За час російсько-українського конфлікту Мінськ, незважаючи на часом суперечливі заяви білоруського лідера Олександра Лукашенка, продовжував підтримувати дружні відносини з Києвом, не заходячи надто далеко у своєму заграванні з Кремлем. Однак останні події із затриманням в Білорусі українських громадян показують, що країна все ж таки готова переступити межу під впливом Москви. Як повинна й може реагувати Україна та якими можуть бути жорсткі варіанти розвитку подій, розбирався "Апостроф".
Білорусь проти України
Вперше Білорусь опинилася в епіцентрі скандалу влітку цього року, коли на її території був викрадений і відвезений до Росії син українського офіцера Павло Гриб. Хлопець вирушив до Гомеля для зустрічі з російською подругою, яка, як з'ясувалося пізніше, співпрацювала з Федеральною службою безпеки РФ, і досі незаконно перебуває за ґратами в Росії.
Після викрадення Гриба міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що тепер українцям небезпечно перебувати не тільки на території Росії, але й у Білорусі. Там, мовляв, вільно діють російські спецслужби.
"Кожне МЗС має клопотати про своїх громадян за межами власної країни, тому заяви МЗС України – це справи України. Однак розмови про суверенітет іншої держави виглядають дуже цікаво, коли в самій Україні ми спостерігаємо "шоу", - відповів на це прес-секретар білоруського МЗС Дмитро Мирончик, додавши, що також радить білорусам не їздити в Україну.
Однак історією з Грибом справа не обмежилася. Так, 16 листопада стало відомо про затримання в Мінську українського журналіста Павла Шаройка. Комітет державної безпеки Білорусі назвав журналіста кадровим співробітником Головного управління розвідки Міноборони України, звинуватив його у шпигунстві та причетності до формування на білоруській території мережі інформаторів, які нібито повідомляли йому дані про військові об'єкти.
Зазначимо, що Шаройко дійсно працював у військовій розвідці України – але лише начальником прес-служби, а у 2009 році був звільнений, після чого став журналістом. У ГУР Міноборони спростували співпрацю з ним після звільнення.
Крім того, за заявою КДБ, координатором Шаройка нібито був радник посольства України в Білорусі Ігор Скворцов. Дипломата білоруські спецслужби також назвали співробітником української військової розвідки, а пізніше оголосили персоною нон ґрата і вислали в Україну.
Павло Гриб і Павло Шаройко
В Україні на це відреагували видворенням першого секретаря білоруського посольства. "Це звичайна дипломатична практика", - пояснила "Апострофу" речник українського Міністерства закордонних справ Мар'яна Беца.
Проте в Мінську такий крок визнали недружнім. "Розцінюємо рішення української сторони про висилку дипломата посольства Білорусі в Україні як абсолютно безпідставне", - прокоментували в дипломатичному відомстві Білорусі.
"Поки рано прогнозувати, як будуть розвиватися події. Усе залежить від активної роботи зовнішньої служби", - розповіла "Апострофу" нардеп від "Блоку Петра Порошенка", член парламентського комітету із закордонних справ Світлана Заліщук.
Її колега за фракцією Сергій Валентиров, член депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Республікою Білорусь також не поспішає давати оцінку тому, що відбувається.
"Ми зараз самі спостерігаємо за цією ситуацією. Незрозуміло, це персональна ініціатива Білорусі або вона виконує якісь завдання для сусідів (Росії, - "Апостроф"). Я боюся давати коментарі з цього питання, рано зараз судити, що за цим стоїть", - прокоментував він "Апострофу".
За вказівкою Кремля
Втім, опитані "Апострофом" експерти зійшлися на думці, що полювання Мінська на українців відбувається за наказом Кремля.
"Я переконаний, що рішення про загострення відносин з Україною ухвалювалося не в Мінську, а в Москві. Там вирішили на тлі ускладнення відносин України з Польщею та Угорщиною останнім часом створити ефект обложеної фортеці, нагадати, що з Україною складно вести справу", - вважає політолог Євген Магда.
Крім того, на його думку, таким чином Кремль хоче підтягти міцніше до себе Білорусь. Підтвердженням цього також можна вважати відмову президента Білорусі Олександра Лукашенка брати участь у саміті "Східного партнерства", який пройде в п'ятницю, 24 листопада. Замість нього країну в Брюсселі представить міністр закордонних справ Володимир Макей.
Експерти вважають, що Мінськ діє за вказівкою Кремля
Нардеп Світлана Заліщук вважає, що Україна має зараз максимально уникати конфліктів на міжнародній арені, адже в умовах війни на Донбасі державі варто мобілізувати свої ресурси на боротьбу з Росією, а не витрачати сили на протистояння з третіми країнами.
"Але, звичайно, закривати очі на те, що білоруський КДБ викрадає наших людей, Україна не повинна. З моєї точки зору, КДБ реально співпрацює з ФСБ. Це означає, що ми повинні поставити дуже жорстко питання перед президентом Білорусі", - відповіла вона "Апострофу".
У випадку якщо на дипломатичному рівні не вдасться вирішити конфлікт, член комітету Ради із закордонних справ вважає за необхідне поінформувати громадян про небезпеку відвідування і Росії, і Білорусі.
"Якщо не буде знайдено рішення, то Білорусь стане небезпечною для всіх українців, особливо для журналістів, політиків, військових і їх родичів", - вважає Заліщук.
"Просто заборонити виїзд до Білорусі [всім громадянам України] – не вихід, хоча і справа Шаройка, і викрадення в серпні Павла Гриба підказують, що це логічний крок. Україна повинна продемонструвати Білорусі принцип взаємності, прийнятий у дипломатичних відносинах, і за необхідності переглянути відносини з нею в економічній сфері", - запропонував Магда.
Доречною реакцією з боку України Світлана Заліщук вважає створення "чорних списків" білорусів (хоча хто саме має туди увійти, нардеп не змогла сказати) і підтримку санкцій Євросоюзу проти Білорусі.
Проте насамперед потрібно спробувати вирішити проблему шляхом переговорів. "На цьому етапі мають бути переговори. Що з цього вийде, покаже час", - говорить Заліщук.
З нею погоджується і Євген Магда. На його думку, наразі Київ повинен спробувати дати Мінську зрозуміти, що він "втратив у відносинах з Україною, танцюючи під дудку Кремля". У будь-якому разі, шпигунський скандал, зазначає політолог, завдав серйозної шкоди атмосфері довіри між Києвом і Мінськом, і відновити її буде вкрай складно.
