9 серпня в Білорусі пройдуть чергові президентські вибори, на яких у чинного глави держави Олександра Лукашенка з'явився серйозний суперник в особі Світлани Тихановської. Жінка подала свою кандидатуру після того, як її чоловіка – блогера Сергія Тихановського – заарештували і не дали взяти участь в гонці за президентське крісло. Після її висунення по країні проходять масові протести, а опозиційні штаби інших "заблокованих" кандидатів об'єдналися навколо Тихановської. "Апостроф" поговорив з білоруським журналістом, оглядачем "БелГазети" Денисом Лавнікевічем про те, чи чекати в Мінську Майдану і яка роль Росії в нинішніх виборах.
- Чому такі масштабні протести відбулися саме зараз? Адже попередні вибори в Білорусі теж були досить драматичні, були протести в день голосування, але до такого бунту не доходило.
- Попередні були дуже спокійні, у 2015 році був поставлений красивий спектакль, на який люди ніяк особливо не відреагували.
- Я, швидше, 2010 рік маю на увазі.
- Тоді так. Але зараз склалося кілька факторів: по-перше, люди просто втомилися, 26 років одна і та ж фізіономія в телевізорі. Багато хто говорить, що вони народилися при Лукашенко, і вже їхні діти народилися при Лукашенко. Він стільки років при владі і збирається правити до кінця. По-друге, те, що Лукашенко став ковід-дисидентом, коли почав заперечувати коронавірус, і продовжує це робити. Люди вимирають цілими сім'ями, в невеликих містечках по пів кладовища свіжих могил, це дуже впадає в очі. Люди хворіють і вмирають, але заняття в школах не скасовані, День Перемоги святкується, і на думку Лукашенко нічого страшного немає. Звичайно, людей це розлютило.
І, по-третє, Лукашенко догосподарювався. Економіка в падінні, це при тому, що її мало не штучним диханням підтримують напередодні виборів, і гроші друкують, але провал колосальний і величезне приховане безробіття. Формально люди зайняті, а реально – ні грошей, ні роботи. В Україні чомусь вважають, що в Білорусі доходи у людей вище, але при більш високих цінах у нас мінімальна, і середня зарплати нижче, ніж в Україні. Все це наклалося і люди втомилися.
- А як ви думаєте, чи може вся ця кампанія Тихановської, і об'єднання трьох штабів з Цепкало і Бабарика, що в цілому непросто зробити, враховуючи розрізненість опозиційність сил, підтримуватися Європою, де завжди були незадоволені Лукашенко?
- Єдина підтримка, яку вони могли надати – це невтручання. Тому що, з одного боку, Європа завжди була незадоволена Лукашенко, це правда. З іншого боку, після 2014 року він старанно показує, що сам боїться Росію, що він проти приходу росіян в його країну. І він зміг створити собі такий імідж, як говорили в Америці про Самосу: "Сучий син, але він наш сучий син". Він посилає меседж, що або я залишаюся на чолі Білорусі, або приходять росіяни і починається протекторат Росії, або просто країна стає частиною РФ. А Заходу це ще гірше, тому Лукашенка просто не чіпають.
Олександр Лукашенко
- А чи могли події в Україні, такі як перемога Зеленського, стати свого роду тригером для нинішніх подій в Білорусі? Адже багато в чому все йде по нашим лекалами: активність телеграм каналів, блогерів, навіть виклики на дебати.
- Напевно у когось такі аналогії були, і, можливо, є і зараз, тому що це загальносвітова хвиля популізму та некомпетентності. Елемент цього якийсь є, але не думаю, що він був вирішальним.
- Я запитала у вас про Захід, а наскільки велика роль Росії на цих виборах?
- Росія опинилася перед дуже складним вибором. Тому що, з одного боку, Лукашенко, з його абсолютною нездатностю домовлятися, набрид росіянам і особисто Путіну просто жахливо, з іншого боку, Росії не потрібен Майдан у Мінську, просто тому, що подібних дій в Кремлі дуже бояться. РФ абсолютно не потрібні додаткові санкції, як після Криму, тому що, якщо буде показано перед світом, що Росія втручається в події в Білорусі, то будуть дуже сумні наслідки і з боку США, і з боку Європи. Їм це не потрібно. І одна з версій, що Лукашенко розіграв всю цю комедію з найманцями, щоб тиснути на Росію, що, мовляв, якщо зараз не підтримаєте нас, то ми вас виставимо в такому світлі, що мало не здасться. Це цілком у дусі Лукашенко.
- А як ви оцінюєте його останній виступ, після якого багато хто відзначив, що він сильно здав і був в образі ображеного хлопчика, причому, ображеного на всю країну?
- Ми дійсно дуже сподіваємося, що це був його останній виступ.
- Наскільки надії на швидкий відхід Лукашенко дійсно превалюють в Білорусі, а не перебільшені штабами опозиції?
- Зараз вони абсолютно превалюють, але потрібно не забувати, що між Лукашенко і виборцями є ще вертикаль влади і силові структури, які зараз приведені в бойову готовність. З усієї країни йде суцільний потік новин про те, що під час дострокового голосування спостерігачів виганяють з ділянок, заарештовують, виводять з міліцією, вкидають бюлетені, що в списках тих, хто проголосував, в десять разів більше людей, ніж живе на ділянці. Плюс, вперше немає закритих кабінок, вони без шторок, ящики відкриті, і в країну не пустили спостерігачів ні з Європи, ні з Росії. Це величезний спектакль.
Мінськ, 2020
- Тобто, будуть масштабні фальсифікації і силове втручання?
- Тут особливо нічого прогнозувати, тому що так було завжди, починаючи з 1994 року, коли Лукашенко чесним шляхом прийшов до влади, на чесних виборах, а всі наступні вибори вже не були визнані міжнародною спільнотою такими.
- В результаті такого підрахунку та напруженої ситуації, чи можливий Майдан в Білорусі?
- Можливий, але малоймовірний. Лукашенко не зупиниться перед застосуванням сили, причому не просто постріляти по натовпу, в Мінську вже введені війська. Та й самі білоруси менш схильні до масових дій та протестів, ніж українці. Протести будуть, і вони будуть масштабними і затяжними, але навряд чи ми побачимо, що влада зміниться саме таким чином – за моделлю Майдану.
- Ви добре знаєте психологію своїх співгромадян. Наскільки можливо обрання президентом Білорусі жінки? Від того ж Лукашенка можна почути сексистські випади, що країною не може керувати жінка і поблажливе "ці три дівчинки".
- Тому що він їх боїться, тому й випади такі. Білоруси запросто б обрали жінку, немає ніяких упереджень. Все, що говорить Лукашенко – це його власні страхи.
- Які ваші прогнози по закінченню виборів? Лукашенко залишається при владі, закручуються гайки ще більше, протести згортаються і все?
- Після виборів у 2010 році, коли теж було силове придушення протестів, коли заарештували майже всіх суперників Лукашенка прямо в день виборів, коли були масові суди, через кілька місяців економіка впала, була величезна девальвація, люди втратили заощадження, була велика економічна криза. Все це було наслідком таких виборів і такої політики. Зараз буде повторення, тому що економіка у важкому стані, восени і взимку економічна ситуація в країні буде погіршуватися.
