28 березня нардеп Вадим Рабинович, який втік з України в Ізраїль, повідомив про призупинення діяльності проросійської партії ОПЗЖ. Це стало результатом рішення президента Володимира Зеленського дати старт декремлізації української політики. Проте це дуже довгий і складний процес, сприяти якому має все українське суспільство та політикум: ми не маємо допустити переродження вчорашніх рашистів у "патріотів", як це сталося з КПРС після 1991 року. Про те, чому процес очищення від політичного бруду буде вкрай непростим, читайте в матеріалі "Апострофа".
Одинадцять знакових назв
Днями був оприлюднений указ президента щодо заборони проросійських політичних партій. На час воєнного стану призупинено діяльність 11 політичних партій, які мають зв'язки України з РФ.
У тексті указу президента №153/2022 сказано, що рішення ухвалене з огляду на військову агресію Росії, антиукраїнську політичну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом. Указ набирає чинності з дня опублікування.
У результаті в Україні під тимчасову заборону потрапили "Опозиційна платформа — За життя", "Партія Шарія", "Наші", "Опозиційний блок", "Ліва опозиція", "Союз лівих сил", "Держава", " Прогресивна соціалістична партія України", "Соціалістична партія України", партія "Соціалісти", "Блок Володимира Сальдо".
"Будь-яка активність політиків, спрямована на розкол або на колаборацію, не матиме успіху, але отримає жорстку відповідь. І тому Рада національної безпеки і оборони вирішила, враховуючи повномасштабну війну, розв'язану Російською Федерацією, та зв'язки деяких політичних структур із цією державою, призупинити будь-яку діяльність низки політичних партій під час воєнного стану", — наголосив президент Зеленський.
Звісно, в ОПЗЖ відкинули звинувачення на адресу, назвавши рішення "незаконним політичним рейдерством та відсутністю "пошуку компромісу та шляхів об'єднання країни". Мало того – в головній прокремлівській силі закликали всіх депутатів, членів та активістів партії продовжувати роботу. Тим не менш, 28 березня один з найбільш одіозних преставників ОПЗЖ Вадим Рабінович, який як раз перед початком війни опинився Ізраїлі, був змушений оголосити про призупинення існування цієї відверто проросійської політсили.
Але, схоже, "робота" таки продвожується – свідоцтвом цього став випадок в окупованому Бердянську, який стався з неформальним господарем міста, нардепом від ОПЗЖ Олександром Пономарьовим. По його "зникнення" повідомив співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко.
"Звертаюся до всіх наших громадян з проханням про допомогу. У Бердянську зник і не виходить на зв'язок наш колега Олександр Пономарьов. У Бердянську він допомагав людям, евакуйованим з Маріуполя. Якщо хтось має інформацію про його місцезнаходження, прохання повідомити представників правоохоронних органів, Збройних сил України", – сказав Бойко.
Але дуже швидко на заклик Бойка відгукнулись не ЗСУ чи СБУ, а Росгвардія окупанта, яка затримала буцімто агента СБУ, який готував замах на Пономарьова. Тобто, окупанти сховали "патріота" від ОПЗЖ, який має російський паспорт і контролює практично дві третини міськради Бердянська.
Проте, заради справедливості варто зазначити, що цікаві речі відбуваються не лише з колаборантами з опозиційних владі кремлівських проектів. Так, член політичної ради партії "Слуга народу" та один з координаторів харківського осередку Вадим Слюсарєв за кілька днів до повномасштабного вторгнення РФ виїхав на територію країни-агресора. За даними прикордонної бази РФ, Вадим Слюсарєв метою перетину держкордону зазначив "тимчасове проживання". Мабуть, тепер йому доведеться залишитись там надовго. Інша справа, що його партійці з СН тепер змушені пояснювати українцям щось про "паршиву вівцю" у своєму "стаді".
Початок декремлізації
Як пояснив "Апострофу" адвокат Ігор Чудовский, президентський указ про призупинення діяльності 11 партій — лише перший крок на шляху до їх заборони. Далі Мінюст звертається до ОАСК з позовом про скасування реєстрації партій, які сприяють ворогу. Підставою для позову є матеріали правоохоронних органів, зокрема СБУ, яке займається питаннями нацбезпеки, тож залишається чекати рішення суду, відповідно до якого можна буде повністю скасувати їх реєстрацію.
"Якщо говорити про існуючі фракцій згаданих партій у органах місцевого самоврядування - варто дочекатись того-таки рішення суду. Якщо буде заборона діяльності - буде розроблений та прийнятий закон про можливість відзиву депутатів цих партій, тобто механізму ще немає, його треба напрацювати", - сказав Чудовский.
У парламенті дійсно вже напрацьовують законопроєкт, який дасть змогу за народною ініціативою відкликати депутатів, обраних до місцевих рад від заборонених проросійських партій. Про це нещодавно повідомив перший заступник Голови ВР Олександр Корнієнко.
"Серед названих РНБО партій лише одна парламентська – "Опозиційна платформа – За життя", але є багато позапарламентських, наприклад "Партія Шарія". Вони мають розлогу мережу фракцій у місцевих радах. Зрозуміло, що це теж депутати, але місцевих рад, тому треба вирішувати питання щодо їх подальшої долі. Ми готуємо з колегами відповідний законопроєкт, який дозволить відкликати цих депутатів за народною ініціативою. Я думаю, що суспільство теж має отримати інструмент впливу на склад місцевих рад, щоб у них не було зрадників", - сказав Корнієнко.
Щодо подальшого функціонування парламентської фракції ОПЗЖ перший віцеспікер зауважив, що механізм, який би автоматично припинив повноваження депутатів із фракції у зв’язку з її забороною, не напрацьований. Водночас він додав: "Ми працюємо над тим, щоб ці депутати зрозуміли цю інформацію, відчули її, прожили, можливо, зробили якісь свої організаційні висновки".
За словами директора департаменту внутрішньої політики програм Міжнародного центру перспективних досліджень Ігоря Петренка, зараз згаданим в указі партіям дають певний час для того, щоб розпустити свої фракції в органах місцевого самоврядування. До тих, хто залишиться в цих фракціях, очевидно, будуть застосовуватись норми закону про колабораціонізм, залежно від ступеню сприяння агресору в кожному випадку.
"Після війни не буде проросійських партій як класу, навіть на сході та півдні України, адже найбільші руйнування російська армія здійснює саме там. Навіть у тому ж Херсоні, який окупований, російські військові кидають гранати – сумніваюсь, що там в майбутньому підтримуватимуть щось, пов'язане з Росією. В перемогу України наразі вірить більше 91%, тобто відбудеться повне переформатування політичного ландшафту, і шансів у згаданих політсил не буде, що вже казати про російських маріонеток на зразок Мураєва чи Царьова, яких окупанти хотіли б бачити в українській владі", - каже експерт.
На його думку, з регіональними політпроектами, які співпрацюють з окупантами, на зразок того ж Блоку Сальдо, керівник якого співпрацює з агресором, будуть чинити відповідно до ККУ, в який нещодавно внесли зміни щодо колаборантів. Якщо буде судове рішення хоча б по одному депутату такої політсили – у Мінюсту будуть підстави скасовувати її реєстрацію. Тобто, наразі є всі інструменти для роботи проти зрадників, і скоро будемо мати відповідні рішення.
З Петренком не погоджується політолог Віктор Небоженко. На його думку, пристосуванці як зі списку РНБО, так і певні представники СН можуть перевзутися у "патріотів": вони будуть пробувати заробляти бали на війні усілякими способами.
"Ці 11 партій не існували у вакуумі: в них була підтримка журналістського та експертного цехів. Не було жодного великого інформресурсу чи ток-шоу, де б не були присутні експерти, орієнтовані на ОПЗЖ та близькі їм цінності, тобто одним указом цю занозу не витягнеш. До того ж, список доволі фіктивний, адже частина партій може провести ребрендинг у якісь "патріотичні" організації: цей архетип політичної поведінки вигадала ще КПРС в 1991 році, перефарбувавшись в різні партії та кольори. Згодом це повторила "Наша Україна", потім "Партія регіонів", ОПЗЖ теж може розпастись на кілька нових проектів. Вони всі сфотографуються з автоматами, скажуть, що привозили бронежилети та каски у ЗСУ, були на передовій – створять собі патріотичне алібі, крім хіба Медведчука, Козака та Киви. Тобто, перших осіб ОПЗЖ вже не буде в нових проектах, але будуть другі, треті, і так далі", - вважає Небоженко.
За його словами, РНБО - не та організація, яка може справитись з політичними процесами: мало видати указ і сподіватись, що він буде жити власним життям. Утім, лишається надія на те, що суди тепер будуть виносити рішення, виходячи з інтересів нацбезпеки та патріотизму.
Загалом ідея позбавитись від кремлівської п'ятої колони якщо не свіжа, то принаймні здорова і своєчасна. Декремлізація - дуже важкий і довгий процес, який потребує волі з боку еліти, з чим у нас складно. Займаючись таким очищенням політсередовища, треба не допустити патріотичної мімікрії зрадників та довести цей процес до повного завершення. Сподіваємось, свої Аденауери для цього у нас знайдуться.
