Напередодні візиту президента України до США інформаційне поле наповнилося повідомленнями про новий план реінтеграції окупованого Донбасу, який Петро Порошенко везе заокеанським партнерам. Що являє собою деокупація Донбасу версії 2.0 і чому план так ретельно приховують від громадськості й навіть парламентаріїв, розбирався "Апостроф".
Новий план
Реалізація Мінських угод, незважаючи на декларовану владою безальтернативну прихильність цьому процесу, очевидно, зайшла в глухий кут. Конфлікт на Донбасі перейшов у тліючу фазу з перманентною активізацією бойовиків то на донецькому, то на луганському напрямках. Навіть процес обміну полоненими довелося заморозити, а саме це був один із головних аргументів на користь пролонгації "Мінська". У цій ситуації для України не залишається нічого іншого, крім як запропонувати США і ЄС своє оновлене бачення вирішення проблем в регіоні. Тим більше, що на пожвавлення "нормандського формату" з обранням нового президента Франції українська влада покладає великі надії. Але до Еммануеля Макрона і Ангели Меркель потрібно з чимось виходити, а українська ідея "дорожньої карти" щодо імплементації пунктів Мінських угод не отримала ані розвитку, ані втілення.
Першу вудочку прийдешніх змін нещодавно закинув секретар РНБО Олександр Турчинов, який заявив, що формат АТО себе вичерпав, і Україні необхідно розробляти нові механізми протистояння гібридній агресії. Слідом за заявами Турчинова в ЗМІ з'явилися повідомлення з посиланням на депутатів коаліції, що озвучили деякі пункти нового плану щодо Донбасу, який буде оформлений у вигляді законопроекту
Якщо підсумувати всю інформацію, то президентська пропозиція буде виглядати наступним чином:
- У прифронтових містах Донбасу – таких як Слов'янськ, Маріуполь, Краматорськ, Мар'їнка, Авдіївка (принаймні, ці міста називають російські ЗМІ) – буде введено воєнний стан. Зроблено це буде для того, аби дати армії більше можливостей для оперативного управління цими територіями. При цьому, як зазначив спікер Ради Андрій Парубій, введення воєнного стану в окремих районах не передбачатиме обмеження демократичних процедур у всій країні. "Цей законопроект покликаний створити законодавчу базу, яка б дозволила використовувати всі силові підрозділи без обмеження демократичних процедур, наприклад, проведення виборів", - пояснив голова ВРУ.
Згідно з планом, у прифронтових містах Донбасу буде введено воєнний стан
- Поблизу лінії зіткнення з'явиться Оперативний штаб, який координуватиме дії силовиків, ЗСУ та військово-цивільних адміністрацій. "Загальне керівництво Оперативним штабом буде здійснювати президент як верховний головнокомандувач, з питань оборони також керівництво здійснює Генштаб. Президентові надається право як вирішувати питання використання сил та засобів ЗСУ в операції, так і залучати інші силові структури, але під загальним керівництвом військових. Усі нинішні військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації у разі створення останніх також "замикаються" на Оперативному штабі", - пояснив нардеп Дмитро Тимчук.
- Зв'язки між підконтрольними Україні територіями та окупованими районами мають налагодитись. Про скасування блокади поки не йдеться, але певні послаблення в пропускному режимі передбачені, наприклад, дозволити провозити в окупацію більше продуктів для особистого споживання (зараз не більше 50 кг на людину і на суму не більше 5 тисяч гривень).
- Механізм отримання українських соцвиплат жителями ОРДЛО може бути спрощений.
- Окремі райони Донецької і Луганської областей офіційно визнаються окупованими територіями, як це було у випадку з Кримом.
У теорії соціальна наповненість плану-законопроекту сприятиме більш лояльному ставленню жителів Донбасу до України і, таким чином, прискорить реінтеграцію регіону, а військово-адміністративна компонента змінить модель управління і зупинить поширення "русского мира" територією країни.
Звірка з Вашингтоном
План-законопроект президент Петро Порошенко пообіцяв внести на розгляд парламенту, як тільки документ пройде експертне обговорення. За словами нардепа від БПП Мустафи Найєма, це може відбутися вже на цьому тижні, але оскільки до кінця поточної сесії ВР залишилося всього чотири пленарних засідання, каже депутат, "найважливіший закон будуть проштовхувати через коліно".
Президент України Петро Порошенко пообіцяв внести на розгляд парламенту законопроект, як тільки він пройде експертне обговорення
Такий поспіх може бути пов'язаний з тим, що в план закралися суперечливі, дискусійні рішення, здатні розколоти суспільство, і їх поки не озвучують. Так само було, наприклад, із законопроектом про особливе самоврядування окупованих районів Донбасу.
"Я так думаю, що деякі пункти ще обговорюються, обмірковуються, можливо, з якихось питань є дискусія, - підтверджує "Апострофу" нардеп від БПП, член парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Олександр Бригинець. – Крім того, головні тези закону повинні бути прийняті та зрозумілі нашими європейськими та американськими партнерами".
У той же час в коментарі "Апострофу" Мустафа Найєм зазначив, що насправді чіткої стратегії щодо регіону поки немає, але вона може оформитися в ході візиту Порошенка до США.
"Це спроба наздогнати реальність, - каже Найєм. – Закон робиться похапцем, в останні 5-6 днів. До цього було кілька зустрічей, на яких не було нічого напрацьовано, і зараз його намагаються швидко доробити. У нас залишається два тижні, а закону ще немає. Адміністрація президента, РНБО протягом чотирьох місяців не можуть підготувати один закон. Або його взагалі не робили, або нас обманюють. З того, що я знаю, його не робили, а зайнялися їм швидко зараз. Можливо, це пов'язано з міжнародною політикою і ситуацією на фронті, але з того, що я розумію, це відсутність стратегії і нерозуміння, куди рухатися далі".
За словами Парубія, текст законопроекту про деокупацію ОРДЛО дійсно поки не готовий – секретар РНБО Олександр Турчинов на засіданні фракції "Народного фронту" презентував лише його концепцію.
"Є ймовірність, що він буде прив'язаний до подій в США, але враховуючи, що в законі йде прив'язка до мінського процесу, а в США, можливо, мінський процес буде замінений, то важко уявити, як це все буде оформлено", - зазначив у коментарі "Апострофу" Найєм.
Утім, дипломат і експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара запевнив "Апостроф", що узгодити план в США – ще не означає провести його через Раду.
"Якщо якась річ сприймається громадськістю і активними громадянами як нелегітимна, то вона не пройде. І різниці немає, чи підтримують це США, чи ні. Тому, як би не домовлялися у Вашингтоні, якщо в плані будуть пункти, які покажуть, що Україна йде в бік визнання правоти Росії в цьому конфлікті з визначенням особливих повноважень для ОРДЛО: правом вето цих територій на зовнішньополітичні рішення, в тому числі й щодо безпеки, природно, це підірве ситуацію. Але можна сказати однозначно, що там враховані інтереси великих гравців – олігархів", - резюмував Хара.
Передвиборна "двійка"
"Навряд чи такий кулуарний спосіб підготовки документа і його авральне ухвалення позитивно позначаться на якості", - додає "Апострофу" аналітик "Донецького інституту інформації" Віталій Сизов.
На думку експерта, мешканцями Донбасу новий план реінтеграції може бути сприйнято різко негативно, адже запровадження воєнного стану на окремих територіях, контрольованих Україною, означає обмеження місцевих жителів у правах.
Мешканці Донбасу можуть сприйняти новий план реінтеграції різко негативно, адже введення воєнного стану передбачає обмеження місцевого населення в правах
Проте екс-заступник голови Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко пояснив, що введенням воєнного стану Україна лише вирішує питання застосування сил ЗСУ поза форматом АТО. "ЗСУ на поточний момент можна застосовувати або в межах АТО, або в рамках широкомасштабної війни. В умовах воєнного стану такого застосування не передбачено. Замість АТО, яка вже вичерпала себе, і замість широкомасштабної війни й необхідно розробити новий режим, у рамках якого в окремих регіонах може бути введено воєнний стан із застосуванням ЗСУ", - говорить Романенко в коментарі "Апострофу".
Утім, як правильно прописати в новому законі таку опцію для ЗСУ – питання. "Адже країни, які нам допомагають економічно або військовою технікою, не можуть надавати таку допомогу за своїм законодавством країнам, які перебувають у воєнному стані. Таким чином, нам необхідно буде довести, що у нас не воєнний стан по всій країні, а тільки в окремих регіонах", - додав Романенко.
У той же час для самої влади, у контексті боротьби на ймовірних дострокових виборах, ухвалити такий план-законопроект – означає провести політичну "двійку". Першим ударом послати в нокдаун нелояльних виборців. "Існує ризик, що деякі політичні групи захочуть вирішити за рахунок цього законопроекту свої приватні завдання та під виглядом зміцнення обороноздатності країни відсікти нелояльних до своїх політичних сил виборців від процесу виборів, взяти під контроль фінансові потоки з центрального бюджету і в ручному режимі керувати місцевими бюджетами без будь-якої участі громади", - підкреслив Сизов.
А другим ударом нокаутувати політичних опонентів. "У частини суспільства є запит на радикальні дії – "заблокувати", "відрізати". Ці настрої намагаються осідлати противники чинної влади. Ухвалення якогось закону, який хоча б у декларативній формі задовольняв би цей запит, має похитнути позиції таких критиків політики нинішньої влади", - резюмував аналітик "Донецького інституту інформації".
