У Офісі президента України планують призначити колишнього міністра фінансів Оксану Маркарову новим послом України у США. Ця новина викликала бурхливу реакцію у дипломатичних колах. Що з може означати ймовірне призначення Маркарової і чому воно є великою помилкою української дипломатії - в ефірі програми Апостроф Live на телеканалі Апостроф TV розповів колишній міністр закордонних справ України у 2003-2005, 2010-2012 роках КОСТЯНТИН ГРИЩЕНКО.
- Чи чули ви вже про те, що пані Маркарова імовірно стане послом України в Сполучених Штатах? Чи буде вона належним чином керувати всім спектром українсько-американських взаємин, чи тут зовсім в іншому питання?
- Як я міг не чути, коли всі, хто про це почув, намагалися зі мною цим поділитися. Я думаю, що це серйозна і велика помилка – пропонувати президенту таку кандидатуру.
Справа в тому, що з мого досвіду посла у Вашингтоні в непростий період, можу сказати одне: рішення, зокрема і про надання фінансової допомоги Україні ухвалюються далеко не в Міжнародному валютному фонді як такому. Навіть не в Міністерстві фінансів США, яке має надзвичайно великий вплив безпосередньо на МВФ, оскільки США є найбільшим донором цієї організації. Воно інституційно має великі можливості впливати на такі рішення. Здебільшого, це питання, які вирішуються в Держдепі, в Раді Нацбезпеки США за участі різних структур – ЦРУ та інших організацій, які мають суто політичний мандат. З ними розмовляти треба мовою, яка їм притаманна. Бухгалтер не може бути послом у Вашингтоні. Вірніше, призначити послом можна будь-кого, але...
- Чому зараз відбувається заміна посла? Маркарова була міністром фінансів. Аж раптом представники минулої влади, на яку так скаржиться нинішня, стали в нагоді, і їх призначають навіть послами. Чому так відбувається?
- Для мене це загадка. Логічного пояснення з точки зору раціонального підходу до вирішення таких питань у мене немає. Це вже поза межами того, чим мали б керуватися відповідні структури, які працюють на президента, біля президента, навколо президента. Тому що в даному випадку ті, хто це пропонує, просто підводять керівника нашої держави і підводять державу Україну.
У цей складний період треба мати досвід, розуміння і вміння аргументувати це не через знання, яким чином продавати облігації на міжнародному рівні чи вирішувати баланси в нашому бюджеті, а з точки зору стратегічних інтересів тих же США у контексті проблем, з якими стикається сьогодні Україна. Це непросте завдання, але воно цілком під силу професійному дипломату, політику. Тому, хто живе цими питаннями вже тривалий час. І посада посла у Вашингтоні – не місце для початківця, навіть якщо в нього є величезний досвід у сфері фінансів.
Але це продовження підходу нинішньої влади до вирішення інших кадрових питань. Кого пропонують на посади тих же мерів, в інші структури? Складається враження, що ми гарну людину призначимо, а вона вже якимось чином впорається. Це не підходить.
- Ми ж пам’ятаємо, що президент казав про кадровий голод. Можливо, в МЗС теж кадровий голод?
- Якщо кадровий голод, то нащо міняти людину, яка практично рік там побувала? Є достатньо інших кандидатур. Є люди, які мають досвід і, можливо, зараз не самому МЗС, але мають дипломатичний досвід.
Просто в даному випадку раціонального пояснення такому призначенню немає. Те, що хтось стверджує, що там гарні відносини з кимось в Держдепі… На якому рівні? З якою командою? Зараз прийде нова команда, яка буде міняти тих, хто так чи інакше займається Україною. Це здебільшого, як стверджують американські оглядачі, експерти з точки зору політики США, будуть люди, які мають досвід у попередніх адміністраціях.
- А може хтось з українського політикуму теж зараз міняти свою команду і ставити своїх людей на місця? Про пані Маркарову ми почули вперше з Офісу президента. Чому Єрмак ставить Маркарову послом?
- Найлояльніше пояснення – вони просто не розуміють роль посла у відносинах з МВФ. Вони не розуміють його набагато більш важливі функції. Тому їм здається, що зараз вони призначать того, хто колись спілкувався з МВФ, і він вирішить проблему отримання чергового траншу і взагалі буде допомагати нормалізації відносин з фондом. Цього не буде тому, що проблема не в Вашингтоні, не в пояснені того, що відбувається тут.
Проблема в тому, що відбувається тут, що неможливо пояснити фонду і тому ж Вашингтону. Сприйняття нинішньої української влади практично таке саме, як за часів Порошенка, який просто відверто вводив в оману партнерів. Він обіцяв їм все. А потім нічого з того, що обіцяв, практично не робив. Певний час у нього виходило на цій хвилі обіцянок отримувати ту допомогу і формально декларативну політичну підтримку. Зараз негативне ставлення до такого способу політики, політичного спілкування зі США переноситься на команду Зеленського. Точно так само з того, що я чую з різних джерел з Вашингтону, там не довіряють тим запевненням, тим крокам, які робляться начебто для вирішення конституційної кризи, виконання фінансових наших зобов’язань.
Таким чином ми підриваємо взагалі довіру до наших інституцій і до України як держави. Трамп говорив публічно, що Україна – надзвичайно корумпована держава. Вона не найбільш корумпована, ніж інші, але якщо ми потрапляємо в цю категорію, буде надзвичайно складно з цим боротися. Для того, щоб одночасно пояснювати складнощі і виклики, з якими ми стикаємося, і впливати на наші владні структури з посольства у Вашингтоні, треба мати особистість, яка буде мати і політичну і професійну вагу для того, щоб вирішувати це питання.
