На вихідних в Ізраїлі спалахнули масові протести на тлі намірів влади реалізувати судову реформу. Опозиція розцінила це як прагнення команди прем'єра Біньяміна Нетаньяху суттєво обмежити демократію, послабивши вплив Верховного суду. Президент Іцхак Герцог закликав уряд заморозити реформу через протести і схоже, що Нетаньяху збирається зробити крок назад. Втім, паралельно прем'єр затіяв очищення уряду від міністрів, які виступили проти реформи. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Найбільша політична криза
Протести розпочалися у суботу, 25 березня, коли близько 200 тисяч громадян вийшли на протести у Тель-Авіві, і ще десятки тисяч – по всьому Ізраїлю. Наступного дня протести опозиції тільки наростали, і уряд Нетаньяху вирішив застосувати силу. У ніч на 27 березня в Тель-Авіві поліція отримала наказ розігнати протестувальників, пустивши в хід, зокрема і водомети.
Такі дії влади лише збурили ситуацію. Станом на ранок 27 березня найбільша профспілка Гістадрут оголосила "історичний" страйк, а аеропорт Бен-Гуріон призупинив польоти, також приєднавшись до страйку.
Президент Іцхак Герцог, прагнучи розрядити ситуацію, звернувся до правлячої коаліції та закликав заморозити реформу.
"Сьогодні вночі ми спостерігачі дуже складні сцени. Я звертаюся до прем'єр-міністра, уряду та членів коаліції: емоції складні та болючі. Глибока тривога охоплює народ. Безпека, економіка, суспільство – все перебуває під загрозою", - зазначив Іцхак Герцог.
На його думку, всім партіям, представленим у Кнесеті, слід поставити інтереси громадян країни вище за політичні амбіції, а також "поводитися відповідально і сміливо без зволікання".
"Те, що відбувається в Ізраїлі – одна з найглибших політичних криз у країні за останні десятиліття. Судова реформа, запропонована командою Нетаньяху, може суттєво змінити правила політичної гри, зробивши демократію заручницею інтересів персон, які отримали владу. Є версія, що Нетаньяху пішов на такий ризикований крок, у тому числі, щоб відвернути увагу суспільства від корупційних розслідувань проти його близького оточення, а також щоб отримати можливість спустити ці розслідування на гальмах", - зазначив у розмові з "Апострофом" голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Ризик політичної вседозволеності
Реформа судової системи, яка була оголошена 4 січня, загострила політичну кризу, в якій країні перебуває останні кілька років. Протести стали апогеєм неприйняття ізраїльським суспільством право-консервативної політики Нетаньяху та партії "Лікуд".
Почавши реформу, уряд сам себе кинув у "ідеальний шторм" політичних та економічних протиріч. Формально уряд "лише" свідомо уявити собі можливість впливати на процес відбору суддів Верховного суду (ВС), а також завадити суду ветувати рішення виконавчої та законодавчої гілок влади.
"В Ізраїлі немає формальної Конституції, а, подібно до Великобританії, там кілька основних законів, що регламентують державний і соціальний устрій. Ключову роль тут відіграє ВС, який може заблокувати рішення уряду, розцінивши їх як порушення основних законів. Нетаньягу і право-консервативні кола, що стоять за ним, "нейтралізувавши" ВС, зможуть протягнути будь-яке цікаве їм рішення: анексія нових територій, обмежень прав арабів, обмеження для опозиції, посилення кари за тероризм та інше", - пояснив "Апострофу" директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Не дивно, що представники опозиції розцінили судову реформу як наступ на демократію, незважаючи на те, що представники ізраїльської коаліції стверджують, що діють на користь власних виборців.
Незважаючи на такі заяви влади, широкі кола ізраїльського суспільства сприйняли реформу негативно, а армійські резервісти, що становлять кістяк армії, пригрозили на знак протесту відмовитися від служби.
Ініціативу консерваторів не підтримали у самому уряді. Йоав Галант, який ще вчора був міністром оборони, закликав уряд на користь нацбезпеки відмовитися від реформи. Наступного дня Біньямін Нетаньяху звільнив його з посади, продемонструвавши своє реальне ставлення до "фрондерів".
Проте після наради з лідерами коаліційних фракцій Нетаньяху повідомив, що має намір призупинити судову реформу. Втім, це може призвести до розвалу коаліції – і черговим уже шостим перевиборам до Кнесету за 4 роки, оскільки для цілої низки груп, що входять до нинішньої більшості, питання судової реформи було ключовим. До того ж не факт, що "відхід" Нетаньяху зупинить акції протесту: політична ситуація в країні загострена протягом останніх кількох років.
Інтереси України
Протести в Ізраїлі – суто внутрішня справа країни. Разом з тим, вони можуть мати далекосяжні наслідки для України. Особливо з огляду на те, що уряд Нетаньяху не особливо поспішав відкрито допомагати Україні зброєю та грошима.
Ситуація ніби зрушила з мертвої точки, коли днями уряд Ізраїлю погодив ліцензії на можливий продаж Україні своїх систем протидії бойовим дронам.
Тепер в уряду Ізраїлю через очевидні причини ще менше часу і приводів вникати у прохання України. Особливо з огляду на те, що деякі дії вітчизняного МЗС викликають питання.
Так, за кілька днів після того, як стало відомо про рішення щодо продажу Україні ізраїльських протидронних комплексів, у МЗС України викликали ізраїльського посла Міхаеля Бродського.
Як стало відомо ЗМІ, Міхаелю Бродському висловили невдоволення щодо відсутності прогресу в отриманні Україною раніше обіцяного кредиту в 200 млн доларів, а також неготовності Тель-Авіва визнавати ПВК "Вагнера" терористами. Також послу нагадала, що Ізраїль сам закликає українське керівництво терористичною організацією Корпус вартових Ісламської революції (КВІР).
Така поведінка викликала неоднозначну реакцію з боку експертів, оскільки Банкова не стала визнавати КВІР терористами, незважаючи на те, що саме вони стояли за знищенням українського "Боїнга" під Тегераном у лютому 2021 року.
"Такі дії нашої влади, як мінімум, не логічні. Ізраїль передав нам технічну документацію на "шахеди", що дозволило покращити роботу нашої ППО. ЦАХАЛ, як мінімум, тричі зносив виробництва БПЛА в Ірані. Наші вороги не дорахувалися сотень БПЛА, які могли бути використані проти України. Не кажучи вже про те, що посла Бродського викликали "на килим" майже наступного дня після того, як уряд Ізраїлю погодив ліцензії на продаж важливих оборонних систем", - зазначив у бесіді з "Апострофом" військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Єдине, що за нинішніх умов може зробити українське керівництво – висловити стурбованість протестами в Ізраїлі, а також закликати сторони до мирного діалогу. Будь-які категоричні міркування (неважливо, в чий бік) можуть відгукнутися у майбутньому.
