Ми хочемо, щоб Росія розвалилась і перестала бути імперією. Для цього нам потрібна громадянська війна. Поки що, нажаль, базовий сценарій не каже нам про те, що в осяжному майбутньому це буде. Проте ми сподіваємось. І ключ для цього в економіці.
Чому ключ в економіці? Тому що нам потрібно, щоб одні люди в Росії зненавиділи інших. Найкраще це може статися по лінії фашисти проти мусульман. Вже зараз є передумови. Тим більше, що і тих і тих в Росії багато. З одного боку, багатотисячні марші тих самих фашистів, як нещодавно було в Пітері. З іншого, бородачі Кадирова, які бігають навіть по Москві з автоматами. Проте поки що ці дні групи не стикаються. Вони може і ненавидять один одного, проте не назбиралось критичної маси ненависті. Недостатньо в Росії поки що активних фашистів.
Що формує ненависть до людей, що відрізняються від тебе? Криза. Економічна криза. Піднесення Гітлера сталася на тлі безпрецедентного економічного занепаду у Німеччині. Людям погано, люди починають шукати винного. І легше за все знайти винних в «інакших». Тоді це були євреї. Зараз, після ковіду, і кількох років великої інфляції, в Європі стався спалах популярності ультраправих. І ненависті до мігрантів, яку активно розпалює російська пропаганда і її корисні ідіоти, такі як Ілон Маск. Це не мігрантів стало якось суттєво більше чи вони почали поводити себе інакше. Ні. Це люди в Європі стали жити гірше, рівень життя впав на тлі інфляції, і виникло бажання знайти винних. І от вам дають відповідь – мігранти. На щастя, падіння рівня життя зараз не можна порівняти з кризою, після якої до влади прийшов Гітлер. Тому, власне, і рівень підтримки фашистів у Європі поки обмежений. Причому чим бідніший регіон, тим менше там мігрантів і тим більше там люблять ультраправих. Типовий приклад – Східна Німеччина. Мігранти туди не дуже їдуть. А ультраправі виграють саме там. На заявах про страшних мігрантів. А там де мігрантів багато, там чомусь ультраправі не популярні.
Та сама історія в США. Є заможні демократичні штати. Куди і йдуть мігранти. І є бідні республіканці штати, де влада лякає людей мігрантами. І мігранти туди не їдуть. А оскільки економічне зростання залежить від наявних трудових ресурсів, то штати з мігрантами показують динамічне економічне зростання. А штати без мігрантів падають у рівні життя. І продовжують підвищувати градус власної ненависті до мігрантів. Бо хтось же має бути винен, що рівень життя падає. А тут ще в твіттері пишуть, що це мігранти, що можуть і твого кота з їсти.
Таким чином, щоб ненависть в Росії визріла до рівня «вбивати один одного» із поточного рівня побутового шовінізму, потрібне економічне падіння. Воно стане необхідною, але не достатньою умовою громадянської війни в Росії.
Як може бути спровоковане те падіння? Швидкий шлях – то звісно дешева нафта. Тоді б все було просто. Але для цього потрібна світова фінансова криза. Чи принаймні криза в Китаї. Це можливо, але поки що не є базовим сценарієм.
Другий сценарій – ефект санкцій і війни. Росія рухається по ньому, але поки що повільно. Проте рухається. Минулого тижня Центральний Банк Росії ще раз підвищив облікову ставку до 19% (в Україні між тим 13%). Вони намагаються побороти інфляцію. Яка поки що зовсім не галопує, але вже починає виходити з під контролю на тлі гігантських витрат, пов язаних з війною. А саме інфляція в Європі стало допоміжним фактором для зростання популярності місцевих фашистів. То ж Росія рухається у вірному напрямку.
Чи зможе Центральний Банк зупинити цей поступ і взяти інфляцію під контроль, зажимаючи економіку і позбавляючи іі грошей? Парадокс у тому, що їх дії по боротьбі з інфляцією не впливаю на основну причину інфляції. На воєнні витрати, які і розганяють ціни. Проте це б є по нормальній економіці, не пов язаній з веденням війни. Яка і так страждає від санкцій. І на диво стало страждати сильніше. Вторинні санкції з 14-го пакету виявились ефективними і суттєво підкосили економіку Росії. Тому є надія, що Центральний Банк не впорається із своєю задачею. І сповзання Росії до кризи продовжиться. Що буде мотивувати Путіна відмовитись від ультиматумів і зголоситися на справжні перемовини. Бо він, розганяючи фашизм по всій Європі, чудово розуміє, звідки він береться. І що може загрожувати особисто його владі.
Чи встигне Путін зупинити війну до того моменту, поки ситуація в економіці не пройде точку не повернення і не запустить дестабілізуючи сценарії всередині Росії? Хто його зна. Ми це не знаємо. І не можемо знати. Як не можемо передбачити, чи не посилиться внутрішня криза в Росії якимось Чорним Лебедєм, який прилетить з Китая і не обвалить ціни на нафту. І тоді ні про який контроль вже не буде йти мови.
Проте економіка – то єдиний ключ до розпаду Росії. Як вона, саме економіка, колись розвалила СРСР.
Який урок для України? Пам ятати це замкнене коло бідності і ненависті. Ми будемо потребувати мігрантів після війни. Для економічного зростання. Наша демографія жахлива. Без мігрантів не буде суттєвого зростання, не буде грошей для пенсій і соціалки. Але якщо ми дамо ненависті і расизму домінувати, то мігранти не з являться. Ми будемо ставати біднішими. І ще більше ненавидіти мігрантів, яких навіть в очі ніколи не бачила більша частина населення. Це точно не про історію успіху.
Джерело: facebook.com/sergey.fursa
