І без того агресивна зовнішня політика Кремля останнім часом стала ще більш жорсткою і радикальною. Про готовність Росії до силових дій під час Давоського форуму заявив президент РФ Володимир Путін. Далі послідувала скандальна висилка з Росії європейських дипломатів. Скандалом завершився і надзвичайно холодний прийом в Москві глави європейської дипломатії Жозепа Борреля. Також варто згадати про слова прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова про "русскій мір в Україні". Чому Кремль різко пішов на загострення риторики в діалозі з Європою і Україною замість раніше досить успішно задіяної тактики вичікування, розбирався "Апостроф".
У Євросоюзі, відомому своєю стриманістю у зовнішній політиці - шоковані останніми діями Кремля. Візит до Москви Жозепа Борреля, який відбувся 4-6 лютого, європейські ЗМІ назвали "катастрофою і приниженням". Дійшло до того, що 80 депутатів Європарламенту підписали лист з закликом відправити у відставку топ-чиновника, оскільки той завдав "серйозної шкоди репутації ЄС". Сам Боррель був змушений публічно визнати, що поїздка закінчилася провалом, а "Росія все більше віддаляється від Європи".
За його словами, візит мав на меті перевірити, чи зацікавлений російський уряд усунути розбіжності і змінити негативну тенденцію у відносинах з ЄС. Втім, в Москві Боррелю дали відкоша. Якраз в день візиту Кремль демонстративно вислав трьох дипломатів. А російські журналісти-пропагандисти під час підсумкової прес-конференції засипали Борреля питаннями про порушення прав людини в Європі. Так би мовити, на противагу "посадці" російського опозиціонера Олексія Навального.
Боррель розповів, що часом розмова з главою МЗС Сергієм Лавровим досягала високого рівня напруги, особливо коли мова йшла про негайне звільнення Навального. "Я планував цю поїздку, щоб передати позиції ЄС і підкреслити наші основні занепокоєння, а також перевірити, чи можемо ми в деяких сферах, де наші інтереси сходяться, спробувати співпрацювати і почати формувати певну довіру. На жаль, в наприкінці нашої зустрічі ми дізналися через соціальні мережі про висилку трьох дипломатів ЄС через необґрунтовані твердження, що вони не виконували свій статус іноземних дипломатів, беручи участь в демонстраціях. Я попросив міністра Лаврова скасувати це рішення, але безрезультатно", - зазначив дипломат.
"Моя зустріч з міністром Лавровим і сигнали, послані російською владою під час цього візиту, підтвердили, що Європа і Росія віддаляються один від одного. Здається, Росія поступово відключається від Європи і розглядає демократичні цінності як екзистенціальну загрозу", - заявив Боррель. За його словами, у російській владі "не захотіли скористатися можливістю для більш конструктивного діалогу з ЄС" і тепер держави-члени Євросоюзу "повинні будуть ухвалити рішення щодо наступних кроків, які можуть включати санкції".
Після такого "привітного" прийому шефа дипломатії ЄС, в Кремлі вирішили передати ще одне послання. Уже для України. Дмитро Пєсков назвав нашу країну частиною "русского міра", зазначивши, що заперечення цього "факту" не влаштовує Росію. В контексті поступового збільшення інтенсивності обстрілу на Донбасі з боку бойовиків, демонстрація агресивних намірів з боку Кремля не може не насторожувати.
Фіаско Борреля
На думку політтехнолога і кандидата політичних наук Олесі Яхно, демонстративне небажання Росії вести діалог з ЄС пов'язане з тим, що Кремль бачить активізацію на міжнародному напрямку нової Адміністрації Президента США, яка явно збирається щільно співпрацювати з Європою і шукати точки дотику.
Жозеп Боррель (ліворуч) і Сергій Лавров (праворуч) проводять спільну прес-конференцію після зустрічі в Москві
"Протягом каденції Трампа, коли між США і Європою були не найкращі відносини, існувало багато протиріч, пов'язаних з участю США як глобального лідера в тих чи інших інституціях. Йдеться, зокрема, про небажання Трампа фінансувати НАТО, про вихід з кліматичної угоди, і все в такому дусі. Мені здається, що в цей період Росія могла скористатися цими протиріччями, щоб поліпшити відносини з ЄС. Зараз ці протиріччя зняті: ми бачимо, що країни ЄС говорять про те, що вони розраховують на відродження активного співробітництва з США, і в цьому випадку Росії нічого не залишається, окрім як блефувати, займатися пропагандою, а не вести конструктивний діалог", - вважає політтехнолог Олеся Яхно.
Утім, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, Михайло Пашков вважає, що подібне посилення позицій Росії щодо Євросоюзу обумовлено перш за все внутрішніми проблемами.
"Це загострення пояснюється стандартною російською технологією - коли при внутрішніх проблемах в країні, зокрема, пов'язаними з недавніми виступами прихильників Навального, з певним латентним зростанням невдоволення, з реакцією російської громадськості на подібні дії влади - все це російська влада намагається каналізувати зовні, тобто загострити і ускладнити зовнішню ситуацію і показати ще раз, що Росія - це фортеця, оточена ворогами. Це вже стандартний прийом, який неодноразово вже використовувався Кремлем. Іншими словами, загострення зовнішньої ситуації і імітування загроз для Росії є інструментом для мобілізації суспільства", - вважає Михайло Пашков.
Слабке місце ЄС
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненка, ситуація ускладнюється тим, що у Євросоюзу зовнішня політика - слабке місце. І в Кремлі про це прекрасно знають.
"Незалежно від того, що свого часу говорила Федеріка Могеріні (колишній Верховний представник Європейського союзу у закордонних справах і політиці безпеки, -"Апостроф"), або яка б не звучала риторика від Борреля, Росія просто не вважає Єврокомісію рівним партнером для діалогу. Неважливо чим би закінчився візит Борреля, незалежно від того, була б м'якшою або жорсткішою риторика, ніякого б значення це не мало", - говорить в коментарі "Апострофу" Микола Капітоненко.
В контексті відносин Москви з Брюсселем слід враховувати важливий момент: Кремль набагато більш зацікавлений в двосторонніх відносинах з конкретними країнами Євросоюзу, ніж в діалозі з Євросоюзом як інституцією.
"Росія будує або намагається будувати дуже прагматичні відносини з різними країнами ЄС на національному рівні, і знаходить інтереси протилежної сторони, тобто співпраця взаємовигідна. З іншого боку, існує рівень ідеологічний або ціннісний, де прірва продовжує поглиблюватися. Я думаю, що всередині Росії існує широкий міцний консенсус з питань зовнішньої політики. Переважна більшість і самих росіян, і будь-яких еліт, і істеблішменту приблизно так само дивляться на зовнішню політику як Путін. Є сфера впливу - пострадянський простір, протиставлення Заходу і "русскій мір". І я вважаю, що будь-який російський лідер на місці Путіна буде проводити таку зовнішню політику лише з деякими варіаціями", - вважає експерт Микола Капітоненко.
Москва, Росія
Водночас, за словами експерта Михайла Пашкова, Євросоюз сьогодні страждає від, так званого, "прокляття консенсусу", тому що багато зовнішньополітичних рішень потрібно ухвалити саме в такому форматі і з такою процедурою.
"Раніше навіть глава Єврокомісії неодноразово звертала на це увагу, і скаржилася, що не вдається приймати якісь серйозні рішення швидко і оперативно, і оскільки процес ухвалення рішення включає всякі зовнішні і внутрішні чинники, що зовсім не залежать і абсолютно поза самою проблематикою прийняття рішення. Прикладом такої сповільненій реакції є ситуація з Білоруссю, і той факт скільки у ЄС пішло часу на прийняття певного рішення", - повідомляє експерт. При цьому ключовою проблемою, на думку Пашкова, є і те, що сьогодні у ЄС немає єдиної, чіткої стратегії щодо Росії.
"Русскій мір" і Україна: ескалація з боку Росії або блеф?
Що ж стосується України, то недавня заява Пєскова про те, що наша країна є частиною "русского міра", свідчить про бажання Кремля йти на загострення, вважає експерт Михайло Пашков.
"З'явився серйозний мотив - закриття трьох лояльних Росії каналів. Дії будуть відбуватися за трьома напрямками. По-перше, це буде посилення пропагандистської інформаційної активності, і в російському медіа-просторі вже лунають звинувачення України в утисках ЗМІ і "закриванні рота" незалежній пресі. Росіяни, безумовно, діятимуть і через міжнародні майданчики, просуваючи свої ініціативи у вигляді резолюцій щодо засудження ситуації в Україні, що буде здійснюватися через ПАРЄ і, можливо, ОБСЄ. Ця тема також буде нав'язуватися на Генасамблеї ООН, в тому числі і через Раду безпеки ООН. По-друге, всередині України буде активізуватися система агентів російського впливу. По-третє, буде реалізовуватися заклад в глухий кут переговорного процесу в ТКГ, і шантаж відстрочкою засідання в нормандському форматі на вищому рівні. Також буде реалізовано підтримку тліючого режиму конфлікту і посилення бойових дій на фронті, що вже спостерігається і цілком очевидно в останні дні" , - вважає експерт Михайло Пашков.
З думкою про те, що війна на Донбасі буде продовжена, згоден і експерт Микола Капітоненко.
"У нас буде все яскравіше вимальовуватися образ Росії як ворога, пом'якшення антиросійської риторики у зовнішній політиці не буде. Пояснюється це просто: ми для них - зручний супротивник, як і вони для нас. Перемир'я фактично вже зірвано. Ситуація повернеться до того стану, в якому вона була до липня минулого року. Перемир'я більше нікому не потрібне. Домовлятися про що-небудь у сторін мотивів немає, всіх влаштовує конфлікт, і все до нього пристосувалися. Втім, я не думаю, що позиція Росії стала більш жорсткою. Швидше, в Кремлі залишилися на тих позиціях, які у них були завжди, в тому числі, по Мінським домовленостям", - зазначає Капітоненко.
Чи означає заява Пєскова, що в Росії всерйоз розраховують повернути Україну в сферу свого впливу? "Якщо опустити різного роду гасла, я вважаю, що в Росії розуміють неможливість подібного на найближчі десятиліття, і виходячи з цього будують свою політику в рамках конфлікту на Донбасі", - підкреслив Капітоненко.
