Окружний адміністративний суд Києва виніс ухвалу про те, що з Єдиного державного реєстру інформації повинні бути виключені дані про Артема Ситник як про директора Національного антикорупційного бюро України. Однак Міністерство юстиції України не має права вносити відповідні зміни до ЄДР, оскільки це питання потребує законодавчого врегулювання. Про це в ефірі Апостроф Live заявив міністр юстиції ДЕНИС МАЛЮСЬКА.
- Ви у своєму пості на Facebook стосовно звернення ОАСК писали, що "ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Ситника як директора НАБУ з ЄДР немає, і він там залишиться". Чому ж тоді було звернення ОАСК з цього приводу?
- ОАСК зреагував на відсутність чіткого правового регулювання і зайняв певну правову позицію, що є рішення Конституційного суду про неконституційність призначення, і на це потрібно якось реагувати.
За загальний меседж я повністю згоден, але це питання, яке потребує законодавчого врегулювання, і ніяк інакше. А конкретний шлях вирішення точно не належний, тому що ані Мін’юст не має права вносити такі зміни до Єдиного державного реєстру, ані хтось інший, як державний реєстратор.
Закон висуває чіткі вимоги для зміни керівника будь-якої юридичної особи: чи то підприємство, чи то орган державної влади. Це має бути рішення, де людину звільнено і обрано замість неї іншого керівника або виконувача обов’язків керівника. Такого документа, який може бути поданий реєстратору, не існує. Відповідно будь-яка особа, будь-який державний реєстратор не може таку інформацію за законом вносити.
Є юридична прогалина. Вона потребує реакції і регламентування, але м’ячик на полі Верховної Ради. Має бути законодавча регламентація цієї історії.
- Ви також писали, що поділяєте стурбованість ОАСК. Що ви маєте на увазі? Стурбованість щодо чого і в якому аспекті ви її поділяєте?
- Ми маємо рішення Конституційного суду, де він вказав, що НАБУ має ознаки органу виконавчої влади. А якщо це дійсно орган виконавчої влади, то включається ціла купа різних нормативних актів і процедур. І вони принципово відрізняються від того, що зараз є в НАБУ, з одного боку.
З іншого боку, Конституційний суд визнав неконституційними цілу купу положень закону про НАБУ. Відповідно, якщо зміни до 17 грудня не будуть внесені Верховною Радою, то залишиться велика прогалина, яка унеможливить ухвалення будь-якого рішення про обрання якогось іншого директора НАБУ, якщо у цьому буде певна необхідність.
Треба врегульовувати якомога швидше: і щодо статусу НАБУ – орган виконавчої влади чи не орган виконавчої влади – і щодо процедур. Тобто це очевидний факт, на нього потрібно реагувати, але трішки не в той спосіб, на який звернув увагу ОАСК, тому що це точно недоречно.
Але хочу звернути увагу, що це окрема ухвала ОАСК, а не судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню.
Окрема ухвала – це інститут, коли суд, розглядаючи якусь іншу справу, бачить, що відбувається щось незаконне, що він би не хотів залишити поза увагою. По суті, окрема ухвала – це звернення уваги на існуючу проблему. Тобто мова не йде про те, що хтось виконує чи не виконує судове рішення. Це по суті звернення ОАСК: зверніть увагу, є така проблема. А медіа трішки перебільшують значення цієї ухвали ОАСК, тому що це не звичайна ухвала, вона має меншу обов’язковість до виконання.
- Усунення Ситника з посади і заповнення прогалин у цьому законі зможуть вирішити проблему НАБУ? Зробити бюро тим органом, який очікували ще у 2015 році?
- Очікування були вищими - це факт. Але, на мою думку, НАБУ зараз цілком справляється з виконанням своїх функцій. Я не бачу того, що зміна керівника радикально підвищить ефективність органу чи взагалі підвищить. А ризики щодо незалежності створює, тому я не поспішав би з цього приводу. Це не означає, що я хотів би замороження ситуації - ні. Вона має бути врегульована на рівні закону з тим, щоб не виникало жодних сумнівів у легітимності керівника НАБУ і легітимності ухвалених ним рішень.
- Те, що за історію з НАБУ і за справу Ситника взявся ОАСК, який має неоднозначну репутацію серед громадян України, має своє значення, як ви вважаєте? Бо плівки Вовка, про які ми не можемо не говорити, мають свій сенс, завдячуючи, зокрема, детективам НАБУ.
- Безумовно, що тут ОАСК, хоче чи не хоче, але діє в умовах конфлікту інтересів, тому що порушено кримінальні провадження щодо суддів. Їм вручалися підозри, і в будь-якому разі реакція ОАСК викликає суб’єктивно негативну реакцію. Просто тому, що всі розуміють, що існує конфлікт інтересів.
З іншого боку, ОАСК не придумав проблему, якої не існує. Там все ж працюють юристи, які описали в своїй окремій ухвалі існуючу, реальну проблему - це недоліки врегулювання діяльності НАБУ, недоліки закону.
Але формат, в якому вони це виклали, і способи вирішення цієї проблеми, є далеко не оптимальними, на нашу точку зору. Ми це все відобразимо в офіційному листуванні, як тільки до нас надійде окрема ухвала ОАСК.
- Президента Зеленського просять невідкладно подати до ВРУ законопроект про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва. Петиція, ініційована журналістом Данилом Мокриком, набрала необхідні 25 тисяч підписів. Як ви ставитеся до цієї історії?
- Безумовно, я погоджуюся з тим, що все не так просто, як здається. Не можна просто так взяти ліквідувати ОАСК, і з цим нібито щезне купа проблем.
З одного боку, абсолютна більшість суддів ОАСК ухвалює зважені рішення, і їхня репутація особливо не страждала. З іншого боку, ліквідація суду не призведе до того, що судді перестануть бути суддями. Більшість суддів залишаться в системі, хочемо ми цього чи ні, але вони обираються пожиттєво. Третій аспект – це те, що в даному випадку ми ліквідацією інституції підміняємо проблему дисциплінарної відповідальності суддів, а іноді і кримінальної.
Звичайно, значно простіше було розглянути справедливо, відкрито і прозоро дії суддів на предмет відповідності закону. Не лише кримінального, є підстави розглянути їх відповідальність і дисциплінарно. І відфільтрувати окремі суди, можливо, зокрема і ОАСК. Це буде складно, але це найліпший, найправильніший інструмент. Якщо з ним виникають труднощі, потрібно звичайно тоді креативити з елементами, можливо, зміни юрисдикції чи ліквідації судових інстанцій. Але це значно складніше, це значно довше і більш проблемно для звичайних громадян, які шукають захисту своїх прав у суді.
Всі варіанти можливі, але петицію не варто розглядати, як юридично зважений механізм. Люди хочуть вирішення проблеми, вони бачать репутацію ОАСК і на це реагують. Відповідно, реакція на петицію має бути теж політична.
- Ваші сертифікати на тюремні камери активно зараз продаються? Є статистика, скільки вже продали, скільки грошей вже заробили на цьому?
- Мої колеги публікують статистику в соцмережах постійно з приводу надходжень. Але, на жаль, зараз я точно не знаю. Під руками немає такої інформації, вже кілька місяців не запитував конкретно про цю історію.
- Але успішні кейси є?
- Є, безумовно. Знову ж таки, будь-які корупційні скандали тільки підвищують попит, тому й знаходиться той, хто хоче подарувати цей сертифікат комусь. Наприклад, улюбленому чиновнику чи просто показати це в Facebook. Продажі є, вони не шалені, але те, що відбувається, тільки нам на користь.
- А як ви можете прокоментувати відкриття слідчими НАБУ кримінальної справи проти вас за ситуацією, пов’язаною з "Херсонбудом" в місті Херсон за ухвалою суду?
- Вперше чую, що хтось проти мене відкрив кримінальну справу. Ніколи не чув про це. Мабуть, це все ж таки не проти мене, а за фактом якоїсь події. В будь-якому разі, намагатимуся дізнатися про це.
