Кілька місяців тому в Україні з’явилася посада радника-уповноваженого президента України з питань санкційної політики. Ця посаду отримав Владислав Власюк, який до цього був радником керівника Офісу президента. Відомо, що Власюк також був секретарем Міжнародної робочої групи з питань санкцій проти Росії (санкційна група Єрмака-Макфола). У бліц-інтерв’ю “Апостроф” розпитав у пана Владислава про комунікацію з країнами, які не запроваджують санкції проти Росії, поточний пріоритет на новій посаді та стратегію тиску на країну-агресора.
На чому наполягатиме Україна під час прийняття ЄС наступного пакету санкцій проти РФ?
Європейський санкційний пакет буде наступного року, не цього року точно. Ми хочемо, щоб в ньому були секторальні санкції, щоб в ньому був “Росатом”. Але важливіше, щоб до того, тобто цього року, отримати деякі індивідуальні санкції. Ми запропонували конкретний список людей і компаній, які ми вважаємо дотичними до руху коштів, до ВПК, пропаганди.
Тобто певні категорії осіб, яких ми запропонували, вважаємо, можна такими невеличкими міні-пакетами рухати вперед, незважаючи на опір однієї країни.
Як ведеться комунікація з країнами, які не підтримують санкції проти Росії: ми просто закликаємо розірвати торгові відносини з країною-агресором чи підказуємо альтернативу для них?
Комунікація набагато складніша, ніж може прозвучати. Перше - все, що ми говоримо, ми супроводжуємо великим масивом доказів та інформації. По-друге, те, що ви кажете про альтернативу - не завжди альтернатива, а мітигація (зм’якшення, ослаблення - ред.). Тобто пропонуємо: давайте ви це зробите, бо якщо ви це зробите, то уникнете певних проблем, це вам дасть ось це. Тобто ми шукаємо якусь win-win strategy.
В одному з інтерв’ю ви відзначили зрушення щодо Індії…
З Індією адекватний діалог, перший візит був…
Вони скоротили купівлю нафти в РФ?
Треба дивитися на цифри, не буває кожен день новин. Через декілька місяців подивимося, чи щось змінилося, чи ні. Той факт, що вони не постачають зброю, - це вже дуже непогано. Дехто нещодавно сказав, що нібито вони мало не на другому місці з поставки мікроелектроніки - у нас такої інформації поки що немає.
А як ситуація з Туреччиною?
З Туреччиною стало краще за останні пів року - не ідеально, але краще. Вони мають можливість контролювати те, що відбувається на митниці на вхід і на вихід. На відміну від деяких країн Центральної Азії, де з цим відверто є труднощі. За пів року ми бачимо, що Туреччина - молодці і до них з точки зору поставки мікроелектроніки до Росії питань вже набагато менше.
Який загальний вплив вже ухвалених санкцій на економіку Росії?
Буквально на днях Київська школа економіки публікували report. Ми бачимо велику інфляцію на рівні 10% - це вже багато. По-друге, ми бачимо труднощі з робочою силою, що теж добре. По-третє, ми бачимо проблеми з окремими галузями, як літакобудування, машинобудування і т.д. Ми бачимо, що вони переорієнтували 60% бюджетних витрат на ВПК і на армію, це дуже багато. Знаю, що у них великі проблеми в усіх інших сферах. Тому вони не сказати, що розсипаються, але економіка страждає. Я думаю, що ця тактика дрібних порізів, яка по суті є санкційною політикою, себе по суті виправдовує.
А Україна щось може ще зробити для боротьби з “тіньовим флотом” РФ?
Це супертема, це тема номер один для мене особисто зараз. Точно можемо щось зробити. Є багато ідей. Нюанс у тому, що імплементація цього в західних та інших країнах займає трохи більше часу, ніж в авторитарних режимах. Тому побачимо, але думаю, що Росія поступово втрачатиме можливості займатись цими всіма практиками обходу санкційних обмежень типу перевантажень у морі, приховування походження нафти по документах і т.д., чим вони займаються довгий час.
