24 листопада в Брюсселі відбудеться саміт Україна - ЄС. Головні питання порядку денного — Угода про асоціацію між ЄС і Україною, безвізовий режим, Мінські угоди, а також угоди про єдиний авіаційний простір та енергетичне співробітництво. Українські експерти припускають, що Угода про асоціацію — головна тема саміту, причому, скоріше, в контексті виконання умов Угоди Україною, ніж його ратифікації Нідерландами. Україна також може отримати запевнення європейської сторони у намірі ввести безвізовий режим і продовжити санкції проти Росії в грудні ще на півроку. У питанні реформ і боротьби з корупцією Київ може почути як заохочення, так і незручні запитання на кшталт "А звідки у вас стільки готівки?"
Саміт Україна - ЄС переносили двічі: спершу з травня на вересень, а потім — вже на листопад. І ось вісімнадцятий за рахунком саміт таки відбудеться 24 листопада. На графіку позначились насамперед два референдуми щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в Нідерландах і по виходу Великобританії з Євросоюзу. Ще одна ймовірна причина — неясність з безвізовим режимом для України. Дати введення безвізового режиму досі немає, але про це — далі.
Україну на саміті представлятиме президент Петро Порошенко, а ЄС — президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Формально порядок денний саміту складається, зокрема, з таких питань: лібералізація візового режиму, виконання умов Мінських домовленостей, а також реформи і боротьба з корупцією в Україні. Як днями заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, ключовий акцент на саміті повинен бути зроблений на ситуації на Донбасі, російській агресії і питаннях, пов'язаних з окупованим Кримом.
Безвізова резина
Президент України Петро Порошенко ще недавно переконував російського журналіста, що вже в листопаді українці їздитимуть у Європу без віз. Але рішення щодо безвізового режиму навіть не було внесене до порядку денного листопадової сесії Європарламенту, не кажучи вже про те, щоб бути реалізованим на практиці. Наступна сесія пройде 11-15 грудня. Як заявляла віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, після того як "безвіз" затвердять Європарламент та Рада ЄС, пройде ще півтора-три місяці, перш ніж візова лібералізація запрацює.
Питання підтримки рішень цими європейськими інститутами — швидше. формальний: в Європарламенті вже не один місяць говорять про необхідність скасувати візи для українців, а позицію Ради ЄС (тобто країн-членів) 17 листопада продемонстрував Комітет постійних представників країн-членів ЄС (Coreper), який погодив переговорну позицію від імені Ради Євросоюзу. Згідно з документом, безвізовий режим з Україною запрацює одночасно з початком роботи нового механізму припинення "безвізу" (з будь-якою країною, а не тільки з Україною) в той же день, що і візова лібералізація для громадян Грузії. Поки ж доводиться чекати якраз узгодження всіх деталей з цього механізму, який необхідний Євросоюзу через міграційну кризу на випадок непередбачених обставин. За словами єврочиновників, схвалення повинно відбутися "найближчим часом".
Лише після затвердження такої процедури безвізовий режим для України може бути формально схвалений двома інститутами ЄС (спочатку - Європарламентом, потім - Радою ЄС) після відповідних консультацій між ними. Теоретично Європарламент може проголосувати за безвізовий режим на сесії грудні (хоча в це не дуже віриться). Якщо це станеться, скасування віз все одно на практиці не запрацює в 2016 році — про це можна говорити з упевненістю. А перша сесія Європарламенту в 2017 році пройде у другій половині січня.
Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко наголосив у коментарі "Апострофу", що поки діалог в ЄС про механізм припинення безвізового режиму йде навіть не на політичному, а на технічному рівні. Поки що не можуть домовитися, чи буде вирішальною позиція Європарламенту, чи Ради ЄС. Можна очікувати, що механізм буде узгоджений до кінця року, але давати такі прогнози немає сенсу, тому що подібні питання дуже політично чутливі: "Вам дадуть, звичайно, прогноз, але потім він не виправдається".
Угода про асоціацію
Як і безвізовий режим, затримується ратифікація Нідерландами Угоди про асоціацію України з ЄС. Глава українського МЗС Павло Клімкін стверджує, що зараз між сторонами йдуть тісні переговори, і Київ розраховує на позитивне рішення вже найближчим часом.
Україна сподівається, що свої плоди принесе внутрішній діалог в Нідерландах - і серед опозиції знайдеться достатня підтримка для ратифікації угоди парламентом. Навряд чи це вийде без прийняття додаткового документа, про який раніше говорила Гаага: повинно бути зазначено, що Угода про асоціацію не призводить до членства України в ЄС, створення оборонних союзів між Україною і ЄС, не передбачає працевлаштування українців у країнах Євросоюзу і доступ України до фінансування з боку блоку. Заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв в одному з інтерв'ю запевнив, що зараз ведеться "активна робота" між Радою ЄС, Гаагою і Києвом з тим, щоб викласти ці застереження належним чином.
"Можливо, якщо говорити у сукупності, основним питанням саміту є Угода про асоціацію, — ділиться думками Сушко. — Але це питання ділиться на два, тому що перша частина — як Україна впроваджує Угоду про асоціацію. І друга частина цього питання — як Євросоюз повинен завершити процес ратифікації цієї угоди".
Якщо говорити про ратифікацію, питання зараз вже не до України, наголошує Сушко, тому що Київ позначив свої "червоні лінії". "Немає сенсу зараз українській стороні занадто активно втручатися, тому що навряд чи це прискорить отримання результату", — додав він. В остаточному результаті впевненості, на жаль, немає, тому що уряд Марка Рютте фактично представляє в парламенті меншість (угода має бути затверджена парламентом), а Християнсько-демократична партія, яка може схилити чашу терезів в ту або іншу сторону, не дійшла до єдиної думки, тому її члени будуть голосувати індивідуально.
За словами Сушко, поки що незрозуміло, в якій формі будуть реалізовані ці застереження, покликані задовольнити нідерландський парламент, тому що аналогів цій ситуації в історії не було. І ясність у цьому питанні з'явиться не раніше грудневого засідання Ради ЄС.
Екс-директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України Вадим Трюхан висловив думку, що на саміті цю тему обговорювати будуть, але треба почекати, поки експерти розроблять відповідну політико-правову формулу, яка задовольнить усіх. Це міг би бути, наприклад, документ, який приймуть в односторонньому порядку Нідерланди або Україна спільно з ЄС.
Автор вважає, що основне питання саміту — не ратифікація Угоди про асоціацію Гаагою, а стан виконання Угоди Україною: "Є зростання зовнішньої торгівлі з ЄС на рівні понад 3%, але явно потенціал поки не використаний. Більш того, координація дій органів державної влади в питанні виконання Угоди про асоціацію кульгає. Мені здається, що саме цьому питанню наші європейські партнери будуть приділяти максимум уваги", - сказав він у коментарі "Апострофу".
Санкції проти Росії, "Мінськ" і всі-всі-всі
Напередодні саміту, в п'ятницю, в Берліні зустрічалися лідери США і п'яти країн ЄС — Франції, Німеччини, Великобританії, Іспанії та Італії. В офіційному повідомленні за підсумками зустрічі сказано, що політики підтвердили загальну позицію: санкції проти Росії повинні зберігатися, поки Росія не виконає всі зобов'язання, прописані в Мінських угодах.
Лідерів також турбує те, що жодне перемир'я з оголошених на Донбасі не протрималося тривалий час. У повідомленні також підкреслюється необхідність забезпечення безпеки і проведення вільних і чесних виборів на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.
Взагалі питання продовження санкцій на даний момент викликає мало сумнівів. Авторитетні інформаційні агентства Reuters і Bloomberg вже повідомляли з посиланням на джерела в ЄС, що Європа побоюється зміни позиції США щодо санкцій через обрання президентом Дональда Трампа, тому в грудні планує продовжити їх ще на півроку. Таке рішення може бути прийнято на саміті ЄС 15-16 грудня. Сушко припускає, що Україна на саміті 24 листопада може отримати запевнення, що санкції будуть продовжені на наступні півроку.
Мінські домовленості внесені порядку саміту, але в цьому питанні прориви не передбачаються. У тристоронньому форматі (Україна, Німеччина і Франція) триває робота над "дорожньою картою" виконання "Мінська". В кінці листопада, імовірно, відбудеться зустріч міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" — поки що немає конкретики щодо дати та місця. На цій зустрічі і хочуть представити документ для обговорення.
Олександр Сушко вважає, що навряд чи в аспекті "дорожньої карти" від саміту варто чогось чекати: "Думаю, що ні. Розумієте, "дорожня карта" не узгоджена. Сторони можуть знову заявити, що вони підтримують її створення, але це нічого фундаментально не значить".
Дипломат, директор фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко сказав "Апострофу", що на саміті будуть обговорювати "все, що завжди обговорюється". "Важливо, які будуть досягнуті домовленості — нові або цікаві для України. Чесно кажучи, я поки що нічого такого не бачу. Більш того, ці саміти є апофеозом дипломатії, оскільки це календарні події, передбачені Угодою про асоціацію", — пояснив Яременко. В оцінці ситуації в Україні в плані реформ і боротьби з корупцією, на його думку, Київ почує більше позитиву, ніж це було раніше — така тенденція помітна.
Як нещодавно заявила Климпуш-Цинцадзе, на саміті в Брюсселі європейська сторона в особі Європейської ради також може підтвердити намір надати Україні нові торговельні преференції в рамках угоди про вільну торгівлю з ЄС. Раніше таку пропозицію озвучили в Єврокомісії. Віце-прем'єр тоді також висловила надію, що будуть підписані домовленості з ЄС про енергетичну співпрацю (про такі плани говорив і міністр закордонних справ Клімкін), про спільний авіаційний простір та оперативне співробітництво з Європейським поліцейським управлінням.
Є очікування надання Євросоюзом 600 млн євро інвестицій у транспортну інфраструктуру України. Також, як заявили в Раді ЄС, саміт може підтвердити виділення додаткових 15 млн євро на програми по боротьбі з корупцією і 104 млн євро на реформу системи держуправління.
Угоди про енергетичну співпрацю та спільний авіаційний простір Яременко називає дуже корисними для України. Вадим Трюхан сумнівається, що вони будуть підписані саме на саміті в Брюсселі. Наприклад, у питанні спільного авіаційного простору ЄС, на його думку, штучно затягує процес "надуманої проблеми" повітряного простору над Гібралтаром між Іспанією і Великобританією. З енергетичної співпраці він очікує жорсткої дискусії, оскільки навіть Україні буде чим дорікнути європейців після підписання угоди з Росією по нафтопроводу OPAL.
Трюхан вважає, що після оприлюднення електронних декларацій у Євросоюзу до Києва маса питань: "Під час саміту це буде, напевно, друге ключове питання. Будуть звучати чіткі заклики або навіть попередження українському керівництву про те, що потрібно забезпечити і перевірку декларацій, і повноцінну роботу трьох антикорупційних органів, які були нещодавно створені. А то виходить так, що Україна з простягнутою рукою просить дешевих кредитів, прямих іноземних інвестицій, а в українських чиновників накопичилося стільки власності і готівки".
