Після розмови президента США Джо Байдена з російським колегою Володимиром Путіним напруження навколо можливого вторгнення росіян в Україну дещо знизилося. Але пауза тривала недовго. Москва запропонувала Вашингтону офіційно узгодити "гарантії" того, що нашу країну не приймуть до НАТО. Інакше росіяни дуже прозоро натякають на "військову відповідь" по Україні. Яка ймовірність, що Кремль, отримавши відмову, ризикне відкрито застосувати силу проти нашої країни, читайте у матеріалі "Апострофа".
Кремлівські "хотілки"
Російське МЗС минулого тижня оприлюднило "проект договору" між РФ і США, що стосується "гарантій безпеки" та проект "угоди про заходи забезпечення безпеки" РФ та держав-членів НАТО.
Відповідно до 4-ї статті документа, опублікованого на сайті російського МЗС, Вашингтон зобов'язується не створювати військові бази на території держав, які раніше входили в СРСР, які на даний момент не є членами НАТО. Також США, як пропонують росіяни, не повинні використовувати інфраструктуру зазначених держав для ведення військової діяльності, і не можуть розвивати військову співпрацю з ними. Тобто, країни Балтії сюди не входять, оскільки вони вже в НАТО. Докладніше про це буде сказано нижче.
На підставі зазначених "проектів" росіяни розраховували найближчим часом розпочати переговори з американським керівництвом, назвавши питання "критично важливим для підтримки миру та стабільності".
Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков деталізував, що Москва наполягає на скасуванні рішення саміту НАТО від 2008 року, в якому йшлося про перспективи ухвалення в Альянс України та Грузії.
Потім в інтерв'ю кремлівським пропагандистам пан Рябков заявив, що Москва очікує на термінову відповідь від Вашингтона за озвученими пропозиціями. З його слів випливало, що у разі "зволікання" американської сторони російська влада може піти не якісь жорсткі дії.
"Я думаю, вони спробують перевести все це у млявий процес, а нам це потрібно терміново, оскільки ситуація дуже важка, гостра, має тенденцію до подальшого ускладнення. Тому ми не можемо зволікати і готові одразу розпочати переговори", - заявив Сергій Рябков.
Між блефом та війною
Привертає увагу факт, що керівництво МЗС РФ буквально щодня завалює інформаційний простір гнівними заявами, висуваючи США та іншим країна НАТО свідомо нездійсненні вимоги. На тлі прямих згадок України систематично звучали погано завуальовані погрози на адресу нашої країни та держав-членів Альянсу.
У Вашингтоні подібні дії росіян розцінили як спробу Володимира Путіна придумати привід для початку глобального військового протистояння.
Сенатор-республіканець США Джим Ріш, член сенатського комітету з міжнародних відносин заявив, що "Путін знає, що США та 29 союзників по НАТО не ведуть і не вестимуть переговори про майбутнє суверенних держав, таких як Україна, які повинні мати можливість робити свій вибір".
Згідно з повідомленням, розміщеним на офіційному сайті комітету, вимоги Москви до Вашингтона та Брюселя надати деякі "гарантії" по Україні є "переліком поступок, на які США та НАТО мають піти, щоб заспокоїти Путіна". Як наполягає сенатор Ріш, Білому дому слід відхилити кремлівські вимоги.
Зважаючи на нервову поведінку Москви, адміністрація Джо Байдена не відповіла на російські "пропозиції". Цим фактом скористалися сенатори-республіканці, щоб вказати демократичній адміністрації на "червоні лінії" у відносинах з росіянами.
Джо Байден
Виникає закономірне питання, чи загрози Кремля - блеф для підвищення ставок чи російська влада реально готує піар-прикриття на випадок відкритої агресії проти нашої країни?
У першому наближенні все виглядає як істеричний блеф. Росіяни з весни махають шашкою біля наших рубежів, але все як і раніше обмежується стріляниною в ОРДЛО.
При цьому, претензії Москви на адресу НАТО виглядають притягнутими за вуха. У нашої країни є небагато шансів у середньостроковій перспективі стати частиною Альянсу та Європейського союзу. Німеччина та Франція явно будуть проти такого розвитку подій, що чудово усвідомлюють у Кремлі. Так само, як загрози з боку НАТО, також перебільшені. Росія межує з країнами Балтії, що перебувають у НАТО, і у Москви цей факт не викликає стільки істеричної реакції.
"Російське керівництво дратує, що Україна йде з-під кремлівського впливу. Кремль поспішає, побоюючись, що вікно можливостей незабаром закриється. Сценаріїв подальшої поведінки росіян може бути кілька. У тому числі, відволікаюча ескалація в ОРДЛО, поєднана з короткочасною військовою операцією. "Мета - змістити чинне керівництво країни або змусити Київ погодиться з невигідними умовами вирішення конфлікту на Донбасі, що автоматично поверне Україну до сфери підпорядкування Москві", - говорить у коментарі "Апострофу" представник України у ТКГ Сергій Гармаш.
У разі реалізації саме такого сценарію, у Володимира Путіна можуть виникнути труднощі. Надворі не 2014 рік. Наразі колективний Захід налаштований жорстко проти розширення російської агресії, зазначив Сергій Гармаш.
Диверсійний сценарій
Після невеликої паузи у західних ЗМІ знову почали публікувати можливі "плани" російського вторгнення до України. Крім респектабельних політичних та економічних видань, такою темою почала "балуватися" і жовта преса.
Британський таблоїд Daily Star, посилаючись на дані розвідувального співтовариства, повідомив, що в Україну нібито готова вторгнутися 100-тисячна армія РФ. Імовірно, операція запланована напередодні католицького Різдва.
Текст по Україні є сусідом на сайті Daily Star з матеріалами для дорослих: фотографії напівроздягнених жінок, які підписані провокаційними заголовками сексуального характеру.
Незважаючи на це, в українській експертній спільноті точиться дискусія, чи ризикне Володимир Путін піти на Україну широким фронтом. Якщо так, то за яких обставин. Поки що Москва, голосно погрожуючи американцям, сама себе заганяє у вузький коридор.
"Риторика російського МЗС однаково може бути політичним торгом, підняттям ставок, так і інформаційною підготовкою до військової агресії. Не можна блефувати нескінченно. Настане момент, коли (щоб не виглядати слабо) доведеться переходити до конкретних дій. Сумнівно, що Кремль ризикне використати силу проти держав НАТО, хоча такий сценарій не можна повністю відкидати. Найімовірніші дії саме проти нашої країни", - зазначив у коментарі "Апострофу" військово-політичний експерт Микола Бєлєсков.
Враховуючи попередній досвід агресії, кремлівське командування воліє діяти тишком-нишком: "зелені чоловічки", загони диверсантів, посилені місцевою агентурою з числа карних злочинців і різного роду любителів "русского міра".
"Зелені чоловічки" під час окупації Криму
"Путін висунув США ультиматум, мета якого перекласти відповідальність за розвиток ситуації на Білий дім. Є ознаки того, що Москва веде підготовку до війни (проти України – "Апостроф"). Є інформація, що в ОРДЛО з'явилися представники групи "Вимпел" та оперативні групи ФСБ, що свідчить про підготовку розвідувальних груп та проведення диверсій углиб території нашої країни", - зазначив у розмові з "Апострофом" голова "Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння" Валентин Бадрак.
Внутрішня дестабілізація
Такий сценарій також має свої недоліки. По-перше, шила в мішку не приховаєш. Проведення кількох диверсійних операцій на критичних об'єктах можуть одразу видати потенційного замовника – сам Кремль. У результаті основної мети не буде досягнуто, а у європейців з'являться додаткові питання до російського керівництва.
З іншого боку, на європейському енергетичному ринку склалася вигідна для росіян кон'юнктура, але Кремль може її використати для більш корисної мети, ніж торг навколо запровадження нових санкцій у разі загострення на українському напрямі.
"Поки що ситуація складається на користь усіх учасників проекту "Північний потік-2", а не тільки Газпрому. Незалежно від того, сертифікували "потік" чи ні. У разі якщо він працює, то ціна на газ падає і нормалізується ситуація в європейській економіці в цілому. Якщо "потік" не працює, значить компанії (норвезькі та німецькі, а не лише російські), які працюють на газовому ринку, продовжать отримувати надприбутки", - пояснив у коментарі "Апострофу" експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.
Росіянам можуть бути вигідні диверсії (особливо на енергетичних об'єктах) саме на тлі загострення внутрішньополітичної ситуації, коли протистояння Офісу Володимира Зеленського із політичними опонентами перейде з ТБ на вулицю. Тим більше, Банкова своїми непродуманими діями сама створює приводи для протесту.
"Наступний сценарій - внутрішня дестабілізація України, спровокована різними політичними та економічними проблемами. Москву цікавить прихід до влади або суттєве зміцнення проросійських сил. Тези про необхідність дострокових виборів, які активно просуваються зараз через ЗМІ та соцопитування, можуть бути частиною такого сценарію. Якщо, таким чином вдасться змінити владу в країні, Кремль може просто поставити Захід перед фактом", - каже Сергій Гармаш.
Враховуючи, що політична ситуація в країні (знов-таки, через прорахунки самої влади) загострюється з кожним днем, Кремль може почекати з використанням грубої сили. Але якщо за найгіршого розкладу ми отримаємо повторення обстановки січня-лютого 2014 року, то Москва може піти на короткострокову операцію під соусом "захисту" російськомовного населення або "відновлення порядку".
