримчанам з водою. Український прем'єр-міністр Денис Шмигаль, днями перебуваючи з візитом в Херсонській області, повідомив журналістам, що російське керівництво не зверталося до Києва з приводу поставок води на півострів. Інша справа, що і Києву пускати воду в окупований Крим - непотрібно. Хоча б тому, що саме окупант має нести відповідальність за захоплені ним території.
У Кремлі посилено роблять вигляд, що працюють над "вирішенням" проблеми, не вдаючись у подробиці того, як саме Москва буде забезпечувати анексовані територію, в умовах, коли у води з Дніпра просто немає альтернативи. Окупанти спробували натиснути на Київ з боку ООН та інших міжнародних організацій, звинувативши Україну у "водному геноциді" кримчан, але абсолютно безуспішно.
І поки кремлівський куратор захопленого Росією Криму Сергій Аксьонов заявляє про необхідність порушити кримінальні справи щодо української влади у зв'язку з "тероризмом" з водою, в Сімферополі, який сидить на жорстких лімітах, з кранів пішла вода з нечистотами з вигрібних ям...
