Незважаючи на сенсацію на виборах в Бундестаг і перемогу соціал-демократів (СДПН), ситуація в німецькому політикумі склалася вкрай неоднозначна. Для формування уряду переможцям доведеться об'єднатися або з головними конкурентами в особі християнських демократів (ХДС/ХСС), або з двома дрібнішими партіями - "Зеленими" і Вільною демократичною партією. А може бути й інша комбінація, коли переможці опиняться в програші. "Апостроф" розбирався, в хитросплетіннях виборчої кампанії в Німеччині, а також в тому, як зміниться зовнішня політика Німеччини щодо України.
У неділю в Німеччині відбулися парламентські вибори, за результатами яких найбільшу кількість голосів набрала партія соціал-демократів (СДПН) - 25,7%. У свою чергу, партія влади - ХДС/ХСС - набрала найменший відсоток голосів за всю історію свого існування - 24,1%. Третє місце на виборах в Бундестаг зайняла партія "Союз 99/Зелені" - 14,8%, і тепер на думку низки експертів, саме вони отримали "золоту акцію", маючи можливості непогано поторгуватися під час формування коаліції. Четверте місце на виборах дісталося Вільній демократичній партії (ВДП) - 11,5%, яка теж за певних розкладів може розраховувати на шматок пирога - без цієї партії математично не сформовано коаліцію, якщо СДПН не захоче знову повторити "велику коаліцію" з ХДС, як це було в попередньому скликанні.
Чому виграла саме СДПН?
Як розповіла "Апострофу" проектний координатор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Марія Коваль-Гончар, СДПН виграла дякуючи вдало обраному кандидату в канцлери.
"Олаф Шольц набагато сильніший в політичній риториці, ніж його головний кандидат Армін Лашет. Шольц - нинішній федеральний міністр фінансів, колишній мер Гамбурга, і в той же час він побудував міцні політичні зв'язки з елітою. У своїй риториці і манері публічного виступу він нагадує канцлера Меркель, і Шольц навіть використовував її жест, ставши таким чином продовженням її політичного стилю. Крім того, СДПН була коаліційним партнером ХДС/ХСС, а тому Шольц не є новою або несподіваною кандидатурою для німецького суспільства", - зазначає Коваль- Гончар.
Окрім високого особистого рейтингу довіри у Шольца, СДПН скористалася і тим, що громадяни Німеччини банально втомилися від християнських демократів.
"З огляду на 16 років при владі ХДС, часто можна було почути думку серед населення, що "потрібно дати шанс іншим проявити себе, оскільки за весь цей час ХДС і ХСС могли зробити все, що хотіли". Також не сприяли перемозі Лашета масштабні повені на його рідній землі Північний Рейн-Вестфалія і повільна забюрократизована реакція місцевої влади. Ну, а "Зеленим" не вистачило сильного апарату для кращої підготовки кампанії, опрацювання меседжів, і, можливо, занадто сильний ідеалізм щодо перебудови німецької економіки і досягнення кліматичної нейтральності", - розповіла "Апострофу" представниця Фонду ім. Фрідріха Еберта.
Якою буде нова коаліція?
Як ми вже писали раніше, арифметично в Бундестазі існує три варіанти коаліції - це "світлофорна коаліція" (СДПН, Зелені і Вільні демократи), "ямайська коаліція" (ХДС, Зелені і Вільні демократи), і "Велика коаліція" - (ХДС з СДПН).
За словами експерта Українського інституту майбутнього і співробітника Стокгольмського центру по східноєвропейським дослідженням Андреаса Умланда, кожна з цих коаліцій має право на існування.
"На мій погляд, зараз трохи більш ймовірна "світлофорна коаліція", тому що вона не буде продовженням старої коаліції, і вона буде включати найуспішнішу партію на виборах - соціал-демократів, які в цьому випадку отримають пост канцлера. Хоча в історії Німеччини вже були випадки, коли пост канцлера отримувала не найсильніша партія на виборах через коаліційні угоди", - зазначає Умланд.
За його словами, це не означає, що потрібно виключати інші варіанти.
"Можливий і варіант з "великою коаліцією" ХДС і СДПН. Я не виключаю цього варіанту, якщо коаліційні переговори СДПН і ХДС з відносно маленькими партіями як "Зелені" і Союз вільних демократів виявляться неуспішними. Однак ніхто не хоче "Великої коаліції", тому що вона розмиває політичний спектр, коли право-центристи (ХДС) разом з ліво-центристами (СДПН) керують країною, то це порушує логіку всього виборчого змагання, оскільки ці дві партії мають бути в опозиції один до одного, а не правити країною разом" , - пояснив "Апострофу" Андреас Умланд.
Чи є ризик політичної кризи?
З огляду на той факт, що в 2017 році коаліційні угоди тривали півроку, мимоволі виникає питання, чи існує в Німеччині зараз ризик тривалої політичної кризи?
За словами політолога-міжнародника з Берліна Віктора Савінка, до цього справа навряд чи дійде.
"Врешті-решт, є партії, які отримали дуже чіткий мандат, зокрема мова йде про третє і четверте місце на виборах, тобто про "Зелених" і про Вільних демократів. Вони будуть намагатися потрапити в уряд, і не думаю, що їх виборець простить їм, якщо вони не використовують свій шанс потрапити в уряд. Тому вони так чи інакше працюватимуть над тим, щоб домовитися між собою і створити певну коаліцію, а яку - це вже ми побачимо пізніше. Взагалі, Німеччина за всі роки свого існування в нинішньому вигляді, з 1949 року, характеризувалася високим ступенем політичної стабільності. Єдиний раз вдалося організувати вотум недовіри канцлеру - Гельмуту Колю. Всі інші, як ми бачимо, сиділи на своєму пості практично до кінця своєї каденції, за винятком Шредера, який оголосив дострокові вибори для того щоб підтвердити мандат самому собі. Однак тоді мандат дістався Меркель, яка знову ж таки, виграла на "лезі ножа", - розповів "Апострофу" експерт-міжнародник.
Яка коаліція вигідна Україні?
На думку експерта Андреаса Умланда, для України найбільш вигідною є "ямайська коаліція", але в той же час експерт відзначає, що це грає не таку велику роль.
"Соціал-демократи вважаються трохи більше проросійськими, а щодо" Північного потоку-2 ", то ХДС і СДПН тут мають однакове бачення в даному питанні. Тут, більш цікавим є те, що якщо "Зелені" увійдуть в уряд, то чи отримають вони міністерство закордонних справ Німеччини? З точки зору України, це, напевно, найцікавіше питання. Інше питання, наскільки буде автономним міністр закордонних справ. Тут слід пам'ятати, що в коаліційному договорі обговорюються конкретні проекти і конкретна політика, а не автономність міністерств, тому що це все визначено Конституцією і законами Німеччини. Але неформальне виконання формальної влади кожного міністерства - це питання розстановки сил в новому уряді", - пояснив "Апострофу" експерт.
Як розповіла "Апострофу" колишній член Європарламенту від німецької партії "Союз 90/Партія Зелених" Ребекка Хармс, "Зелені" прагнуть отримати ключове міністерство в боротьбі проти глобального потепління. Також Ребекка Хармс підкреслила, що партії "Зелених" важливі Міністерство транспорту і Міністерство інфраструктури.
"Також я вважаю, що Міністерство закордонних справ - ключове, Міністерство розвитку та Міністерство сільського господарства також є важливим для нас", - зазначила колишній член Європарламенту від німецької партії "Союз 90/Партія Зелених" Ребекка Хармс у розмові з "Апострофом".
При цьому Ребекка Хармс зазначила, що першим кроком нової влади в Німеччині має стати посилення підтримки країн Східної Європи, які страждають від російської агресії і тиску.
"В першу чергу - це Україна, а й дві інші країни теж. Після катастрофи з "Північним Потоком-2", яку влаштували Байден і Меркель, треба разом з Києвом та іншими подумати, як забезпечити енергетичну безпеку України. Зараз інтеграція України в наш енергетичний союз і енергоринок є ще більш важливою. Я сподіваюся, що новий уряд зробить крок вперед до підтримки Постійного структурного співробітництва (PESCO) і НАТО", - сказала Ребекка Хармс нашому виданню.
Проте, відзначає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко, зовнішню політику Німеччини визначатимуть не "Зелені".
"Навіть якщо позиція "Зелених" і буде як у володаря "золотої акції", і якщо вони дійсно отримають якесь ключове міністерство, то навряд чи зможуть самостійно приймати рішення з таких важливих питань як "Північний потік-2", не кажучи вже в цілому про формування зовнішньої політики щодо України або Росії. Це все не буде дано на відкуп якійсь окремій партії, а стане результатом внутрішнього політичного компромісу, як це і повинно бути в демократичній країні. Я думаю, що зовнішня політика Німеччини навряд чи буде істотно змінена", - вважає експерт.
Як зазначає експерт, в Німеччині зовнішня політика визначена економічними інтересами і рамками ЄС, і хто б не був міністром закордонних справ або канцлером і яка б не була коаліція - якихось радикальних змін в німецькій зовнішній політиці очікувати не варто.
