У неділю, 31 жовтня, відбулися виборчі перегони за три мандати: народних депутатів від 184-го округу на Херсонщині, 197-го округу на Черкащині, а також мера Харкова. На перший погляд, в кожному з випадків, влада може записати собі в актив перемогу. Але є нюанси, які ставлять кожну з цих вікторій під сумнів. Завдяки чому досягнуто такого результату – читайте у матеріалі "Апострофа".
"Вічний Кернес"
У Харкові відбулися вибори нового мера замість Геннадія Кернеса, який помер 17 грудня минулого року. Явка виборців була дуже низькою і становила лише 28,29%. За даними екзитполу, проведеного на замовлення Комітету виборців України, нинішній в.о. міського голови, секретар міськради, висуванець партії "Блок Кернеса - Успішний Харків!" Ігор Терехов набрав понад половину голосів – 53,8%. Увечері, 1 листопада, територіальна виборча комісія оголосила остаточні результати – Терехов набрав 50,6%. Тобто другого туру не буде.
Його опонент, лідер партії "Християнські соціалісти", самовисуванець Михайло Добкін набрав близько чверті голосів харків'ян, які прийшли на вибори. Третє місце посів висуванець "Європейської солідарності", голова фракції цієї партії в облраді Олександр Скорик, після якого до фінішу прийшов голова обласної організації "Нацкорпусу", самовисуванець Костянтин Немічов.
Без порушень на харківських виборах не обійшлося. Громадянська мережа ОПОРА фіксувала підрахунок голосів, але без завад зробити це не вдалося: члени комісії дозволів не дозволяли. Порушення фіксували і самі виборці. Наприклад, одна жінка стверджувала, що фотографувала бюлетень за вказівкою керівництва. На одному із відео в соцмережі чоловіка "підштовхували" зробити вибір на користь одного з кандидатів. Чоловікові казали: "Пам'ятайте, хто вам пайки приносив, хто соціальну допомогу?"
Втім, наприкінці дня в поліції прозвітували: у Харкові до місцевих виборів грубих порушень правопорядку не допустили. Але зазначили, що було відкрито одне кримінальне провадження за перешкоджання виборчому праву.
Політичний експерт Володимир Фесенко зазначає, що Банкова зробила ставку на співпрацю з мерами великих міст, і ця стратегія дуже добре працює, у тому числі й у Харкові.
"Шансів на перемогу "слуги" у Харкові явно не було, і в ОП вирішили не ризикувати. Терехову вдалося зібрати більшу частину електорату Кернеса, та й ефективність виборчої кампанії була суттєво вищою. Перемога Терехова влаштовує владу, адже він не схильний до політичних ігор, такий собі технократ – такі мери для Банкової – найкращий варіант. По суті, Терехов продовжує традицію Кернеса, який домовлявся із усіма президентами", - каже Фесенко.
Його колега Олексій Голобуцький звертає увагу на використання адмінресурсу.
"Звичайно, у Харкові був задіяний адмінресурс при низькій явці. Звичайно, Добкін - більше ідеологічний опонент, у нього великих можливостей не було. При цьому можна сказати, що концепція Терехова як спадкоємця Кернеса спрацювала, адже останній був одним із найпопулярніших мерів України", - зазначає експерт, додаючи, що на місцевих виборах виборці досить інертні: у 2020 році практично всі мери обласних центрів підтвердили свої повноваження незалежно від того, з якою політсилою вони йшли на вибори.
Черкащина та Херсон: перемога популярного мера та вдалий "бартер"
В окрузі №184 на Херсонщині пройшли довибори до Верховної Ради на місце Ігоря Колихаєва, якого минулого року було обрано мером Херсона. Вибори відбулися за вкрай низької явки - 21,39%. З великим відривом переміг "слуга" Сергій Козирь - 64,58%. На другому місці опинився висуванець "Європейської солідарності" Ігор Йосипенко (14,29%). Третьою прийшла до фінішу перегонів представниця Національної платформи Катерина Одарченко (5,78%).
По суті завдяки "бартеру" влади з Ігорем Колихаєвим, який делегував фаворита виборів Геннадія Лагуту в крісло голови ОДА в обмін на перемогу вже колишнього голови області, "слуги" Козиря, справжньої боротьби на окрузі взагалі не було.
В окрузі №197 на Черкащині відбулися вибори за мандат Олександра Скичка, якого у січні було призначено головою Черкаської облдержадміністрації. Як і на Херсонщині та у Харкові, явка виборців виявилася дуже низькою і склала 25,57%. Переміг представник СН, мер Золотоноші Віталій Войцеховський, набравши 46,95%. Його опонент, колишній нардеп від БПП Владислав Голуб набрав 25,75%. Третім виявився "свободівець" Андрій Іллєнко з 9,47%, а четвертим став представник "Євросолідарності" Роман Сущенко, який набрав 8,33%.
На обох мажоритарних округах спостерігачі відзначили досить велику кількість порушень під час виборів. Наприклад, на Черкащині у кількох містах на виході з дільниць спостерігачами "Чесно" було помічено жінок, які фіксували тих, хто проголосував. У списках були персональні дані виборців та позначка, о котрій годині відбулося голосування, або ж виборець не прийшов, бо захворів.
В одному з населених пунктів схожий список бачили у депутата місцевої ради, яка зараз представляє Аграрну партію України, а 2010 року обралася від Партії регіонів. Очевидниця поінформувала спостерігачів, що ці люди були пов'язані із провладним кандидатом. Неможливо не відзначити і те, що кандидат від "Слуги народу" під час кампанії мав ключового VIP-агітатора - Володимира Зеленського.
Володимир Фесенко звертає увагу "Апострофа" на те, що кандидати від СН перемогли із солідною перевагою.
"Це сприятливий результат для президентської команди загалом і для партійного керівництва, адже рейтинги рейтингами, а результат виборів – це зовсім інша справа. Та й психологія теж відіграє роль: СН показала, що контролює ситуацію на місцях", – каже експерт.
За його словами, для СН тут важливою є тенденція: це четверті поспіль мажоритарні вибори, на яких вони виграють: була Чернігівська область, Івано-Франківська, і ось тепер Черкаська та Херсон.
"Адже вже не 2019 рік давно, коли працював "фактор Зеленського" - зараз за результат треба боротися", - додає Фесенко.
Його колега Олексій Голобуцький не такий оптимістичний щодо результатів виборів для влади та стверджує, що дострокові вибори – це завжди використання адмінресурсу, тим більше за низької явки.
"Мене як політтехнолога у минулих виборах радує одне – влада хоча б вирішила не доводити до ситуації, яка була на довиборах в Івано-Франківську і дуже вдарила по авторитету. Якщо говорити про решту – 90% українців, які не мешкають на цих двох округах - абсолютно все одно, хто там виграв. Взагалі, все бажання влади показати переможні кейси на цих виборах – це дуже внутрішня тема, щоб можна було сказати Зеленському, мовляв, незважаючи на рейтинги – вони контролюють ситуацію", - вважає політтехнолог.
Залишається додати, що видимість контролю - далеко не дорівнює йому, а низька явка і адмінресурс навряд чи допоможуть Банковій на наступних парламентських і вже тим більше президентських виборах. Але до них далеко, і можна насолодитися швидкоплинною ілюзією успіху...
