Дипломатичний конфлікт між Угорщиною і Україною навколо питання щодо мов навчання. 16 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що ініціюватиме розгляд українського закону "Про освіту" на наступному засіданні Ради асоціації Україна-ЄС, яке відбудеться в грудні 2017 року, для чого буде потрібна і згода Києва. На думку офіційного Будапешта, закон порушує права людини і нацменшин, а також Угоду про асоціацію. Про те, якими наслідками це загрожує Україні, "Апострофу" розповів науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України Сергій Толстов.
Угорщина поставила питання про український закон про освіту таким чином, що він уже став проблемою для Європейського союзу. [Високий представник Євросоюзу з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки] Федеріка Могеріні вже підтвердила, що вона буде домагатися обговорення закону з точки зору його впливу на права меншин. Хоча Угорщина не піднімала на останньому засіданні Ради ЄС питання про скасування Угоди про асоціацію з Україною, закон вже став предметом обговорення європейських інституцій. Цього Будапешт вже домігся.
Візит глави МЗС України Павла Клімкіна в Угорщину не приніс результатів, тому що сторони просто повторили свої позиції і констатували відсутність конструктивного діалогу з цього питання.
Угорці розглядають зарубіжну угорську громаду як частину свого етносу і своєї політичної системи. Оскільки в ЄС не заборонена наявність подвійного громадянства, то, по суті, вони провели паспортизацію цієї громади - вона бере участь і в угорських виборах, на неї поширюється вплив угорських політичних партій. По суті система освіти в угорськомовних районах в Україні працює на підготовку абітурієнтів для угорських вузів і робочої сили для угорської економіки. Оскільки новий закон про освіту створює загрозу такого стану, природно, вони нічого не хочуть міняти, намагаючись зберегти це положення.
Угорщина і далі відстоюватиме свою позицію. Що вона може зробити? Може багато. По-перше, вони дійсно можуть блокувати українські питання в європейських інституціях. По-друге, вже є прецедент однобічного трактування Угоди про асоціацію з боку ЄС у вигляді рішення Ради міністрів від 15 грудня минулого року. Я так розумію, що Угорщина, враховуючи цей прецедент, може спробувати домогтися окремого рішення Ради ЄС по закону про освіту, яке поставить Україні умову нескорочення прав меншин, які діяли до ухвалення цього закону. Це, очевидно, Будапешт і хоче зробити.
Важко сказати, який вплив вони зможуть зробити на засідання Ради про асоціацію Україна-ЄС, оскільки Рада має регламентну складову. Угорщина не є країною-головою ЄС, тому їй доведеться добиватися допуску свого представника на це засідання і внесення питання про перегляд Угоди про асоціацію до порядку денного. Навіть якщо це вдасться, рішення про перегляд має бути підтримане всіма країнами ЄС, а вони його не підтримають. Це суперечитиме інтересам Європейського союзу.
Але українська сторона зрештою буде змушена декларувати можливість врахування вимог Угорщини за допомогою підзаконних актів - з тим, щоб трохи розширити викладання українською, але залишити більшість предметів угорською мовою. Це цілком прогнозований варіант на сьогоднішній день. Київ навряд чи зможе довго опиратися тиску Угорщини, якщо він буде безкомпромісним. Особливо, якщо Угорщина виконає свою погрозу блокування будь-яких ініціатив, включаючи надання Україні фінансової допомоги.
