У Кремлі продовжують розжарювати ситуацію, шантажуючи Великобританію можливими ударами по їх військових об'єктах, а Захід – використанням ядерної зброї. Міноборони Росії зробило заяву про підготовку до ядерних випробувань, а винищувачі F-16, які наші партнери вже скоро мають передати Україні, у Кремлі розцінили як появу носіїв ядерної зброї. На цьому тлі все більше політиків – як у нас, так і за кордоном – говорять про можливе введення іноземних військ в Україну для стримування росіян. Що стоїть за цим "букетом" заяв, для чого вони зроблені та як пов'язані між собою, читайте у матеріалі "Апострофа".
Дипломатична гра з НАТО
На початку цього тижня пролунало одразу кілька резонансних заяв. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв'ю телеканалу CBC News сказав, що Україна розраховує на рішення щодо поданої заявки про членство в НАТО вже на наступному саміті Альянсу у Вашингтоні у липні. Ці слова Шмигаля суперечать заяві генсека НАТО Єнса Столтенберга, озвученій у Києві минулого тижня, що викликало чимало здивувань та зауважень серед експертів.
Прагнення України стати членом НАТО закріплено у нашій Конституції. Проте, як зазначають експерти, нашого бажання мало. Рішення про членство в Альянсі ухвалюють країни-члени. І запрошувати нас до себе вони не поспішають.
Питання вступу до Альянсу загострилося з початком повномасштабного вторгнення Росії. Через сім місяців після його початку у вересні 2022 року Україна подала заявку на членство. З того часу Україна перебуває у підвішеному стані. Українська влада розраховувала на запрошення на Вільнюському саміті НАТО у липні 2023 року. Але запрошення не сталося.
Читайте також: Путінський ядерний шантаж Заходу: в ISW назвали цілі Кремля
Те, що Україна не отримає запрошення, і на саміті НАТО у Вашингтоні в липні цього року дав зрозуміти Генсек Альянсу Йєнс Столтенберг під час візиту до Києва 29 квітня.
"Коли час буде підходящим, Україна одразу стане членом НАТО" , - сказав Столтенберг.
Після візиту до Києва Столтенберга не так оптимістично, як раніше, щодо вступу України до НАТО висловився і Володимир Зеленський.
"На мою особисту думку, ми будемо в НАТО тільки коли переможемо. Я не вважаю, що під час війни нас візьмуть до НАТО. Це для декого ризик із членів НАТО, у декого є просто скепсис через це", – сказав президент України.
Сумніви висловлювали та експерти. "Сьогодні, на жаль, навіть США та Німеччина поки не готові офіційно запросити Україну до Альянсу", - говорив у коментарі "Апострофу" професор, провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
"Я б не сказав, що слова Шмигаля суперечать заявам Столтенберга та Зеленського. Вони швидше їх доповнюють, - зазначив у коментарі "Апострофу" військовий аналітик, полковник запасу Петро Черняк, - це така дипломатична гра, спрямована на підвищення ставок. Шмигаль же не сказав, що нас приймуть у НАТО. Він сказав, що Україна розраховує на відповідне рішення щодо поданої заявки. Це може означати, наприклад, що ухвалять рішення про початок переговорів про вступ до НАТО".
"Дипломатія – це одне, а реальні дії зовсім інше", - наголосив експерт.
Такої ж думки військовий експерт Іван Ступак.
"Це просто дипломатична гра, спрямована на підвищення ставок. Тож це можна назвати фантастикою. Але Шмигаль швидше мав на увазі технічну можливість, ніж реальність. Нас у НАТО не візьмуть поки йде війна. Проти будуть Німеччина, Угорщина, Туреччина. Думаю, найкраще на що можемо розраховувати – вступ через 2 роки після війни, доки не вляжуться всі пристрасті", - вважає Ступак.
Війська в Україні – не фантастика?
У тому ж інтерв'ю Денис Шмигаль зазначив, що не проти вступу військ НАТО до України. За його словами, це допомогло б "відкинути ворога". "Якщо настане час, ми будемо абсолютно вдячні і будемо раді", - підкреслив Шмигаль.
"А ось це, на мій погляд, не фантастика, - продовжує Іван Ступак, - НАТО, як організація, як військовий блок, природно, від свого імені вводити війська не буде. Але до НАТО входять окремі країни, і вони мають право ухвалювати рішення самостійно про власні війська".
Експерт припускає, що Франція може це цілком зробити.
"По-перше, можливість відправлення військ кілька разів підтвердив сам Макрон, обмовившись, щоправда, якщо Україна про це попросить. По-друге, у Франції оприлюднено результати соціологічного опитування, згідно з яким 31% опитаних громадян серед французької молоді позитивно ставляться до потенційної участі французьких військ у війні на боці України, а серед покоління 50+ – 17%", – пояснив Ступак.
За словами експерта, французькі війська могли зайняти місце на кордоні з Білоруссю, звільнивши наших військових, які дуже потрібні на фронті.
Показово, що цю тему останнім часом активно почали підіймати західні партнери. І йдеться не лише про французів. Раніше різні натяки озвучував міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
У свою чергу лідер демократів у Палаті представників США Хакім Джефріс прямо заявив, що у разі програшу України у війні проти Росії США, ймовірно, доведеться втрутитися в конфлікт не лише грошима, а й військовими.
"Ми не можемо дозволити Україні впасти, тому що якщо це станеться, то є значна ймовірність того, що Америці доведеться втрутитися в конфлікт - не просто з нашими грошима, а й з нашими військовослужбовцями", - сказав він в інтерв'ю CBS News.
За його словами, російський диктатор Володимир Путін намагається відновити Радянський Союз, щоб загрожувати країнам НАТО.
Потенційна відповідь Путіна
Загалом тональність заяв наших західних партнерів помітно змінилася. 3 травня глава МЗС Британії Девід Кемерон під час неоголошеного візиту до Києва заявив, що Україна має право використовувати надану Лондоном зброю для завдання ударів по цілях на території Росії, що викликало бурхливу істерику в Кремлі.
Там знову почали шантажувати Захід "червоною кнопкою". У Росії за дорученням Путіна було розпочато підготовку до проведення найближчим часом навчань для відпрацювання застосування нестратегічної ядерної зброї.
"Навчання спрямоване на підтримку готовності особового складу та техніки частин бойового застосування нестратегічної ядерної зброї для реагування та з метою безумовного забезпечення територіальної цілісності та суверенітету російської держави у відповідь на провокаційні заяви та загрози окремих західних офіційних осіб на адресу Російської Федерації", - йдеться у заяві Міноборони РФ.
Посилювали істерію в МЗС РФ. Там заявили, що Росія сприйматиме появу в Україні літаків F-16 як появу носіїв ядерної зброї незалежно від їхньої модифікації.
"Найближчим часом очікується поява на українському театрі військових дій багатофункціональних літаків F-16 американського виробництва. Як неодноразово вказувалося з російської сторони, ми не можемо ігнорувати той факт, що ці авіазасоби відносяться до платформ подвійного обладнання – неядерного та ядерного. Літаки саме цього типу довгі роки становили основу авіапарку, який задіюється у так званих "спільних ядерних місіях" НАТО. Безвідносно до того, в якій саме модифікації поставлятимуться ці літаки, сприйматимемо їх як носіїв ядерної зброї і розглядатимемо цей крок США та НАТО як цілеспрямовану провокацію", – йдеться у повідомленні.
Утім, попри помітне підвищення активності Кремля, експерти досить спокійно ставляться до цієї рефлексії команди Путіна.
"Це теж елемент підвищення ставок. Іде дипломатична гра. Країни Заходу говорять про введення військ НАТО в Україну та дозвіл бити своєю зброєю по території Росії. А Путін, як завжди, витягує ядерні погрози. Щоправда, цього разу він заговорив не про стратегічне, а про тактичну ядерну зброю", - зазначає Петро Черняк.
"Я б відповів словами Кучми: "так це вже було". Путін двічі протягом минулого року погрожував ядеркою, - зазначає у коментарі політолог Євген Магда, - Але тоді це було зі стратегічною ядерною зброєю. А тепер вони погрожують тактичною зброєю. Я не думаю, що варто знецінювати силу тактичної ядерної зброї. Вона сильна. Але росіяни чітко розуміють, що після 1945 року ядерна зброя була зброєю стримування".
"З одного боку Путін хоче налякати наше військово-політичне керівництво і схилити до поступливості на переговорах. З іншого боку, Путін повинен розуміти, що він перетворює Росію на ціль для удару у відповідь. Ескалація, на яку робить ставку Путін, може створити проблеми самій Росії", - переконаний Магда.
"Очевидно, що погроза ядеркою – потенційна відповідь Путіна на заяви Британії та Франції. Це його останній аргумент. Це чергове підняття ставок. Подивимося, у що виллються їхні навчання", - зазначив Іван Ступак.
Читайте: Росія готова зайти до Нарви: заява голови польської контррозвідки
