У вівторок, 8 лютого, президент Франції Еммануель Макрон прибув України для переговорів із президентом України Володимиром Зеленським . Цьому передував візит до Кремля до Володимира Путіна. Глава Франції явно вирішив долучитися до миротворчого процесу. З якою метою Макрон зосередився на "українському кейсі", і яку допомогу французький президент запропонував Україні, читайте у матеріалі "Апострофа".
Піар-акція Макрону перед виборами
Візит до Києва Макрона відбувся у рамках великого європейського вояжу. Почався він у Москві зустріччю з Володимиром Путіним, а закінчиться у Берліні, де президент Франції поговорив із лідерами Польщі та Німеччини. Це турне, на думку експертів, прямо пов'язане з передвиборчими перегонами: вже у квітні французи обиратимуть президента, і Макрону дуже хочеться показати свою значущість і вміння вести загальноєвропейські справи.
За день до візиту до Зеленського Макрон зустрівся з Володимиром Путіним, який посадив французького президента якнайдалі, явно побоюючись заразитися. Після чого почав повчати всіх вульгарними частівками "подобається, не подобається - терпи, моя красуня". Макрон дипломатично промовчав.
Примітно, що напередодні зустрічей Макрона з Путіним та Зеленським, американське видання Politico повідомило, що вояж Еммануеля Макрона пояснюється президентськими виборами у Франції. На думку американського видання, Макрон спробує продати електорату образ миротворця у конфлікті Росії з Україною. Водночас Макрон намагається отримати очки від проросійського електорату у Франції, де його конкурентами в президентських перегонах виступають Марін Ле Пен і Ерік Земмур, які відверто співчують Кремлю.
Приїхавши до Києва, Макрон на спільній конференції із Зеленським багаторазово повторював, що необхідно створити такий світовий порядок та систему безпеки, яка б влаштувала всіх. Крім того, французький президент знову наголосив, що Мінські угоди необхідно виконувати, і що президент Зеленський на переговорах із ним погодився.
Примітно, що Макрон закликав не концентруватися на деталях, але водночас ратував за конкретні досягнення у справі підтримки миру. Як зазначив експерт "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса, ця зустріч показала, що Україну схилятимуть до виконання Мінських угод у тій чи іншій формі як компроміс з Росією. У цьому процесі також беруть участь і США.
Водночас експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко вважає, що ця зустріч показала, що Франція не має можливості впливати на ситуацію.
"Переговори з Путіним ні до чого не призвели – кожен залишився на своїй позиції. А в Києві, навіть якщо Макрон намагався переконати Зеленського змінити у чомусь позицію щодо Мінських угод чи якихось інших питань, то навряд чи у нього вистачило аргументів для того, щоб це зробити. Тому я думаю, що значних наслідків тут не варто очікувати", - вважає експерт.
З тим, що Макрон приїхав до Києва заради піару на виборах президента Франції, погоджується і експерт "Українського інституту майбутнього" Ілля Куса.
"Макрон мав дві мети. Перша – посилити свій імідж перед виборами. Друга мета Макрона – спробувати перехопити ініціативу у Німеччини, позиціонуючи себе як лідер Європи в процесі врегулювання з українського питання".
За словами політолога Світлани Кушнір, багато французів позитивно ставляться до Російської Федерації. І хоча внутрішні проблеми для них набагато важливіші за міжнародні, зараз ситуація кардинально змінилася.
"Під час президентської виборчої компанії Макрон зіткнувся з тим, що потрібно, крім внутрішнього порядку денного, встигнути застовпити за собою тему міжнародних відносин Франції. Справа в тому, що європейські політики проспали момент, коли РФ і США, без участі ЄС, стали вести переговори з приводу майбутнього європейського континенту. Саме з цим можна пов'язувати великий вояж німецької дипломатії та інших представників ЄС, у тому числі і Франції. Макрон обіграв міжнародний порядок денний, для якого було ключовим показати французьким виборцям, що з РФ надалі вестимуть переговори, і в майбутньому торгові відносини розвиватимуться".
Крім того, за словами політолога Світлани Кушнір, Росія та Франція мають спільний об'єднуючий фактор – це нелюбов до США. У Росії, як у спадкоємця Радянського Союзу, таке ставлення до США сформувалося в результаті Холодної війни. У Франції негатив безпосередньо пов'язаний із подіями 2021 року.
"Влітку 2021 року американці вихопили у ВПК Франції багатомільярдний контракт на будівництво підводних човнів. Справа в тому, що США створили з Великобританією та Австралією військово-оборонний союз AUKUS, чим власне забрали у французів цей контракт. Тому Росія і Франція мають причини не любити США", – вважає політолог.
Що привіз Макрон до України?
Зустріч Президента Франції Еммануеля Макрона із президентом України Володимиром Зеленським відбулася у Маріїнському палаці. Як зазначив Володимир Зеленський, це перший за 24 роки офіційний візит президента Франції до України. Переговори тривали 2 години, після чого лідери країн дали спільну прес-конференцію, на якій повідомили про цілу низку досягнутих угод.
"Важливим питанням нашої зустрічі стало залучення Франції до спільних економічних та насамперед інфраструктурних проектів. Я ціную, що французька сторона бере активну участь у відновленні інфраструктури нашої держави", - заявив Володимир Зеленський на спільній прес-конференції.
Також Зеленський заявив, що Франція виділить Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги для стабілізації нашої економіки, підкресливши особисту роль Макрона в цьому процесі. Сторони домовилися про постачання 130 локомотивів французької компанії Alstom на загальну суму 900 млн. євро. Як розповіли "Апострофу" джерела, підписання цього контракту розтяглося на кілька років, проте Макрон особисто був зацікавлений у тому, щоб Київ пішов на цю угоду. Зокрема, французький концерн Alstom готовий підвищити рівень локалізації у контракті на постачання електровозів до України до 35%.
Але це не єдиний проект, про який домовилися президенти. Разом із Францією ми запускаємо проект для очищення питної води у Маріуполі та реконструкція водоканалу у місті Попасна на Луганщині. За кілька днів до візиту Макрона стало відомо, що у Франції почали будувати перші катери для українських прикордонників. Загалом планують закупити 20 патрульних суден. Фіналізовано домовленість про постачання в Україну 370 одиниць пожежно-рятувальної техніки французької компанії Desautel SAS на 300 млн. євро.
Також президент Зеленський повідомив, що Україна та Франція продовжують розвивати співпрацю з компанією Airbus щодо створення національного авіаперевізника. Також було заявлено, що в рамках військово-технічного співробітництва Укроборонпромом та компанія Thales, яка випускає інформаційні системи для авіакосмічного, військового та морського застосування, підпишуть угоду про співпрацю.
То що там із Мінськими угодами?
Ключовим питанням переговорів закономірно стало виконання Україною Мінських угод. Проте, очікувано, все обмежилося ритуальними фразами щодо необхідності виконувати домовленості, підписані у Мінську у лютому 2015 року.
"Це єдиний шлях, який дозволить встановити світ, єдиний шлях для політичного вирішення… На основі цього подвійного залучення Росії та України ми можемо зрушити ці переговори з місця", - сказав Макрон.
Незважаючи на дружній тон зустрічі, Зеленський підколов свого французького колегу, заявивши, що в Європі немає держави, яка могла б настільки сильно натиснути на Росію, щоб ті окупували українські території. Враховуючи амбіції Макрона стати головним зовнішньополітичним лідером Європи, такий натяк навряд чи йому припав до смаку.
Загалом сторони залишилися "при своїх". Що, втім, було цілком прогнозовано. Проте вояж Макрона - лише один із елементів примусу Києва до поступок з "мінського питання".
Експерт-міжнародник з Інституту майбутнього Ілля Куса у коментарі "Апострофу" озвучив кілька сценаріїв подальшого розвитку подій.
"Перший варіант: прийняття з боку Києва всіх необхідних кроків для імплементації Мінських угод та спроба утриматися при владі завдяки зовнішній підтримці, яку зараз, зважаючи на все, Зеленському обіцяють. Це буде повторенням того, що було у Вірменії після підписання мирних угод у листопаді 2020 року. роки після війни в Карабаху, коли Пашинян утримався при владі, незважаючи на погроми у центрі столиці", - зазначив він.
"Другий варіант: вони спробують щось зробити в цьому напрямку, наштовхнуться на серйозний опір, після чого почнеться політична криза в Україні, яка заблокує імплементацію Мінська-2. У такому разі країна може поринути у важку політичну кризу, якою може скористатися та ж Росія, яка може спробувати поставити тут лояльніший уряд, або у формі подальшої ескалації на Донбасі", - каже Куса.
Окрім того, Зеленський, за словами експерта, може винести питання про особливий статус Донбасу на референдум, на якому більшість українців, найімовірніше, відмовиться від виконання Мінських угод.
"Тоді президент, озброївшись цією відповіддю, заявить, що Україна не буде все це виконувати, констатує, що ми на Донбасі отримуємо заморожений конфлікт. На цьому фоні Зеленський почне закручувати гайки, цементуючи свою владу, оскільки це буде єдиним способом після цього утриматися при владі", - вважає Ілля Куса.
Утім, на думку експертів, найімовірніше, тактика Банкової будуватиметься на максимальному затягуванні часу, оскільки кожен із озвучених вище варіантів несе величезні ризики не лише для влади, а й для України як суверенної держави. Інша справа, чи дадуть нам "тягнути гуму" наші західні партнери, які активно лякають нас війною?
