У середу, 12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи прийняла дві резолюції в підтримку України, засудивши вибори до Держдуми РФ на території окупованого Криму. Також у резолюціях за наполяганням української сторони було використано формулювання "російська агресія", а не "криза", як пропонувалося раніше. Днем раніше член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко повідомила, що представники України в цьому органі спробують запустити процес усунення з посади президента Педро Аграмунта. Голова Асамблеї раніше офіційно виступив за повернення російської делегації в ПАРЄ, проти чого категорично виступає Україна. Тим не менше ця ідея продовжує обговорюватися на сесії, яка цими днями проходить у Страсбурзі. Українська сторона заявила, що може в разі повернення Росії призупинити роботу в Парламентській асамблеї. Судячи з ухвалених резолюцій, настільки активна позиція України в ПАРЄ, очевидно, дає свої плоди.
У вівторок 11 жовтня стало відомо, що українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) спробує запустити процес відсторонення з посади голови Асамблеї її президента Педро Аграмунта. Про це повідомила перший віце-спікер і член делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Ірина Геращенко. За її словами, Аграмунт дозволяє собі робити заяви, які збігаються з російською позицією. Зокрема, йдеться про скасування політичних санкцій, які ПАРЄ застосувала щодо РФ. Інакше кажучи - про відновлення мандату російської делегації в ПАРЄ, припиненого раніше.
Під час відкриття жовтневої сесії ПАРЄ в понеділок, 10 жовтня, Аграмунт заявив, що відсутність російської делегації в Асамблеї не піде на користь ні ПАРЄ, ні РФ, ні будь-якій іншій з 46 країн-членів організації. Він також констатував опір окремих груп усередині ПАРЄ, які не хочуть, щоб росіяни повернулися до складу цього органу. Це, вважає Аграмунт, "не допомагає прогресу". Свою позицію він аргументує тим, що, за його словами, бажання повернути російську делегацію не означає, що принципи ПАРЄ зміняться, тому про порушення з боку Росії варто говорити і в майбутньому.
На тлі заяв української сторони про відсторонення Аграмунта ПАРЄ 12 жовтня прийняла дві важливі для України резолюції: "Політичні наслідки російської агресії в Україні" та "Засоби правового захисту у випадку порушення прав людини на українських територіях, що знаходяться поза контролем української влади". Перша засуджує анексію Криму і закликає РФ вивести війська з України. Вона, до речі, до внесення правки включала формулювання "криза", а не "російська агресія". Іншими правками (а ПАРЄ схвалила всі поправки української сторони) в Асамблеї засудили російські вибори в Криму і закликали зберігати санкції проти РФ до відновлення суверенітету України. У другій резолюції йдеться, зокрема, про неможливість проведення справедливих виборів в окупованих районах Донбасу за нинішніх умов залякування і небезпеки. Доповідач, чеський депутат Христина Зеленкова, також підкреслила, що місцеві вибори там повинні відбутися після повного виведення російських озброєнь.
Утім, досі Росія не виконала жодної з вимог, які ПАРЄ ставила перед РФ у своїх резолюціях. Вони стосувалися, наприклад, виведення російських військ з української території, повернення Криму до складу України, припинення репресій проти організацій кримських татар. Це — лише мала частина вимог. На цей момент санкції ПАРЄ проти Росії де-юре відсутні. Вони були запроваджені у квітні 2014 року, продовжені на початку 2015-го і зачіпали право російських делегатів голосувати в рамках ПАРЄ, брати участь у спостережних місіях на виборах, бути доповідачами та призначеними як представники ПАРЄ в інших органах. Але оскільки в 2015 році Кремль припинив членство своєї парламентської делегації, а в цьому році не подав списки делегатів, ПАРЄ не змогла продовжити ці санкції.
Наразі питання полягає в тому, які думки всередині Асамблеї щодо санкцій проти російської делегації домінуватимуть у січні 2017 року. Київ, ймовірно, хоче якомога швидше домогтися відставки головного лобіста в питанні повернення росіян — президента ПАРЄ. За словами Ірини Геращенко, українські делегати поки не запустили процедуру відсторонення Аграмунта, але готуються до цього, вивчаючи регламент. Зробити це можна буде не раніше січня наступного року, коли будуть підтверджуватися повноваження керівництва ПАРЄ. Термін повноважень Аграмунта закінчується в 2018 році.
Якщо перешкодити відновленню мандата російській делегації не вдасться, представники України можуть прийняти рішення про тимчасове припинення роботи в ПАРЄ, про що неодноразово заявляли раніше. Як сказав в одному з інтерв'ю керівник делегації Верховної Ради в ПАРЄ Володимир Ар'єв, у керівництві ПАРЄ їхнє попередження сприйняли несерйозно, але більшість делегатів дотримуються саме такої позиції. Також він стверджував, що демаршу в разі повернення росіян варто чекати і від представників інших країн: у групі Європейська народна партія (у складі ПАРЄ діють 5 груп), до якої належать і українські делегати, є й інші "достатньо відомі політики", які пообіцяли піти на аналогічний крок.
У коментарі "Апострофу" нардеп і заступник постійного члена делегації Світлана Заліщук пояснила, що поки складно говорити про єдину думку, оскільки не всі члени були присутні на попередньому засіданні делегації з питання можливого виходу з організації. Водночас, якщо говорити про присутніх, то більшість підтримує ідею, що такий варіант як мінімум варто розглядати: "Ми прийняли рішення, що розглянемо вихід з ПАРЄ, якщо побачимо, що реально шанси на повернення (росіян) є доволі великими".
Заліщук переконана, що ПАРЄ стане "збанкрутілою організацією", якщо туди повернуться росіяни в обхід резолюцій цього органу, і таку думку, за її словами, поділяють також інші делегати. Нардеп вважає, що президент ПАРЄ зловживає своєю владою, оскільки заради цього навіть пробував змінити регламент ПАРЄ: "Він намагався прискорити зміну процедури, яка дала б РФ сформувати свою делегацію вже до січня, щоб її повноваження не були поставлені під сумнів під час січневої сесії. Це був такий спланований бліцкриг. Водночас він не був підтриманий", — зазначила Заліщук. Вона додала, що такі зміни не підтримали Європейська народна партія та інші групи, і тепер, щоб бути впровадженими, зміни повинні пройти весь шлях у вигляді резолюції.
"Остаточне рішення (щодо російської делегації) буде прийнято, і позиція буде зрозуміла на зустрічі Бюро (керівного органу ПАРЄ, - "Апостроф"). Вона відбудеться у п'ятницю (14 жовтня) у Страсбурзі і збере керівництво ПАРЄ разом з керівниками політичних груп", — додала Заліщук.
Насправді, як сказала нашому виданню член постійної делегації України в ПАРЄ, народний депутат від "Самопомочі" Олена Сотник, на засіданні делегації Верховної Ради в ПАРЄ питання призупинення роботи поки не вирішувалося, і позицію висловили лише окремі члени. "Наприклад, я особисто вважаю, що ми не повинні виходити з ПАРЄ, тому що так лише створимо сприятливі умови для Російської Федерації. Тому що не буде (представників) України (ПАРЄ), і російська пропаганда буде процвітати. За жодних обставин ми не повинні робити такий подарунок РФ", — переконана Сотник.
Також вона підкреслила, що українська делегація не може ініціювати відставку Аграмунта, а здатна порушити це питання перед групою Європейська національна партія (ЄНП), яка делегувала його в президенти ПАРЄ: "У делегації немає такого юридичного інструменту. Зараз ми опротестовуємо і порушуємо питання дуже жорстко про позиції Аграмунта".
Підтвердила складність процедури відставки президента ПАРЄ "Апострофу" і юрист-міжнародник, радник Truth Hounds Олександра Делеменчук: "Як і в будь-якому іншому членському органі, це повинно відбуватися за ініціативою групи депутатів. Тобто для цього потрібно буде отримати певну підтримку. Я не впевнена, що цього можна буде досягти".
На думку Делеменчук, також не варто робити поспішних висновків щодо мотивів Аграмунта. "Президент ПАРЄ — така сама посада, як, наприклад, спікер парламенту. Тобто фактично це посадова особа, яка модерує такі засідання. Тому деякі речі, які він говорить у своїх промовах, пов'язані з підтримкою існування цього органу, діалогом між різними делегаціями тощо. Тобто я не думаю, що його заява була саме політичною, швидше, - процедурною. Тому що та політична група, яку він представляє в ПАРЄ, виступає якраз проти того, щоб російська делегація повернулася. Тому мені здається, що трошки погарячкували наші депутати. Є прецеденти просування депутатами ПАРЄ позицій різноманітних авторитарних режимів, тому можна зрозуміти нашу делегацію, але думаю, що в політиці важлива холодна голова", — пояснила юрист.
Правознавець також зазначила позитив не тільки в тому, що представники України ведуть консультації з керівництвом ЄНП про позиції Аграмунта, а і що українська сторона не розраховує на вихід з ПАРЄ як першочерговий захід: "Наш міністр Клімкін говорив за місяць до сесії, що ми можемо розглядати можливість призупинити своє членство в ПАРЄ. І це було дуже сумно, тому що ПАРЄ — дуже важливий інструмент для адвокаційної роботи, роботи з мирного врегулювання. Ми не завжди задоволені тим, які рішення там приймаються, але все одно ПАРЄ — важливий інструмент, який втрачати Україні, гадаю, недозволено. Я вважаю, що менше потрібно демаршів і більше переговорів, у тому числі в кулуарах".
