RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Політика

Між союзом і аншлюсом: про що домовляться "найлютіші друзі" Путін і Лукашенко

У "бацьки" залишилося дуже мало місця для маневру

У "бацьки" залишилося дуже мало місця для маневру Олександр Лукашенко та Володимир Путін Фото: Getty images

Поки Київ і Захід стежать за агресивними маневрами російської армії біля кордонів України, президент РФ Володимир Путін, схоже, зайнявся "збиранням земель", підминаючи під себе Білорусь. Невизнаний більшістю країн світу президент країни Олександр Лукашенко багато років саботував "поглиблену інтеграцію" РФ і Республіки Білорусь (РБ), але тепер у нього практично не залишилося поля для маневру. Як саме Москва нав'язує Мінську свій порядок і чим тут ризикує Україна, читайте в матеріалі "Апострофа".

Зустріч двох диктаторів

Поточний тиждень може стати вирішальним у відносинах Москви і Мінська, які також мають істотне значення і для Києва. Володимир Путін 21 квітня виступить з посланням до Федеральних зборів, на якому, можливо, визначить бачення Кремлем перспектив відносин з Україною. Зараз спостерігачі гадають, наскільки далеко готовий піти Кремль: відкрита агресія, визнання "республік" ОРДЛО або їх анексія.

Наступного дня у кремлівського лідера запланована зустріч з Олександром Лукашенком. Планується, що сторони обговорять поглиблення інтеграції в рамках Союзної держави РФ і Білорусі. Засідання союзного Радміну і Вищої Державної ради заплановані на осінь.

"Ми вчора з Путіним домовилися про нашому графіку роботи з багатьох питань. Десь наприкінці квітня, швидше за все 22, ми зустрінемося в Москві. Це буде серйозна зустріч з обговорення тих чи інших проблем", - багатозначно заявив Олександр Лукашенко минулого тижня.

Інформацію також підтвердив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, повідомивши, що 22 квітня в другій половині дня Володимир Путін планує прийняти Олександра Лукашенка.

Підготовка їх зустрічі почалася заздалегідь. Минулого тижня в Мінську прибув глава російського уряду Михайло Мішустін на чолі з цілої делегацією. У цілому розмова стосувалася об'єднання податкових систем двох держав. Російський прем'єр поспішив запевнити, що мова йде про взаємовигідний альянс, а не "поглинання".

"Кремль нарощує тиск на Мінськ заради контролю над економікою Білорусі. Росіяни з 2006 року стоять на позиціях уніфікації податкових систем. І тут виникають нюанси. Москва в останні роки провела модернізацію, але її податкова система все одно орієнтована на сировинну модель економіки. Якщо ввести таку систему в Білорусі, то без участі РФ вона працювати не буде. Лукашенко дуже не хоче віддавати контроль над економікою, але у нього мало можливостей для маневру", - пояснив у розмові з "Апострофом" експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.

М'яке поглинання

Як наполягає Ігар Тишкевич, реальну картину того, яким шляхом підуть "інтеграційні процеси", буде видно вже влітку.

"Поки ідеальний варіант, якщо на зустрічі (Лукашенка з Путіним - "Апостроф") не будуть підписані будь-які угоди і все обмежиться точковою уніфікацією. Гірше, якщо буде повна уніфікація податкових систем. Поки найбільш імовірний перший варіант", - говорить Ігар Тишкевич .

Водночас, як вважають вітчизняні експерти, які працювали на білоруському напрямку, "економічний аншлюс" Білорусі по суті вже стався.

Як розповів в бесіді з "Апострофом" дипломат, посол України в Білорусі в 2010-2011 роках Роман Безсмертний, основні напрямки економіки РБ вже знаходяться під контролем людей Володимира Путіна. Кремлю вкрай вигідно, щоб Олександр Лукашенко втратив зовнішню і внутрішню легітимність в результаті торішніх "президентських виборів".

"Версію, що Олександр Лукашенко на зустрічі з Володимиром Путіним зречеться "трону", я б назвав фантасмагоричною. І Кремль, і Олександр Лукашенко зацікавлені в збереженні контактів і "диктаторського статус-кво". Інтерес Лукашенка в тому, що такі зустрічі зміцнюють його авторитет в очах власної "гвардії". При цьому Володимиру Путіну вигідно мати під рукою нелегітимного, але при цьому повністю підконтрольного диктатора, який тисне на свій народ, знімаючи з нього останню сорочку", - сказав Роман Безсмертний.

Для Володимира Путіна критично важливий внутрішньополітичний ефект від "глибокої інтеграції" з Білоруссю. Після "обнулення" президентських термінів, внутрішня легітимність кремлівського лідера ослабла. Її, як у випадку з Кримом, можна підсилити за рахунок "збирання земель". Ця технологія "грає" і під час виборчої кампанії до Держдуми РФ - вибори відбудуться у вересні.

Льох для Лукашенка

Зустріч з Мишустиним за часом збіглася з публікацією "сенсаційної" заяви Олександра Лукашенка: нібито його разом з дітьми планували вивезти в Гомельську область, посадити в підвал і вбити.

"У планах захоплення дитини, однієї, другої, як вийде, посадимо в льох... Ми затримали групу, вони показали нам, як вони все це планували... Потім ми виявили роботу явно іноземних спецслужб, швидше за ЦРУ і ФБР, не знаю , хто там з американців працював. Ми виявили їх бажання з'явитися в Мінську і вже зайнятися організацією замаху на президента і дітей ", - розповів білоруський диктатор 17 квітня.

У Москві за сприяння ФСБ білоруське КДБ затримало трьох "змовників" : політолога Олександра Федуту, лідера партії БНФ Григорія Костусєва і американського громадянина, адвоката Юрія Зенковича.

У Держдепартаменті США заперечують будь-яке відношення до цієї вельми сумнівною історії , заявляючи, що "будь-яке припущення про те, що уряд США стояло за цим або було залучено в спробу вбивства Лукашенко, є абсолютно помилковим".

На думку експертів, сама справа шита білими нитками. Як мінімум, виглядає дивним, що "змовники" могли обговорювати усунення Лукашенка по відкритому зв'язку в Інтернеті і в громадських місцях, як стверджують у ФСБ і КДБ.

"Тут проглядається інтерес Володимира Путіна, щоб через спецслужби натиснути на Олександра Лукашенка, послабити його не тільки інституційно, а й психологічно. Щоб він боявся, у всьому бачив змову, і думав, що тільки Кремль здатен йому допомогти і підтримати. Одночасно з цим росіяни відсікають Олександру Лукашенку навіть мінімальну можливість для того, щоб намагатися знову загравати із Заходом і маневрувати, як він звик раніше", - пояснив в коментарі "Апострофу" керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Приблизно те ж саме свого часу відбулося з президентом-втікачем Віктором Януковичем, якого Кремль в лютому 2014 року лякав "замахами", нібито інспірованим Заходом. Тодішнього президента охопила параноя, він спішно покинув Київ, а потім транзитом через Крим кремлівські спецслужби доставили його на територію РФ. Російська агентура також лякала Віктора Януковича тим, що учасники Євромайдану за сприяння іноземних спецслужб нібито готували на нього замах. Втеча хазяїна Межигір'я дала Кремлю прекрасну можливість почати окупацію Криму.

Ризики для України

Цікаво, що білоруський диктатор - на відміну від росіян, які приплели до історії із замахом таємничих "українських націоналістів" - не звинувачував українські спецслужби у сприянні "ЦРУ і ФБР".

Але тут важливий інший момент: якщо м'яке поглинання Білорусі триватиме в нинішньому темпі, то це серйозний виклик для України. Адже в Кремлі можуть ще більше повірити в свої сили, діючи за принципом "Взяли Мінськ - візьмемо і Київ".

Якщо Москва після "економічної інтеграції" зможе продавити розміщення на території РБ своїх військових баз (на даний момент на території Білорусі знаходяться радіолокаційна станція "Волга" і 43-й вузол зв'язку ВМФ РФ), то весь північний кордон України стане потенційною лінією фронту. Поки що Лукашенко цьому чинить опір, але можливостей для маневру у нього з кожним місяцем стає все менше на тлі політичної кризи всередині країни. Натомість Захід через небажання хоч якось зберігати комунікацію з дискредитованим та токсичним "останнім диктатором Європи", схоже, готовий сам віддати Білорусь в руки Кремлю.

Читайте також