Чинний президент США Дональд Трамп все ще відмовляється визнавати перемогу свого візаві Джо Байдена. Результати виборів будуть оскаржуватися в судах, проте навряд чи це на щось вплине - ім'я наступного керівника держави вже відомо. В Україні в зв'язку з цим виникають "шкурні" питання: хто тут отримає максимум дивідендів від перемоги кандидата-демократа, кому краще підготуватися до проблем, і як в наступні чотири роки за океаном будуть підходити до ключових для нашої держави питань. На всі ці питання вирішив відповісти "Апостроф".
Кращий друг Байдена
На відміну від попередника, Байдену не доведеться вникати в нюанси українського політикуму. Він був куратором України в Білому Домі під час президентства Барака Обами, тому прекрасно знає всіх чільних представників нашого політичного тераріуму: в Києві наступного президента США є відмінно налагоджені зв'язки і вірний друг, який не кинув його навіть після перемоги Трампа на виборах, на відміну від багатьох інших. Мова про колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
Між ними - дійсно близькі стосунки. Саме Байден в 2014 році допоміг Яценюку зайняти пост прем'єр-міністра, а через кілька років просив тодішнього президента Петра Порошенка забезпечити Арсенію Петровичу імунітет від кримінальних переслідувань після відходу з посади. Той погодився і слова дотримав. Втім, недоторканність Яценюка (як і Арсена Авакова на посаді глави МВС) була наріжним каменем, на якому тримався хисткий союз "Блоку Петра Порошенко" і "Народного фронту" в попередньому скликанні Ради, тому колишньому українському гаранту такий розклад був тільки на руку.
Рано говорити про те, що після перемоги Байдена Яценюк відразу ж повернеться у велику українську політику, але колишньому прем'єр-міністру явно не хочеться йти на пенсію в 46 років. Він активно виступає на різних форумах, регулярно з'являється на екранах телеканалів з медіаімперії олігарха Ріната Ахметова. І як би дає всім зрозуміти, що він готовий - тільки покличте.
"Зелена" влада із запрошенням не поспішає, проте тепер у екс-прем'єра є потужний союзник за океаном, який може допомогти йому з камбеком. Вони неодноразово зустрічалися у Вашингтоні вже після того, як Яценюк перестав бути главою уряду, а Байден все ще був віце-президентом США. В даному випадку неважливо, про що вони говорили - важливий публічний факт визнання того, що дружба не забута. Інша справа, що антирейтинги Яценюка нікуди не поділися: а значить, повернення в політичні "топи" колишньому прем'єру будуть даватися непросто...
Пінчук зриває банк
Історично в стосунках Вашингтона та Києва ключову роль грали представники Демократичної партії. Ще з часів проголошення незалежності різноманітні грантові фонди, пов'язані з американськими демократами, вели тут діяльність, пропонуючи свою допомогу. Їхня робота сформувала досить міцні зв'язки демократів з українським істеблішментом та інституційними органами. Головним по зв'язкам з демократами серед українських олігархів вже багато років вважається Віктор Пінчук.
"З усіх українських олігархів саме позиції Пінчука можуть зміцнитися сильніше за все, оскільки він традиційно співпрацює з американським істеблішментом вже тривалий час, і спільно реалізував низку проектів. Водночас, перемога Байдена на виборах - не найкраща новина для Фірташа і Коломойського", - сказав в коментарі "Апострофу" доктор політичних наук, фахівець із зовнішньої політики США Сергій Галака.
Пінчук багато років пов'язаний з сім'єю екс-кандидата в президенти США Хілларі Клінтон, яка все ще зберігає величезний вплив у своїй партії (наприклад, новий віце-президент США Камала Харріс вважається її креатурою). Свого часу і Хілларі, і її чоловік виступали на бізнес-форумі Пінчука Yalta European Strategy, отримуючи за це пристойні гонорари, а на президентських виборах 2016 року магнат інвестував мільйони доларів в її передвиборчу кампанію. Тоді він програв, але зате тепер на коні.
Джо Байден і Хілларі Клінтон
Пінчук давно є головним "промоутером" українських політиків у Вашингтоні: він допомагає організовувати зустрічі на самих різних рівнях, вирішує питання в Сенаті, може оплатити поїздку низки депутатів фракції "Слуга народу" на міжнародний форум в Давос; його фонд виділяє гранти на освіту в США і взагалі є головним оператором, який розподіляє кошти, які приходять в Україну з-за океану по найрізноманітнішим програмам - від освіти до боротьби з корупцією. Навіть за часів правління Трампа Пінчук залишався важливою фігурою у відносинах України і США, а після перемоги Байдена його вплив в українській політиці зросте ще сильніше. Втім, з огляду на той факт, що його бізнес-інтереси щільно пов'язані з російським ринком (в тому числі - експортом труб), це не обов'язково буде хорошим сигналом для України.
Фірташу і Коломойському - приготуватися
А ось Ігоря Коломойського - давнього суперника Пінчука - перемога Джо Байдена навряд чи сильно порадувала. Ще в листопаді 2019-го магнат дав яскраве інтерв'ю The New York Times, "наїхавши" на демократів.
"На місці Зеленського я би розслідував справи, про які просив Трамп (йшлося про компанію Burisma за участю сина Джо Байдена і мільйонні хабарі - "Апостроф"), а якщо демократи надумають мудрувати з нами (говорили про можливу втрату Україною двопартійної підтримки в США - "Апостроф"), ми зблизимося з Росією. Російські танки стоятимуть біля Кракова і Варшави. Ваш НАТО буде бруднити штани і купувати памперси", - заявив тоді Коломойський.
Не варто забувати, що в США у олігарха величезні проблеми з законом (тамтешня Феміда підозрює його у "відмиванні" сотень мільйонів доларів). До того ж, за інформацією "Апострофа", Коломойського всі топ-гравці в Україні підозрюють у організації недавнього наїзду Конституційного суду на створені демократами антикорупційні органи - ще один жирний мінус в карму після перемоги Байдена. Є підозра, що протягом найближчого року проблем у Ігоря Валерійовича за океаном виникне ще більше: його американська імперія і так знаходиться під прицілом у Мін'юсту США, а справу веде ФБР. Для нього і його партнера Геннадія Боголюбова все може закінчитися дуже погано. Аж до повторення долі Павла Лазаренка.
Ще один олігарх, чия доля висить на волосині - це "віденський житель" Дмитро Фірташ. Кілька разів він уже за крок від екстрадиції в США, але завдяки величезним зусиллям і грошам йому поки що вдається її відстрочити. Його теж залучали до американських розбірок. У січні цього року помічник адвоката Трампа Руді Джуліані Лев Парнас розповідав, що Фірташу нібито пропонували видати компромат на компанію Burisma, де працював син Джо Байдена Хантер. В обмін на це йому обіцяли повне закриття справи.
Однак тоді олігарх не погодився, чому зараз напевно радий. "Я можу сказати вам тільки одну річ: у мене немає ніякої інформації, я ніколи не збирав таку інформацію і нікого не фінансував, хто збирав би таку інформацію. І це б було великою помилкою з мого боку, якби я вирішив бути залученим в таку боротьбу", - заявив Фірташ американському виданню The New York Times.
Дмитро Фірташ
Дуже завбачливо, але цього може не вистачити. Іспанія закрила справу проти нього ще в березні, тому питання про екстрадицію туди вже зняте. Австрійський суд теж дозволив передати олігарха американцям, але поки все гальмується завдяки армії адвокатів, які затягують процес щосили - рано чи пізно не допоможуть і вони. А якщо врахувати, що в 2015-му році процес проти нього був запущений саме демократами, то переїзд Фірташа в ізольоване приміщення за океаном цілком реальний.
Зеленський мав рацію
Можна сказати, що в ситуації з американськими виборами український президент поводився максимально обережно. За останній рік ні він, ні його найближче оточення не дозволили собі зробити жодної заяви на підтримку того чи іншого кандидата. Дуже розумне рішення, особливо на тлі його попередника Петра Порошенка, який мало не у відкриту "топив" за Хілларі Клінтон в 2016 році. А разом з ним і низка українських топ-чиновників. Потім довелося червоніти і довго вибачатися. До того ж Зеленський став непрямим винуватцем імпічменту Дональда Трампа, що теж було дуже на руку Байдену і демократам. Та й недавня жорстка опозиція КСУ з питання антикорупційних органів піде на користь відносинам Зеленського з Заходом.
Теоретично проблеми могли виникнути через відкриту в Україні проти Байдена кримінальну справу (є інформація, що її вже закрили), проте президент завжди може розвести руками і кивнути на незалежність українських правоохоронних органів (так, брехня, але за океаном зроблять вигляд, що вірять). "Привітання Джо Байдену і Камалі Харріс! Україна з оптимізмом дивиться в майбутнє стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами", - заявив Зеленський відразу після того, як на американському ТБ оголосили про перемогу Байдена.
"Як правило, першими вітають завжди найближчі союзники. Тому нічого дивного, що прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон був першим в привітанні. Серед перших був і президент України Володимир Зеленський. І ця ініціатива абсолютно прогнозована, оскільки таким чином глава держави дає зрозуміти, що історія "плівок Деркача" є вже історією. Хоча можна очікувати, що в кулуарах "плівки Деркача" негативно вплинуть на ставлення нового американського істеблішменту з окремими політиками в Україні ", - припускає експерт аналітичного центру Kyivstratpro Тарас Семенюк.
"Щодо України фундаментальна політика США не зміниться. Офіційний Київ уникав втручання в американські виборчі процеси. Деякі особи, які просували так званий "Українагейт", вже позбулися своїх віз і потрапили під американські санкції. Їх дії, при цьому, вважаються в США частиною російської кампанії по дезінформації, а не позицією України", - розповіла нашому виданню експерт з міжнародної політики Міжнародного центру перспективних дослідження Мія Віллард.
Схоже, що не буде проблем і у глави МВС Арсена Авакова. Він був одним з тих політиків, які відкрито підтримували Клінтон в сутичці з Трампом. Після перемоги республіканця, Арсену Борисовичу довелося терміново терти пости в Facebook і вибудовувати відносини з новими "друзями". Втім, і про старих Аваков ніколи не забував. Так, ЗМІ писали, що в листопаді 2018 року він попередив посла США в Україні Марі Йованович про наміри Трампа її звільнити, а в лютому 2019 го здав їй колишнього "друга демократів" генпрокурора Юрія Луценка, який почав працювати з Джуліані по компанії Burisma і проти самої Йованович. Все це Авакову точно зарахується і позиції у нього зараз лише зміцняться.
Арсен Аваков
А ось у Петра Порошенка і "Європейської солідарності" все далеко не настільки райдужно, як пишуть деякі журналісти, хоча екс-президент і намагається переконати всіх в зворотному. "У" Європейської солідарності" ще залишилися зв'язки з демократами, інше питання, що скандал багато чого зіпсував в їхніх відносинах. Ну і, звичайно, нова Адміністрація Байдена будуватиме відносини зі "слугами народу", якщо вони зуміють продемонструвати зустрічний рух і мінімальну ефективність, а також якщо втримають міцні позиції всередині країни. У цьому випадку демократи, звичайно, будуть рахуватися і з "слугами", і з президентом. Вони всі, врешті решт, прагматики, і будуть працювати з тими, хто при владі. Але, звичайно, їм більше подобається співпрацювати з тими, з ким уже були збудовані зв'язки раніше", - сказав "Апострофу" експерт Сергій Галака.
У України може з'явитися ще одна знайома в Білому домі
Україна і так здавна вважалася "пісочницею" Демократичної партії, а після 2014 року демократи розгорнули тут ще більш бурхливу діяльність: за кілька років у нас відкрилися десятки недержавних організацій та інститутів, які займаються всім підряд - від тренінгів з прав людини та побудови громадянського суспільства до досліджень в області політики і військової аналітики.
Здавалося, що після перемоги Трампа в 2016 році маятник може качнутися в бік республіканців, однак звичний уклад відносин особливо не змінився. Зняття "демократки" Йованович з поста посла вилилося в політичний скандал, а на її місце Трамп так і не зміг підшукати лояльну собі кандидатуру. В цілому, створювалося враження, що американо-українські відносини зайшли в глухий кут, однак Трамп в свою каденцію все ж поставив Україні летальне озброєння для оборони на Донбасі - це серйозний плюс.
Примітно, що екс-нардеп України Сергій Лещенко, який раніше критикував Трампа і його адвоката Джуліані, заявив, що володіє інсайдерською інформацією з американських медіа-кіл, згідно з якою, Йованович може отримати високий пост в адміністрації Джо Байдена.
"У послужному списку дипломатичної кар'єри Йованович - робота послом США в Киргизстані, Вірменії та Україні. Вона - фахівець з пост-радянського простору і добре знає українські реалії, знайома з президентом Зеленським, є прихильником незалежного НАБУ і приборкання інтересів олігархів, зокрема - Ігоря Коломойського", - заявив він в своєму телеграм-каналі.
Якщо інформація про призначення Йованович на високий пост в Адміністрації Байдена підтвердиться, то в Білому домі стане на одного чиновника з "українським минулим" більше. Можливо, в майбутньому це зіграє свою роль. Тим більше, за інформацією "Апострофа", українським напрямком в команді Байдена буде займатися ще один відомий в Україні персонаж - колишній заступник глави Місії США в Україні - Джордж Кент. Його називають одним з ідеологів створення антикорупційної системи в Україні, і на нього орієнтується основна частина політиків, пов'язаних з демократами, а також громадські діячі, які отримують гранти з різних американських програм.
Коли Байден почне допомагати Україні?
Опитані "Апострофом" експерти впевнені, що очікувати якогось руху в питанні повернення Криму та Донбасу найближчим часом точно не варто. Демократи традиційно відкидають політику ізоляціонізму США, і навпаки всіляко залучаються до міжнародного порядку денного. Але зараз очікується, що перший час основний фокус уваги Байдена буде націлений на внутрішні питання в США - боротьбу з коронавірусом і відновлення економіки, яка постраждала від пандемії.
"Імовірно, українським питанням Байден може зайнятися починаючи з літа або осені, оскільки до весни буде формуватися Адміністрація, потім буде потрібен невеликий проміжок, щоб спрацюватися з новою адміністрацією. У першу чергу, перед Байденом стоїть завдання пройти етап гострих пост-електоральних протиріч в суспільстві, протистояти пандемії коронавируса і нормалізувати відносини з союзниками. Українське питання не стоїть першим в порядку денному - це точно", - вважає Сергій Галака.
Утім, і відмовляти Україні в допомозі Байден не стане. Схоже, що у нього й справді готові піднімати українське питання більш гостро, ніж у Трампа, оскільки тепер це репутаційна історія. Зокрема, з оточення майбутнього президента вже звучали пропозиції про приєднання США до нормандського формату, за аналогією з Женевським в 2014-му році. Минулого разу для Росії це закінчилося секторальними санкціями, що мало відчутний ефект на російську економіку. Чим все обернеться цього разу - стане зрозуміло вже в 2021 році.
