RU   UA  

Субота, 20 квітня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.80
Політика

Вибори президента 2019

Росія боїться: навіщо Кремль влаштував дві акції в Керченській протоці

Андрій Клименко про блокаду Керченської протоки

Андрій Клименко про блокаду Керченської протоки Фото: Getty Image

Росія боїться санкцій проти своїх портів і суден, тому в грудні окупанти Криму провели дві акції з пропуском кораблів через Керченську протоку. І саме санкції можуть сказати своє вагоме слово в питанні блокади Керченської протоки і Азовського моря. Таку думку висловив "Апострофу" експерт з питань Криму, головний редактор порталу BlackSeaNews, глава наглядової ради фонду "Майдан закордонних справ" Андрій Клименко.

Росія недооцінила світ

Нам було дуже цікаво, як розгортатимуться події у першій половині грудня. Чому? Бо наприкінці листопада тема зі створенням перешкод вільному судноплавству потрапила на найвищу міжнародну сходинку. На це звернули увагу і США, і Європарламент, і країни ЄС - з’явилася ідея про азовський пакет санкцій. Ми ще в травні цього року запропонували запровадити санкції проти російських портів Азовського та Чорного морів за те, що вони майже п’ять років спрямовують свої судна до окупованої території, тобто до Криму. У тому, що півострів окупований, сумнівів немає. Та й санкції щодо окупації Криму теж сумнівів не викликають. Перспектива підвести під ці санкції російські порти Азовського та Чорного морів є дуже реальною і ми й далі цим займатимемося.

Ми вважаємо, що РФ недооцінила, що означає свобода судноплавства для світу. Наприклад, у США свобода судноплавства дорівнює свободі торгівлі, а це такі ж базові фундаментальні права, як свобода слова, демократія тощо. Аналогічна ситуація з Великою Британією. Тож коли роз’яснювальна робота з боку України досягла людей, як займаються міжнародною політикою, торгівлею, то вони почали різко на це реагувати. І тут, додався ще інцидент 25 листопада...

Звичайно, ці події додали керосину в полум’я. Відео, де під міст підганяють старий танкер і перегороджують Керченську протоку, стало символом і беззаперечним доказом того, що після окупації Криму Росія заявила, що вся Керченська протока і морський простір біля Криму також належить їй. В світі ця інформація була сприйнята як зазіхання на анексію морського простору, який прилягає до Криму. В цьому контексті ситуація в Азовському морі стала в іноземних ЗМІ трактуватися так: "Росії мало Криму, вона окупувала ще й Азовське море".

На сьогодні ми ще не маємо санкцій або вже прийнятих рішень у зв’язку з цими проблемами. Не маємо! Хоча наші високопосадовці говорять про це кожен день. А США дивляться на поведінку Європи й натякають, що пропускають Брюссель вперед у цьому питанні й підтримають його рішення.

Читайте: Нова спроба України форсувати Керченську протоку: як змусити Росію відступити

Сценарії розвитку ситуації

Ми давно прогнозували, що Росія все-таки піде на загострення. Я не виключав, що вони зовсім повернуть оцей ключик в замку й не пропускатимуть нікого, тобто зроблять повну блокаду Азовського моря. Тим більше, що взимку можна розповідати про шторми й вітри. Вони цього поки не зробили. Більше того, ми з дуже великим подивом побачили, що вони в першій половині грудня 2018 відчутно зменшили середній час затримки суден в Керченській протоці.

В цифрах це виглядає приблизно так: в листопаді на вході з Чорного моря в Азовське середній час тримання суден складав 124 години - це більше, ніж п’ять діб. Зараз в тому ж районі за першу половину грудня ми маємо 65 годин, тобто удвічі менше. Але це все ще більше, ніж у липні, коли судна стояли в середньому 28 годин, і ми вважали, що це катастрофа. Подібна ситуація й на виході з Азовського моря в Чорне: середній час був 115 годин, а став - 48.

Причини "щедрості"

Виглядало це так. 6 і 7 грудня судна очікували, як зазвичай, аж раптом - раз - і пропустили всіх. Аналогічна ситуація повторилася 13-14 грудня. Пізніше стало зрозуміло, чому так трапилося. 8 грудня вранці в Москві вперше відбувся брифінг віце-адмірала Вольського. Це перший заступник командувача берегової охорони ФСБ. Основною тезою цього брифінгу було те, що немає ніякої блокади.

13 і 14 грудня була друга серія цього спектаклю. У ці дні збиралася Рада ЄС - вона мала обговорювати азовський пакет санкцій. Тобто перший раз усі кораблі пропустили перед прес-конференцією берегової охорони, а другий – у переддень зібрання Ради ЄС. Це доводить, що Москва боїться санкцій проти своїх портів та суден. Якщо їх введуть, вони будуть ефективними, тож росіяни намагаються вести свою гру, щоб цих обмежень не було. Подивимося, чим це все закінчиться.

Чого чекати взимку

Якщо за першу половину листопада до Маріуполя й Бердянська прибули 30 суден, то за першу половину грудня - лише 13. Тобто майже утричі менше. Дуже важко однозначно сказати, які чинники до цього призвели. Безперечно, на ситуацію вплинула блокада - судновласники відмовляються забирати вантажі у Маріуполі чи Бердянську. Але є ще чинник погоди - взимку трафік через Керченську протоку завжди падав. Ще не зрозуміло, якою буде погода взимку й чи буде льодова кампанія. Не можна виключати, що до цієї де-факто блокади приєднається ще й природа, якщо буде важка зима.

Повну версію інтерв'ю з Андрієм Клименком читайте на "Апострофі" у найближчі дні.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Зеленський і Порошенко в Парижі: фото, відео та всі подробиці

12 апреля в Париже Петр Порошенко и Владимир Зеленский должны встретиться с президентом Франции Эммануэлем Макроном

Є реальна небезпека, що Росія піде на Одесу – американський генерал

Как Кремль будет вмешиваться в избирательный процесс в Украине, почему скандалы в оборонпроме только играют на руку России, а также о том, как усилить наши ВМС и шансы стать членом НАТО, Апострофу рассказал Бен Ходжес

Путіну весь час потрібен ворог: якщо не НАТО, то інопланетяни - експерт по Альянсу

В чем заключаются популярные мифы о НАТО и зачем Путину постоянно нужны угрозы - в интервью Апострофу рассказал Сергей Джердж

Новости партнеров

Загрузка...