Американські та російські дипломати провели в Женеві переговори щодо безпеки, які безпосередньо зачіпають інтереси України. Дипломатичного прориву не відбулося – сторони залишились на своїх позиціях. США готові обговорювати з Кремлем стратегічну ситуацію в Європі, допустивши можливість розумних компромісів, але давати жорсткі "гарантії" щодо України не стануть. Кремлю достатнього факту готовності Вашингтона обговорювати "червоні лінії" навколо нашої країни та скорочення активності НАТО у Східній Європі. Як саме подібні переговори можуть позначитися на Україні, читайте у матеріалі "Апострофа".
Москва заперечує вторгнення
На переговорах, що проходили на території американської дипмісії, російську делегацію представляв заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков. Його американськими візаві були заступник Державного секретаря Венді Шерман, а також її команда.
Згідно з першими повідомленнями в американських ЗМІ, переговорники виявилися скупими на подробиці. Сергій Рябков назвав переговори "складними" та "без спроб згладити гострі кути", запевнивши, що РФ не має наміру відкрито вторгатися в Україну.
Венді Шерман публічно відмовилася приймати кремлівський ультиматум щодо членства України в НАТО, наполягаючи на тому, що політика відкритих дверей лежить в основі ідеології Альянсу.
Після зустрічі в Женеві росіяни також проведуть переговори з НАТО у Брюсселі та з ОБСЄ у Відні.
За день до переговорів у Женеві російські та американські дипломати зустрілися на попередньо робочій вечері у резиденції посла США. Основною темою були двосторонні відносини та зняття напруженості навколо України.
Як запевнили в Держдепартаменті, пані Шерман наполягала на "прихильності Сполучених Штатів до міжнародних принципів суверенітету, територіальної цілісності та свободи суверенних націй обирати свої власні альянси".
Слово "Україна" у заяві американської сторони не звучало, але з самого початку було зрозуміло, що Держдеп мав на увазі саме нашу країну.
Претензії до НАТО
Водночас американська сторона зазначила, що вітатиме будь-який прогрес, досягнутий силами дипломатії.
Позиція Вашингтона спирається на просту істину, що навіть погані переговори кращі за "хорошу" війну в Україні. Росіяни цим відносно вміло маніпулюють, затягуючи Білий дім у переговорний процес, який у перспективі може дискредитувати США як гаранта глобальної стабільності.
За день до переговорів Сергій Рябков "викотив" абсолютну хамську вимогу до керівництва Альянсу, заявивши, що "НАТО треба збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року". Нібито за останні тридцять років Москву систематично виштовхували на задвірки світової політики, але тепер російське керівництво має намір покласти край цьому.
"Росіяни керуються простим розрахунком: вимагай неможливого, щоб зрештою отримати те, що ти хочеш. Максимум, на який націлюється Москва, це не НАТО в старих кордонах, а визнання США того факту, що Альянс не зайде до інших пострадянських держав. Насамперед, в Україну", - пояснив у розмові з "Апострофом" керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Про Україну без України
Американці, незважаючи на дипломатичні запевнення щодо дотримання інтересів України, ведуть переговори із росіянами без участі Києва. На цьому фоні фрази про те, що не буде "переговорів щодо України без України" звучать просто як прояв ввічливості.
Російський військовий блеф щодо "швидкого" вторгнення в Україну дав результат. Навесні Москва на тлі стягування військ до наших рубежів досягла особистої зустрічі президентів Джо Байдена та Володимира Путіна, під час якої сторони дали старт переговорам про "стратегічну стабільність".
Бачачи, як Захід "ведеться" на кремлівську гру в солдатики, російська влада (не без допомоги західних ЗМІ) переконала Вашингтон і Брюссель у нібито високій ймовірності зимового вторгнення, "висмикнувши" Держдепартамент на черговий раунд переговорів.
Росіяни у грудні минулого року різко підняли ставки, опублікувавши свій "український ультиматум" Вашингтону, вимагаючи "гарантій" невступу України до НАТО. Хоча уважній публіці вже тоді було очевидним, що Володимир Путін спеціально висуває нереальні вимоги, щоб отримати бажане.
Кремлю достатньо вже того факту, що Київ відкрито починають сприймати пасивним об'єктам геополітики, паралельно погоджуючись обговорювати різноманітні "червоні лінії", накреслені росіянами.
У цьому сенсі колективний Захід опинився на розтяжці. Вашингтон і Москва однаково зацікавлені у двосторонніх контактах, але американці не можуть заборонити російським дипломатам обговорювати Україну. У результаті виходить, що стратегічне для нашої країни питання – чи буде відкрите кремлівське вторгнення, чи ні – дискутується без участі Києва.
"У Москви та Вашингтона залишається поле для маневру та компромісу по Україні. У тому числі через продавлювання реалізації "Мінську", що де-факто поверне нашу країну в кремлівську орбіту. Москва вважає Україну своєю "зоною впливу", і росіяни дають зрозуміти, що готові відстоювати цю "зону" будь-якими засобами, включаючи військові", - каже "Апострофу" керівник аналітичного агентства "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Байден готовий до компромісів?
Переговори в Женеві підтвердили, що США все одно обговорюватимуть з російським керівництвом "червоні лінії" по Україні та іншим напрямам безпеки та озброєнь.
Ще до початку переговорів в американська преса, посилаючись на свої джерела в адміністрації Джо Байдена, писала, що Білий дім загалом відкритий для переговорів із Кремлем щодо розміщення в Україні наступальних ракет, а також обмеження військових навчань США та НАТО у Східній Європі.
Судячи з риторики керівництва НАТО, подібні сценарії, як мінімум, обговорювалися в Овальному кабінеті. За словами генсека НАТО Йєнса Столтенберга, Вашингтон і керівництво Альянсу не відкидають можливості обговорення з РФ контролю над озброєннями, "більшої прозорості військової діяльності та навчань".
Дипломатична позиція Вашингтона полягає в тому, що саме Москва вторглася в Україну та Грузію, окупувавши частину територій. Російські спецслужби ловили за руку у спробах політичних убивств, організації державних переворотів у Європі та втручання у американські та європейські вибори. Наскільки це допоможе "дотиснути" Кремль – питання відкрите. Тим більше, що Москва систематично заперечує навіть явні факти своїх злочинів.
Загроза санкцій
Держсекретар США Ентоні Блінкен до початку переговорів заявив, що не розраховує на суттєвий прогрес, проте сподівається знайти з росіянами хоч якісь точки дотику, щоб уникнути широкої ескалації навколо України.
Така риторика в купі з готовністю американців говорити про Україну без участі Києва лише зміцнює росіян на думці, що позиції Заходу з самого початку є слабкою, тому можна тиснути далі.
Якщо РФ таки наважиться на відкриту агресію проти нашої країни, Білий дім, як запевнив президент Байден, направить додаткові війська на східний фланг НАТО і запровадить чергову порцію санкцій проти РФ. Вашингтон обіцяє розширити підтримку Україні, але у Державному департаменті чітко дають зрозуміти, що воювати за нашу країну Альянс не буде.
Враховуючи, що під час нещодавньої розмови з Володимиром Путіним Джо Байден говорив про смертельні наслідки для миру внаслідок ядерної війни, кремлівські переговорники могли махати перед американцями ядерним кийком.
Останнє означає, що Кремль насторожила загроза нових санкцій. Зараз Державний департамент загрожує "серйозними та непосильними" обмеженнями, які можуть торкнутися критичних секторів російської економіки, включаючи фінансовий.
"Зважаючи на те, що Путін у бесіді з Байденом торкався теми санкцій, то в Кремлі усвідомлюють усі ризики та серйозність ситуації. Нова порція обмежень може торкнутися всіх. Під ударом опиниться фінансова система держави. У комплексі з іншими заходами, це може спрацювати, змусивши росіян зробити крок назад", - каже "Апострофу" військово-політичний експерт Микола Бєлєсков.
З іншого боку, для адміністрації Байдена важливою є синхронізація дій з Європейським союзом. Нинішній господар Овального кабінету позиціонує себе прихильником трансатлантичного партнерства. Що буде, якщо німці та французи висловляться проти "надто агресивної" санкційної політики? Такий варіант також не варто виключати.
