Хазяїн Кремля вустами свого прес-секретаря Дмитра Пєскова заявив, що Росія готова до прямих переговорів про відновлення прямих поставок газу в Україну. Водночас, президент Зеленський активно домагається зустрічі в Володимиром Путіним, і тема газу цілком може стати її основою, відтіснивши Донбас і Крим на другий план. Про те, коли відбудеться "зустріч на Ельбі" і про що домовляться президенти РФ і України, читайте в матеріалі "Апострофа".
Реальний газ і віртуальний реверс
Обмін "люб'язностями" між Києвом і Москвою з приводу зустрічі між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним триває вже другий місяць. Проте, обидві сторони хоч і кривляться, але явно налаштовані на те, щоб розмова все-таки відбувся. Як відзначають джерела "Апострофа", зустріч президентів України і РФ може відбутися взимку.
Зокрема, 3 жовтня, під час партійного з'їзду "слуг" в Трускавці Зеленський заявив, що готовий до зустрічі з Путіним і вважає, що вона може бути результативною.
"Я вважаю, що це правильний крок. Я хотів би зустрітися з президентом Російської Федерації. Мені зрозуміло, що в форматі тет-а-тет зустріч може бути досить предметною, я думаю, що оточення президента РФ не хоче, щоб він проводив цю зустріч зі мною саме в форматі тет-а-тет, тому що ця зустріч може принести несподіваний результат", - зазначив президент України.
Підтверджують рух в сторону переговорів і в Кремлі. Зокрема, за словами прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова, процес підготовки триває, хоча порядку денного поки не відома.
"І озвучувалися, і формулювалися різні пропозиції, але поки в сухому залишку якогось спільного розуміння і готовності до формулювання порядку денного можливої зустрічі нема", - сказав представник Кремля.
До цього Пєсков заявив, що зустріч лідерів неможлива, якщо Київ планує піднімати на переговорах питання приналежності Криму.
Прес-секретар Путіна додав, що зустріч відбудеться, якщо на ній будуть обговорювати реалізацію Києвом Мінських домовленостей. Втім, на думку експертів, зустріч буде стосуватися не тільки і не стільки Донбасу. Побічно про це говорив і той же Пєсков, який не виключив ймовірність повернення переговорів про прямі контракти на поставки газу Україні. До того ж російський "Комерсант" повідомляє про 12 пунктів порядку гіпотетичної розмови Зеленського і Путіна. І в ньому є і газовий "кейс".
"Зустріч з Путіним відбудеться тоді, коли цього захоче сам Путін, і це залежить від того, як ми будемо проходити цю зиму, адже можемо почати купувати у Росії і газ, і електрику. Звичайно, нинішній газовий шантаж Росією Європи тільки переконує її, що з Москвою краще справи не мати, але наш президент може не витримати тиску, і виникне спокуса піти легким шляхом і забути про те, що ми з 2014 року боремося за позбавлення від російської залежності і за те, щоб фактор газу пішов з наших відносин" , - говорить "Апострофу" політолог Олексій Голобуцький.
Наша країна не купує безпосередньо російський газ з листопада 2015 року. У 2018 році після перемоги "Нафтогазу" над "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі була зроблена спроба, причому з українського боку, відновити такі поставки - за справедливими цінами, визначеними арбітражем - і НАК навіть зробив відповідну передоплату, однак російська сторона почала висувати додаткові умови, і угода не відбулася.
І хоча прем'єр-міністр Денис Шмигаль не так давно заявив, що Україна не збирається вести переговори з РФ про прямі газопостачання, тут ключове слово - "прямі". Справа в тому, що насправді, ми продовжуємо купувати російський газ, але тільки не у "Газпрому", а у європейських трейдерів, які його отримують з РФ, а потім перепродують нам, але вже дорожче. При цьому значна його частина (якщо не вся) потрапляє в Україну по так званому "віртуальному реверсу", коли паливо, що йде транзитом через нашу країну, навіть не перетинає кордон з країнами ЄС. Це, до речі, повністю підтвердив Оператор ГТС України, повідомивши, що в зв'язку з зупинкою транзиту російського газу в Угорщину 1 жовтня став неможливий і імпорт палива з цього напрямку, оскільки він здійснюється саме по "віртуальному реверсу".
Таким чином Україна і зараз отримує російський газ, і при цьому платить за нього за спотовими цінами. Ці ціни в Європі ростуть з минулого літа і досягли рекордних 1900 доларів за 1 тисячу кубометрів.
На початку 2021 року Юрій Вітренко, який нині очолює "Нафтогаз", а в той час займав посаду в.о. міністра енергетики, заявив, що Україні було б вигідно купувати російський газ у незалежних від "Газпрому" компаній.
Але справа в тому, що у російського монополіста по всій Європі є маса "дочірніх" а також, як вдало зауважив президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар, "онучатих" компаній. Від себе зауважимо, що одну або декілька з числа таких "онучок" цілком можна було б спробувати видати за "незалежні від "Газпрому" компанії".
З такою компанією України могла б укласти довгостроковий контракт на поставку газу. Як правило, ціни на паливо в рамках довгострокових контрактів нижче, ніж на споті - це обумовлено тим, що по ним газ поставляється в гарантованих обсягах і протягом гарантованого часу.
Це може бути і "віртуальний реверс". Але, цілком можливо, Росія не захоче підсилювати український маршрут, так як їй важливіше продовжувати лобіювати "Північний потік-2", а також збільшити прокачку через "Турецький потік", а тому газ в Україну може піти кружним шляхом - з півночі або з півдня. Це, безумовно, буде дорожче по логістиці, ніж безпосередньо з РФ, але все одно дешевше, ніж купувати на споті за нинішніми космічними цінами.
Росії вигідні довгострокові контракти, і нинішня вакханалія з цінами частково пов'язана з тим, що "Газпром" "стимулює" європейців до них повернутися. Однак у нинішній ситуації Кремль знаходиться у виграшній позиції, а тому напевно не задовольниться лише цим.
Скільки коштує паливо від агресора?
Як зазначив у розмові з "Апострофом" експерт енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп, ключовим питанням є умови контракту. "Якщо це - не єдиний контракт, якщо він не перешкоджає закупівлям у інших трейдерів, якщо в ньому немає жорстких зобов'язань за обсягами (закупівель), якщо в ньому ринкова ціна, і українська сторона матиме можливість в будь-який момент поміняти цього трейдера на будь-кого іншого, то він не несе в собі якихось загроз", - сказав він.
Однак, зазначив він, Росія зацікавлена в тому, щоб вона стала єдиним постачальником газу в Україну, як це було раніше, або хоча б була домінуючим партнером. І для цього для РФ важливо, щоб такий контракт був довгостроковим.
"У довгострокових контрактах зараз ціна близько 300-350 доларів (за тисячу кубів). Наскільки такий варіант вірогідний (укладення довгострокового контракту з європейським трейдером, які мають, як мінімум, непрямі зв'язки з "Газпромом" - "Апостроф"), сказати складно", - зазначив Прокіп.
У свою чергу, економічний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян звертає увагу на те, що зараз кожна країна турбується про свої економічні інтереси, які превалюють над політичними. У цьому є раціональне зерно, каже Киян: зараз відкривається "вікно Овертона", коли у нас кілька змістяться акценти і будуть переглянуті пріоритети, це стосується і купівлі газу у Росії безпосередньо, слідуючи економічній, а не політичній логіці. Разом з тим, найближчу зиму ми переживемо спокійно, вважає експерт.
"Газа в сховищах достатньо, а ціна на блакитне паливо не буде підвищуватися нескінченно. Але потрібно думати на крок вперед, адже в наступному році може бути енергетичний колапс, коли через дорогий газ люди перескочать на електрику, і частина електрогенеруючої інфраструктури просто "ляже", - говорить Киян.
Він також зазначає, що Україна зараз використовує 30 млрд кубів газу на рік, з них половину ми імпортуємо віртуальним реверсом з ЄС, а половину - видобуваємо. При цьому є два шляхи, як закрити проблему закупівель дорогого газу.
"По-перше, ми можемо наростити видобуток, і це буде дешевше, ніж купувати газ в ЄС або в Росії, але тут потрібна правильна стратегія керівництва "Нафтогазу", і тут потрібно відзначити, що у нас є можливість 100 років видобувати по 30 млрд кубів газу в рік, фахівці давно це підрахували. По-друге, можна підвищити енергоефективність нашої промисловості, яка використовує в 4 рази більше газу, ніж заводи в Європі і в 10 разів більше, ніж в Південній Кореї. Тобто, потрібна масштабна енергомодернізація" , - додає Киян.
Ані в підвищенні видобутку, ані в енергомодернізації, втім, не зацікавлені впливові політичні гравці в Україні, які пам'ятають веселі часи "Росукренерго". Тоді "віденський в'язень" Дмитро Фірташ і його партнер Сергій Льовочкін разом з Юрієм Бойком заробляли самі і давали заробити російській стороні. І "газовиків" політичні наслідки "договорняків" з Кремлем абсолютно не хвилюють.
У випадку з можливими переговорами Зеленського і Путіна - головне для Києва, щоб газові питання не ув'язалися з питаннями Криму або Мінськими домовленостями. Інакше в цій "гібридній" комбінації Україна ризикує опинитися в програші.
"На переговорах Путіна з Зеленським він зажадає від останнього забути про Крим, прийняти Донбас на умовах, визначених Кремлем. У Путіна часу багато, він може почекати ще рік-два, або більше, на відміну від Зеленського. Крім того, фактором буде й суспільне незадоволення: мовляв, наші люди мерзнуть, а у президента, виявляється, офшори, через які йшли мільйони", - вважає Олексій Голобуцький.
