Минулої п'ятниці, 22 жовтня, Рада нацбезпеки та оборони доручила уряду розглянути питання допомоги Молдові, яка зіткнулася з дефіцитом газу, а також сильним тиском та шантажем з боку Москви. Від деяких політиків зазвучали слова "зради" та звинувачення на адресу влади. Але треба враховувати, що допомагаючи Кишиневу, Київ водночас допомагає собі. Яким чином – читайте у матеріалі "Апострофа".
Москва тисне газом
"Прем'єр-міністр України сьогодні отримав листа від своєї колеги з Молдови з проханням про допомогу від того шантажу, що робить там "Газпром". Ми ухвалили рішення до Кабінету міністрів, вони це питання розглянуть і ми розуміємо, що таку допомогу Республіці Молдова ми найближчим часом час зможемо надати", - сказав після засідання Ради безпеки її секретар Олексій Данилов.
За його словами, цей газ буде передано у користування на певний період для того, щоб Молдова потім його повернула.
"У нас є свої інтереси у тому, щоб у Молдові був газ. Ми об'єднані в єдину систему. У нас є певні території, які живляться з території Молдови, тому ми маємо допомогти нашим друзям та нашим сусідам", - додав Данилов.
Ситуація у наших сусідів і справді плачевна – того ж 22 жовтня прем'єр-міністр Молдови Наталія Гаврилиця повідомила, що цього місяця республіка імпортує з Росії на третину менше за необхідні обсяги і тиск у газотранспортній мережі впав до критичних значень. Тим часом переговори щодо нового контракту з "Газпромом", на яких Кишинів домагається суттєвої знижки на газ, відбуваються безрезультатно.
Поки що Молдова імпортує паливо за ринковою ціною - близько 790 доларів за 1 тис. куб. м., при цьому у 2020 році вона платила в середньому 148,87 доларів за тисячу "кубів". На переговорах із "Газпромом" Кишинів просить Москву знизити ціну, розраховуючи платити в середньому 200-300 доларів за тисячу кубометрів, що виглядає дуже вигідною ціною на тлі цін на блакитне паливо, що встановилися на лондонській біржі ICE: там 25 жовтня вартість газу злетіла до 1153 доларів за тисячу кубів
У Києві та Брюсселі вказують, що на зростання цін вплинули дії "Газпрому", який за допомогою стримування поставок газу намагається досягти якнайшвидшої сертифікації газопроводу "Північний потік-2", заодно формуючи дефіцит.
На тлі не найрайдужнішої ситуації з газом власне в Україні, владу відразу почали звинувачувати в "розбазарюванні палива", що несправедливо, зазначає політичний експерт Володимир Фесенко.
"Справді, було прохання з боку Молдови. Ми допомагаємо їм газом, не безоплатно, і це саме допомога, тому що ситуація для Молдови справді критична. Румунія, у свою чергу, допомагає Молдові нафтопродуктами, наскільки я знаю. Найважливіший момент у вирішенні РНБО по газу для Молдови: це не тільки якась гуманітарна політика, економічна допомога Кишиневу... Звичайно, Молдова - наш партнер і ми повинні один одному допомагати. Крім того, треба враховувати, що зараз у Молдові прийшли до влади проєвропейські сили, і їм зараз потрібно протриматися без потрясінь", - каже Фесенко "Апострофу".
Інформаційне накачування
На його думку, історія відносин Молдови з "Газпромом" дуже повчальна для нас, адже останнім часом з подачі деяких проросійських ЗМІ та телеграм-каналів в Україні звучить теза про необхідність повернення до прямих постачань газу з Росії, що нібито вирішить усі наші проблеми. Зараз усі бачать, як це "вирішує проблеми" для Молдови.
У свою чергу завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко звертає увагу на те, що молдавську газову кризу супроводжує сильна медійна складова.
"Зараз ми спостерігаємо досить активну інформаційну кампанію, яка супроводжує переговори Молдови з Росією: з одного боку, "Газпром" заявляє, що йдеться лише про суто економічні питання, з іншого - деякі російські політики ув'язують питання газу з участю Молдови у "Кримській платформі", наприклад. В одному з молдовських ЗМІ взагалі з'явився фейк, що Росія продає газ Румунії дешевше, ніж Молдові, а у нас з'явився фейк про мільярд кубів газу нібито в обмін за мовчання у справі Чауса, яку взагалі кілька місяців не згадували у молдавському інформпросторі", - зазначає експерт.
Водночас, Володимир Фесенко зазначає, що, накачуючи інфопростір фейками, Росія може вимагати від Кишинева прийняття російського "плану Козака" щодо реінтеграції Придністров'я до Молдови на московських умовах. Можуть бути вимоги і щодо кадрових питань, коаліції з проросійськими силами.
Голова аналітичного центру громадянського суспільства в Республіці Молдова WatchDog Валеріу Паша зазначає, що президенту Молдови Майї Санду відступати нікуди, і її позиція є досить твердою.
"Думаю, що Санду не може піти ні на які поступки Москві. У кращому разі, з того, що можна було б обговорювати, це впровадження третього енергетичного пакету ЄС у Молдові на умовах, скажімо так, менш неприємних для "Газпрому". Усі інші російські умови просто неприйнятні", - каже експерт.
За словами Паші, Росія наполягає на виплаті Молдови заборгованості за постачання газу, яка накопичувалася ще з початку 90-х років минулого століття.
"Є фейкова заборгованість. Це близько 700 мільйонів, з яких борги - це 140 мільйонів, не більше. Це неможливо порівняти з грошима, викачаними нелегально з "Молдовагазу" за всі ці роки. Щоб ви розуміли, росіяни, наприклад, претендують на 150 мільйонів заборгованості, нібито заснованої на різниці у валютному курсі", - розповідає експерт, додаючи, що на переговорах Кремль вимагає від Кишинева дозволу базування російських військових на території Придністров'я та використання ними аеропорту Тирасполя, що фактично посилює російську військову присутність у регіоні. Для України це означатиме, що російські війська посиляться ще на одній ділянці нашого кордону - фактично в тилу.
Володимир Фесенко вважає, що окрім легалізації російського окупаційного контингенту у Придністров'ї та ухвалення російського "плану Козака" щодо реінтеграції Придністров'я до Молдови можуть виникнути вимоги і з кадрових питань, і навіть коаліції з проросійськими силами.
Доводиться констатувати, що для Молдови вимальовується вельми не райдужна картина: по суті Путін вимагає від Санду неможливого.
Україна приходить на допомогу
Утім, є в цій ситуації і позитив. Київ, який зазвичай не особливо серйозно ставиться до багатьох регіональних питань, у тому числі пов'язаних із Молдовою, цього разу нарешті оперативно розібрався у ситуації, розуміючи, що протистояти гібридній агресії Кремля треба разом. Тобто, якщо Москва все ж таки відмовиться підписати контракт із Молдовою, то Україна відіграє дуже важливу роль у забезпеченні балансу споживання газу в Молдові.
І як це не парадоксально, це вигідно Києву. Справа в тому, що деякі території на півдні України, у тій же Одеській області, одержують газ тими самими трубами, що й Молдова, тобто допомагаючи Молдові, ми й собі таким чином допомагаємо, забезпечуючи свої власні території. Так, ми не маємо надлишків газу, і ситуація з ним у нас непроста, але контрольована (на відміну від вугілля). І врешті-решт, це питання безпеки - ми не маємо пустити Кишинів в обійма Кремля.
Домовленість із Києвом може стати короткочасною "підпорою" для Молдови, до часу, коли введуть до ладу газопровід Ясси-Кишинів, що значно "розвантажить" залежність Кишинева від Москви, каже Артем Філіпенко.
"Вже добудовано газопровід Ясси-Кишинів, але там є питання будівництва компресорних станцій і введення в дію ще однієї гілки. За оцінками експертів, цей газопровід може запрацювати лише наступного року, тобто для Росії сьогодні склалися найсприятливіші умови: зростають і ціни на газ, а його постачання з альтернативних джерел проблематичне. Нам потрібно допомогти молдаванам протриматися", - каже він.
