У вівторок, 3 серпня, весь світ облетіла новина: активіста і голову громадської організації "Білоруський будинок в Україні" Віталія Шишова, який зник днем раніше, знайшли повішеним у лісосмузі. Те, що сталося викликало дуже багато питань, що стосуються безпеки та державної політики, на більшість з яких при владі немає відповіді. Про те, як реагувати Києву на ситуацію, що склалася, а також про роль у цій історії українських спецслужб, читайте в матеріалі "Апострофа".
КДБ вбив неугодного?
Віталія Шишова знайшли повішеним у парковій зоні неподалік від його місця проживання в Києві: час від часу він здійснював пробіжки неподалік від нещасливого лісу. В результаті, кримінальне провадження відкрили по ст. 115 Кримінального кодексу - умисне вбивство, але в поліції запевняють, що будуть перевіряти всі версії, в тому числі версію вбивства, замасковану під самогубство.
Загиблий 25-річний білорус був не просто рядовим політбіженцем із сусідньої країни, де перемогла диктатура: він був одним з лідерів діаспори, а також виступив співініціатором створення організації "Білоруський будинок в Україні". До Києва він переїхав восени 2020 року, після активної участі в протестах проти режиму Лукашенка в Гомелі в серпні минулого року. У БДУ він допомагав тим, хто також виїхав з країни, формував діаспору, організовував акції проти Лукашенка, звертався до держструктур для ухвалення законопроектів, які допомогли б білорусам.
Кажуть, що за Віталієм Шишовим стежили, і про це друзі загиблого повідомили в поліцію. В організації вважають, що смерть Шишова - це операція з ліквідації.
"Нас неодноразово попереджали як місцеві джерела, так і свої люди в Білорусі про різні провокації аж до викрадення та ліквідації. Віталій стоїчно і з гумором ставився до цих попереджень, заявляючи, що таким чином, можливо, БГУ вийде з інформаційного вакууму", - повідомили в БДУ.
Дівчина загиблого Божена Жолудзь прямо говорить про неспроможність версії про суїцид.
"У нього не було причин для цього. І тому він не міг так вчинити зі мною. У нас були спільні плани на майбутнє", - стверджує Божена.
Наразі слідство знає про обставини смерті Шишова небагато.
"Другого серпня, о 8:58 Віталій вийшов з квартири, зі свого будинку, щоб попрямувати у бік лісового масиву. Він проживав на вулиці Бударіна в місті Київ, це напрямок на Житомир. Камери відеоспостереження, які знаходяться в будинку, зафіксували час виходу і у чому він був одягнений", - розповів глава Нацполіціі Ігор Клименко, додавши, що знайшли тіло приблизно о 7:40 3 серпня.
Під час брифінгу Клименко зазначив, що поліція не мала інформації про можливе стеження за Шишовим. "Ми перевірили всі звернення громадянина Шишова, які могли б надійти в поліцію, - таких звернень не було ні в минулому, ні в цьому році. Якщо буде отримана в ході досудового розслідування додаткова інформація, вона відразу буде передана відповідним службам", - сказав він .
Важливість політемігранта стає більш зрозумілою з урахуванням повідомлення відомого білоруського телеграм-каналу NЕХТА: там стверджують, що Шишов займався верифікацією співробітників Комітету державної безпеки Білорусі, які могли працювати в Україні. Зокрема, в червні він завів канал для збору інформації про співробітників КДБ, які працюють за межами Білорусі.
"Режим стає все більш терористичним. Навіть перебуваючи за кордоном, потрібно тримати вухо гостро. Підозрілі люди, схожі на чекістів Лукашенка, вже відзначилися на акціях діаспори Києва", - написано в першому пості каналу. Тим важливіше стає реакція української влади на драму, що відбулася в нашій столиці.
Утім, як це часто буває в таких випадках, більш оперативно відгукнулися на подію в європейських столицях, безпосередньо заявивши, що вбивство Шишова здійснив режим Олександра Лукашенка.
Акція пам'яті Віталія Шишова
"Ще один кошмар. Ніхто не може відчувати себе в безпеці, Лукашенко вбиває власних громадян. Цього разу - в Україні", - написала німецька депутатка від "Зелених" Віола фон Крамон.
Трохи пізніше глава МЗС Данії Еппе Кофод в своєму Twitter написав, що глибоко вражений жахливою смертю Шишова.
"Закликаю владу Києва розібратися в справі і представити свої висновки. Неприпустимо, щоб білоруські спортсмени та громадські організації продовжували жити в страху!" - заявив він.
Його латвійський колега Едгар Рінкевичс назвав новину про смерть "шокуючою".
"Мої глибокі співчуття його родині та друзям. Необхідно провести ретельне розслідування обставин його смерті", - написав глава дипломатії Латвії в Twitter. Міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде також заявила, що розраховує на належне розслідування з боку України.
Словом, до того моменту, коли про загиблого вирішив висловитися президент України, це зробили багато європейських політиків.
Що робити Україні?
Лише увечері 3 серпня стало відомо, що президент Володимир Зеленський взяв під особистий контроль розслідування причин смерті Шишова, про що офіційно повідомив прес-секретар глави держави Сергій Никифоров.
"Ми уважно стежимо за висновками поліції, президент тримає цю справу на контролі, тут нам важливо показати, що Україна підтримує народ Білорусі і нам дуже важливо, щоб ті білоруси, які після подій літа і осені минулого року приїхали в Україну, відчували себе в безпеці. Ми покажемо, що для нас це важливо", - сказав Нікіфоров, додавши, що якщо з'ясується, що до події причетні спецслужби, реакція президента не змусить себе чекати.
Здавалося б, досить м'яка відповідь на подію, яка багатьма трактуються як, з одного боку, акт залякування опозиціонерів з різних країн, які знайшли притулок в Україні, а з іншого - недопрацювання українських контррозвідників. Втім, політичний експерт Володимир Фесенко вважає інакше, нагадуючи, що подібні події траплялися і в набагато більш прогресивних європейських державах.
"Як німецька контррозвідка змогла допустити низку політичних вбивств на території цієї найбільшої і найвпливовішої європейської країни? Або британські спецслужби, які вважаються одними з кращих в світі, допустити вбивство Литвиненка і отруєння сім'ї скрипаля? І нарешті, як могла розвідка США допустити події 11 вересня? Це прості приклади, які показують, що жодна контррозвідка в світі не може забезпечити абсолютну безпеку ні для кого.Тому тут потрібно бути реалістами. Такі ситуації треба оцінювати без емоцій, і якщо будь-яка спецслужба поставить собі за мету когось прибрати, то не дивлячись на будь-які чинники, в більшості випадків вона це зробить", - говорить "Апострофу" Фесенко.
Експерт додає, що незважаючи на брак інформації, найбільш ймовірна версія, що це все-таки було вбивство, причому показове, з метою залякування інших опозиційних лідерів. Проте, за словами Фесенка, потрібно дочекатися хоча б формальних результатів розслідування.
Акція пам'яті Віталія Шишова
Як зазначає політолог, розвідка стежить, перш за все, за найбільш актуальними погрозами і ризиками, а білоруський напрям до сьогоднішнього дня сприймалося як досить значимий, але не першорядний. І зараз потрібно говорити про необхідність вироблення певного алгоритму дій в таких ситуаціях. Тим більше, що "прокол" все-таки був, але з боку поліції, а не СБУ.
"Були повідомлення, що стежили за цим хлопцем, і це явний прокол. Треба виробити спеціальний протокол дій, як реагувати, діяти в таких випадках, зокрема у разі проявів активності іноземних спецслужб на нашій території. Нагадаю, що на нашій території вбивали не тільки білоруського опозиціонера, а й одного з керівників нашої розвідки. У випадку з Білоруссю треба посилити контроль на нашому з ними кордоні, активізувати роботу на цьому напрямку, посилити взаємодію з колегами відповідних структур в Польщі і Литві, де велика частина білоруської опозиції зосереджена і, звичайно, зі спецслужбами західних країн, які працюють у цьому напрямі", - підсумував Фесенко.
Його колега, політтехнолог Олексій Голобуцький, вважає, що потрібно повноцінно провести слідство і довести всьому світові, що Україна - не просто держава, яка може виловлювати тільки якусь дрібницю, а наші спецслужби вміють щось більше, ніж потрапляти в скандали.
"Треба поставити під охорону всіх білоруських опозиціонерів, які реально займаються політдіяльністю в Україні, щоб більше такої ганьби не було на весь світ. І, якщо буде доведена причетність білоруських спецслужб, зрозуміло, що повинен послідувати розрив дипломатичних відносин. Якщо з Росією у нас зрозуміло які відносини з усіма проблемами і так далі, то Білорусь - все-таки інша історія. Все таки, якщо ми не можемо з "карликовою" державою впоратися, то гріш нам ціна. Я думаю, те, що трапилося - поганий знак для нас і для всього пострадянського простору", - вважає Голобуцький.
Не погоджується з його категоричністю глава Інституту громадянського суспільства Віталій Кулик. На його думку, існуючу проблему потрібно розкласти на дві складові.
"Влада, точніше президент, повинен балансувати, з одного боку, між підтримкою опозиції і солідарністю з світовою спільнотою, яка підтримує опозицію Білорусі. З іншого боку, Білорусь - торговий партнер України, зараз у нас відносини досить натягнуті, і Зеленський повинен співставляти ризики, які можливі в разі якихось його різких рухів", - вважає експерт.
На його думку, якщо щодо причетності КДБ Білорусі або ФСБ до того, що трапилося, не виникає особливих заперечень, то після якоїсь більш конкретної позиції з боку силових структур можна буде говорити про реакцію президента на рівні санкцій і нового загострення у відносинах з Білоруссю.
"Якщо ми говоримо про цей випадок безпосередньо, по-моєму, це очевидний факт залякування білоруської опозиції в Україні за межами Білорусі, Шишов не був достатньо публічним, і тут шукати якоїсь спеціальної логіки з боку білоруських силових структур немає сенсу, так як вони діють як звичайні гебісти за радянської влади. Це акція залякування, намагання залякати аполітичне співтовариство мігрантів в Україні. Я думаю, що реакція президента буде. Хотілося б, щоб ця реакція була більш жорсткою", - робить висновок Кулик.
