Німецький канцлер Ангела Меркель вже восени залишає свій пост. Наостанок вона відвідала США, щоб розставити всі крапки над "i" з Джо Байденом. У минулий четвер, 15 липня, у Вашингтоні пройшла зустріч, яка хоч і виглядала дружньою, але так і не змогла вирішити долю "Північного потоку-2". В України залишається все менше часу, щоб остаточно не стати пішаком у цій грі. При цьому перенесення зустрічі Зеленського з Байденом не додає оптимізму. "Апостроф" розбирався, про що саме домовилася Меркель з Байденом, що буде з "Північним потоком-2", і чи вдасться Україні зіграти свою гру.
У четвер увечері американський президент Джо Байден зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Якщо Байден в ролі глави держави брав офіційний візит глави європейської держави вперше, то для Меркель це стало її останньою зустріччю з лідером США в якості федерального канцлера Німеччини. Після виборів, які у вересні пройдуть в Німеччині, через 15 років канцлерства Меркель піде з поста глави уряду.
Цим візитом в США фрау Меркель хотіла розставити всі крапки над "i", показавши, що криза відносин між США і Німеччиною, що виникла за часів Трампа, завершилася, і що перед відходом всі справи вона привела в порядок. І певні формальності для цього були здійснені.
Вашингтонська декларація - лише декларація?
Вашингтонська декларація, підписана лідерами США і Німеччини, за словами Байдена, підтверджує "прихильність твердим демократичним принципам" США і Німеччини.
У самій декларації говориться, що країни будуть поглиблювати економічне і науково-технічне співробітництво. Також в декларації США і Німеччина заявили, що хочуть, щоб найважливіші інновації пішли на користь "демократичного керівництва, а не авторитаризму".
До того ж в декларації наголошується, що країни будуть протистояти застосуванню та поширенню технологій стеження з метою обмеження прав людини. Цю тезу деякі експерти сприйняли з іронією, згадавши скандал 2013 року, коли в ЗМІ з'явилася інформація, що нібито АНБ США прослуховувало телефони радників Ангели Меркель та інших працівників відомства канцлера ФРН.
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненка, Байден хоче залучити Німеччину до своєї коаліції проти Китаю. І оскільки Меркель готова до союзу, то ключовий результат досягнутий.
"Для Байдена і Меркель зустріч можна вважати успішною. Мені здається, і Німеччина, і США від цієї зустрічі виграли, і відновили свої відносини", - вважає експерт.
Набагато складнішим є питання "Північного потоку-2".
У день зустрічі Байдена з Меркель в стороні не залишився і Володимир Зеленський, що напередодні зустрічався в Берліні з німецьким канцлером. Зеленський у своєму акаунті в Twitter просував вигідну для Києва тезу про неприпустимість добудови "Північного потоку-2".
"Зустріч президента Джо Байдена і канцлера Ангели Меркель може змінити майбутнє Європи. Цінності, принципи і безпеку не можна обмінювати на економічні інтереси. Вірю, що наші партнери США і Німеччина будуть разом протистояти агресору, а не заохочувати його. І жодного рішення про Україну без України", - написав він.
В результаті Байден і Меркель заявили про різні позиції по "Північному потоку-2" за результатами зустрічі. Байден при цьому зазначив, що обидві країни згодні, що Росії не можна дозволяти використовувати енергетику для тиску на сусідні країни, а Меркель заявила про важливість збереження транзиту газу через Україну. Однак не все так просто.
"Північний потік-2": домовилися - не домовилися
На думку експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, зустріч Меркель і Байдена підтвердила наявність серйозних протиріч між США і Німеччиною.
"По суті, виходячи з тексту Вашингтонської декларації, підписаної на зустрічі Байдена з Меркель, США і Німеччина домовилися домовлятися. Тобто зрозуміла позиція Німеччини - вони хочуть добудувати "Північний потік-2", і зрозуміла позиція США, які хочуть не допустити його запуску. Втім, тут дуже цікаве формулювання, що міститься у Вашингтонській декларації. Йдеться про тезу - "російська енергетика не повинна бути використана як зброя для політики". Тобто фактично це показує, що інструментально вони не погодилися, тому що США сказали, що потрібно зупиняти "Північний потік-2" прямо зараз, а німці сказали, мовляв, ми давайте добудуємо, а потім зупинимо", - пояснює експерт.
Однак експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненко вважає, що питання з "Північним потоком-2" все-таки було вирішено раніше.
"Виходячи з тієї риторики, яка була у Байдена, американці не будуть далі посилювати тиск або робити якісь заходи в цьому напрямку. Можливо, будуть судові розгляди або адміністративні рішення, але в цілому різких рухів не буде", - вважає Микола Капітоненко.
Також є нюанс з публічною позицією Меркель щодо того, що німці демонструють підтримку України в питанні продовження транзиту газу з Росії.
"Німці дійсно цього хочуть, тому що як країна-споживач вони зацікавлені в диверсифікації шляхів поставок. Їм вигідніше буде купувати газ і через "Північний потік-2", і через українську газосистему, і через інші газопроводи, які з Росії йдуть в Європу. Але конкретні умови - обсяги поставок, ціна за транзит - це все буде вирішуватися на переговорах, які будуть проходити приблизно в 2024 році", - повідомляє експерт.
До того моменту росіяни вже можуть в односторонньому порядку спробувати зупинити транзит через Україну.
Поїзд пішов чи можна все виправити?
Проблема полягає в тому, що рівень аргументів Києва зводиться до тези "жодних рішень про Україну без України".
"Ось поговорили Меркель і Байден про те, що непогано б зберегти Україну як незалежну державу. Що тут поганого? Чому вони не повинні були цього говорити? Чи вони можуть говорити це тільки в присутності українських чиновників? Тобто це нічого не значущі порожні фрази, які показують, що українська сторона навряд чи розуміла значущість цієї зустрічі для нас. У якійсь мірі і німці, і американці вже якраз готові говорити про Україну без України, тому що з нею все зрозуміло - з її інтересами, позиціями і "хотєлками", - зазначає Капітоненко.
За його словами, зараз відбувається етап великих переговорів на глобальному рівні, де великі держави визначають майбутню "світову архітектуру". "Зустріч Меркель і Байдена була частиною цього процесу. І коли вони домовляться, то всі інші держави багато в чому будуть змушені слідувати новим сформованим правилам гри. Ось тому ця зустріч для нас важлива - нам необхідно зрозуміти, що є германо-американське розуміння і готовність далі співпрацювати, і частиною цього співробітництва є діалог з Росією, важливість якого визнають, як у Вашингтоні, так і в Берліні. Водночас, ми не позначили, в чому саме ми готові врахувати інтереси німців або американців, а продовжили розмовляти з ними мовою наших вимог. Наша безкомпромісна позиція привела до того, що Україна маргіналізована, і вирішуватимуть ці проблеми без нашої участі", - пояснює експерт.
Утім, політолог Віталій Бала вважає, що на даний момент від України нічого не залежить, хоча б тому що елементарно "Північний потік-2" будується поза нашою територією. Крім того, за словами експерта, навіть ті країни ЄС, у яких більше політичної ваги, ніж у України, наприклад, Польща чи країни Балтії, то і ці країни теж нічого не можуть зробити, хоча вони також виступають проти цього газопроводу.
"Ми повинні розуміти, що для Німеччини це економічно вигідно. Звичайно, для Росії це політичне питання. Але не для Німеччини. Що ж стосується того, що в цій ситуації робити Україні з "Північним потоком-2", то я вважаю, що "поїзд уже поїхав", - вважає політолог.
Микола Капітоненко вважає, що разом зі збільшенням наших вимог від Заходу, одночасно з підвищенням безкомпромісності нашої позиції, і, звичайно, чим гостріше ми будемо будувати свої відносини з Росією, тим більше питань, пов'язаних з нами, буде вирішуватися без нашої участі.
"Якщо ми хочемо виправити ситуацію, що склалася, необхідно зрозуміти - в чому полягають наші сильні сторони і чим ми можемо бути цікаві американцям. Тобто вони повинні не просто слухати наші побажання, а бачити в Україні партнера. Чи то це будуть відносини з Чорноморської безпеки, чи то це будуть питання в сфері енергетики. І тут з ними можна налагодити змістовний діалог з тим, щоб розвивати співробітництво в тих сферах, які їх цікавлять. Звичайно, це не принесе швидкого результату, і може це буде вимагати якихось більш продуманих і довгострокових рішень, і самі переговори в такому випадку будуть більш складними. Але тоді можна буде дійсно говорити про змістовне партнерство з США", - підсумував експерт.
