США та Великобританія ще 8 березня оголосили про запровадження ембарго на імпорт російської нафти. У Євросоюзу на "розгойдування" пішло три місяці, щоб узгодити санкції проти енергетичного сектора РФ через опір деяких урядів. Підсумком став черговий санкційний пакет, що включає часткову заборону на постачання в ЄС нафти російського видобутку. Для України таке рішення є добрим сигналом, але Москва може перекрити втрати за рахунок постачання в ЄС газу, паралельно вдаючись до "традиційного" енергетичного шантажу. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Нафтовий бан
Уряди країн Євросоюзу погодили шостий пакет санкцій проти РФ, що включає часткову заборону на імпорт російської нафти, відключення від SWIFT найбільшого російського банку "Сбербанк", персональні санкції проти осіб, відповідальних за військові злочини в Україні, а також заборону трансляції в ЄС ще трьох кремлівських медіа-ресурсів.
Як повідомив голова Європейської ради Шарль Мішель, згідно з досягнутими домовленостями, Брюссель може заборонити ввезення близько двох третин російської нафти, яку ЄС закуповував раніше.
"Угода про заборону експорту російської нафти до ЄС покриває понад дві третини імпорту нафти з Росії. Це скорочує величезне джерело фінансування її військової машини. Максимальний тиск на Росію з метою припинення війни", - написав Шарль Мішель у Twitter.
Ембарго введено на російську нафту, що постачається морем. Євросоюз поки що зберіг імпорт по нафтопроводу "Дружба" через позицію уряду Угорщина, який виступав проти обмежень. Незважаючи на можливість диверсифікації постачання нафти на свої НПЗ, у тому числі через порти на Адріатиці, Будапешт налаштований проти повного ембарго проти РФ.
Шарль Мішель на прес-конференції, присвяченій шостому санкційному пакету, заявив, що рішення зберегти постачання трубопроводами – лише тимчасове. Відповідно Будапешту доведеться налагоджувати альтернативні логістичні маршрути.
Російські втрати
Бан на морські поставки є болючим для Москви рішенням. Для порівняння, минулого року РФ через морські шляхи постачала на європейські НПЗ близько 1,6 млн барелів нафти на добу, а через трубопроводи - лише близько 720 тис барелів.
"Черговий санкційний пакет, хоч і прийнятий з винятками та застереженнями, все одно суттєво позначиться на російському енергетичному та видобувному секторах. Росіянам доведеться згортати нафтовидобуток. Санкції також б'ють по нафтопереробці та суміжних галузях, що збільшує сукупні втрати", - зазначив у розмові з Апострофом" експерт із енергетичних питань Віктор Логацький.
З урахуванням відмови від постачання нафти морем, Росія, згідно з підрахунками Bloomberg, втрачатиме на рік близько 10 млрд доларів. Нафтовий бан європейців змусить росіян викидати сировину на ринки Азії з додатковим дисконтом, з урахуванням того, що ціна бареля там уже зараз на 34 долари нижча за ф'ючерси на нафту марки Brent.
"Названі 10 млрд доларів на рік - це тільки прямі збитки. Кумулятивний ефект від нафтового ембарго, навіть з урахуванням винятків, буде набагато суттєвішим, оскільки він торкнеться сервісних компаній і машинобудівної галузі. Окремі компанії, пов'язані з нафтовидобуванням, вже зараз залишають російський ринок. Після запровадження чергових санкцій процес лише посилиться”, - каже Віктор Логацький.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн упевнена, що завдяки новим санкціям імпорт нафти в ЄС російської нафти до кінця року скоротиться приблизно на 90%.
Вона також повідомила, що країни-члени Євросоюзу "домовилися про те, щоб якнайшвидше покінчити із залежністю від російського газу, нафти та вугілля". Стратегія з обмеження російського впливу, згідно з планами, включатиме наступні кроки: збереження енергії; відхід від російського викопного палива; великі інвестиції у відновлювані джерела енергії; фінансування у розмірі 300 млрд євро, більша частина з яких надійде до Фонду відновлення та порятунку економіки.
Початок "газової війни"
Ембарго на російську нафту – це лише частина "історії" щодо набуття Євросоюзом енергетичної незалежності від Кремля. Нафтовий бан завдає удару по російському нафтовидобутку та пов'язаним галузям, але економіка РФ загалом може перекривати втрати за рахунок продажу європейцям газу.
Згідно з підрахунками американської фінансової корпорації Citigroup, РФ цього року може отримати від ЄС за постачання газу рекордні 100 млрд доларів. На тлі різкого зростання світових цін на "блакитне паливо" Газпром може заробити вдвічі більше, ніж минулого року. А газового ембарго, на жаль, чекати від Євросоюзу не варто: у позу вже став канцлер Австрії Карл Негаммер, який заявив, що це питання підніматися в сьомому пакеті санкцій проти РФ не буде.
Не дивно, що Москва почала активно "огризатися" у відповідь на санкційні рішення європейських урядів, обравши найзручніший інструмент для шантажу - постачання газу. Два тижні тому РФ припинила постачання "блакитного палива" до Фінляндії через те, що уряд країни відмовився покрити заборгованість за контрактом у рублях.
Претензії росіян звучать на адресу уряду Польщі, який також відмовився відкривати рублеві рахунки для оплати за газ, що призвело до розриву підписаного контракту. Відмова розраховуватися у "дерев'яних" призвела також до того, що Газпром призупинив постачання болгарської компанії "Булгаргаз".
Наступною країною, якою РФ перекриє подачу, скоріш за все стане Данія, де основний оператор Ørsted відмовився платити в рублях.
Західні аналітики побоюються, що ближче до зими РФ почне повноцінну "газову війну" проти ЄС, шантажуючи суттєвим скороченням поставок.
"Є рішення Єврокомісії на 2/3 скоротити залежність від російського газу протягом року. Москва, розуміючи перспективи, вже "воює" на європейському енергетичному ринку, не чекаючи зими. Газпром скоротив свій імпорт на 16% на тлі припинення поставок до низки країн. Газ продовжує надходити лише великим гравцям, таким як Німеччина, Франція та Італія", - каже "Апострофу" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Днями віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс прогнозував, що Кремль не ризикне відключити газ більшості країн Європи, особливо Німеччини, Франції, Нідерландів та Італії. Його прогноз уже не справдився. Нідерландський оператор GasTerra 30 травня повідомив про відмову виконувати вимоги Газпрому щодо розрахунків у рублях, і очікує, що Москва перекриє поставки вже найближчим часом.
