У середу, 8 лютого, президент України Володимир Зеленський побував з візитом у Великій Британії, зустрівшись з королем Карлом III, прем'єр-міністром Ріші Сунаком, а також виступивши у парламенті. Основна мета президента полягала у тому щоб переконати британську владу надати нашій країні бойову авіацію. Про те, чому шанси такого розвитку подій досить високі, читайте в матеріалі "Апострофа".
"Заздалегідь дякую" за літаки
Незважаючи на помпезність, з якою зустрічали в Лондоні президента України, з його риторики дуже швидко стала зрозумілою утилітарна мета його візиту. Виступаючи в Палаті громад британського парламенту, Володимир Зеленський буквально у кожному реченні акцентував увагу на тому, що ЗСУ потрібні бойові літаки для перемоги над російськими окупантами. Глава держави нагадав, що у "Великобританії король є пілотом ВПС", а в "Україні сьогодні кожен льотчик ВПС – король".
"Потрібно зробити все можливе та неможливе, щоб забезпечити наших королів необхідними літаками, засобами та захистом, щоб вони могли захистити нас", - заявив Володимир Зеленський.
Він передав парламентаріям шолом українського пілота з підписами льотчиків та фразою: "У нас є свобода. Дайте нам крила, щоб її захистити".
"Залишаючи британський парламент 2 роки тому, я дякував вам за смачний англійський чай. Сьогодні я покину парламент, дякуючи всім вам заздалегідь за потужні англійські літаки", - заявив Володимир Зеленський. Чим викликав у залі цілу хвилю оплесків та схвальних вигуків.
Читайте: Бунт проти Путіна вже незабаром: хто його очолить
"Президент Зеленський їхав, щоб остаточно переконати "англосаксонський світ" у необхідності надати нам бойову авіацію. Якщо Лондон ухвалить таке рішення, то і для інших країн це буде важливим сигналом щодо нарощування підтримки нашої країни. За виступом Зеленського в британському парламенті було видно, що Банкова зараз додає максимум для формування сприятливого політичного настрою у Великій Британії", - зазначив у розмові з "Апострофом" голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Інтерес Сунака
Судячи із публікацій у британській пресі, Ріші Сунак доручив Міністерству оборони Британії оцінити, які саме винищувачі королівські ВПС можуть передати Україні. Для британського прем'єра сприяння Україні на тлі успіхів ЗСУ може бути аргументом у внутрішній політиці.
Лейбористи та опозиційна преса постійно критикують Консервативну партію та її уряд через економічні проблеми, нездатність упоратися з кризою здорожчення життя та іншими соціальними проблемами.
Разом з тим, варто мати на увазі, що критика на адресу Сунака з боку політичних опонентів була обумовлена не "втомою" британського істеблішменту від війни, а скептицизмом щодо нинішнього складу уряду та кризою довіри до консерваторів загалом.
"Позиції Ріші Сунака до останнього часу були хиткими. Чимало консерваторів були згідні на перевибори, навіть розуміючи, що вони з великою ймовірністю можуть програти, опинившись в опозиції. Британська преса писала, що "війна затягується", а треба думати про внутрішні проблеми, але консенсус між лейбористами та консерваторами зберігається. Більше того, багато лейбористів, бачачи активність ЗСУ, наполягають на збільшенні підтримки нашої країни, що показово саме по собі", - додав Віталій Кулик.
Консенсус між консерваторами та лейбористами, в тому числі, ґрунтується на концептуальному розумінні, що економічні проблеми якраз стали наслідком російської агресії, яка спровокувала коливання на ринку енергоносіїв та продовольства. Відповідно, чим швидше "заспокоять" кремлівських агресорів, тим швидше піде вгору британська та світова економіка.
"Ми очікуємо, що в черговому пакеті будуть нові типи озброєння. Це можуть бути літаки, далекобійні озброєння, підготовка пілотів та потенційна фінансова допомога. Не забуваємо, що Великобританія давно і активно нам її надає", - зазначив в ефірі Апостроф ТБ експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.
Скільки Україні потрібно літаків?
Для ЗСУ питання надання західних винищувачів залишається критичним. Причому не лише на тлі загрози початку чергового масованого наступу росіян, який бункерний диктатор Володимир Путін може приурочити до "річниці" відкритого вторгнення.
Загалом вести ефективні наступальні операції по широкому фронту, які не мають підтримки з повітря, вкрай проблематично, а деяких випадках просто неможливо.
"Авіація необхідна, перш за все, для проведення наступальних операцій, щоб "діставати" противника на відстані до 500 км. У F-16 є такий потенціал. Нам для наступальної операції потрібна хоча б одна бригада (дві ескадрильї по 12 літаків) винищувачів, що несуть авіабомби та ракети "повітря-земля". Загалом, якщо ми хочемо повністю замінити старі радянські зразки на авіацію країн НАТО, нам необхідно, щонайменше, п'ять бригад (тобто близько 120 літаків – "Апостроф")", - зазначив у розмові з "Апострофом" військовий експерт, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан.
За словами експерта, використання авіації у наступі фактично поставить хрест на кремлівській тактиці закидання ЗСУ трупами російських солдатів, "мобиків" та зеків.
"Авіація за допомогою ракетних ударів знищує систему ППО противника, а потім у хід йдуть бомбардувальники, які буквально "закопують" у землю техніку ворога та живу силу. Тому в Москві так нервово стежать за процесом переговорів Києва із Заходом щодо надання винищувачів", - резюмував Роман Світан.
Утім, наразі остаточного рішення щодо надання бойових літаків із боку Лондона немає. І в цьому плані багато залежатиме від сигналів з боку інших західних країн. Нагадаємо, раніше Польща та Нідерланди заявили про готовність передати Україні літаки F-16, проте наразі не набралася критична маса країн для того, щоб дійти консенсусу.
Виходячи з цього, можна припустити, що після успішного завершення епопеї з передачею Україні танків керівництво нашої країни поставило собі за мету якнайшвидше досягти від наших партнерів позитивного рішення щодо передачі нам авіації. Власне, саме з цією темою, очевидно, буде пов'язана і наступна поїздка Зеленського – до Парижа, де він проведе зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
