У Верховній Раді накопичилося чимало кадрових питань: призначення нових членів Центральної виборчої комісії, голови Рахункової палати, голови Національного банку України і низка інших. Однак і нардепи, і президент зволікають з рішенням. Депутати коаліції неохоче коментують ситуацію із призначеннями, що затягнулися, а експерти впевнені: Петру Порошенку просто зручно працювати з виконуючими обов'язки. Коли ж нарешті будуть закриті кадрові питання у владі, розбирався "Апостроф".
Торги тривають
Днями перший заступник голови фракції "Блок Петра Порошенка" Ігор Кононенко, близький соратник президента, заявив, що Верховна Рада може вже в середині жовтня закрити низку кадрових питань – причому протягом одного дня.
"Можливо, через пленарний тиждень у порядку денному буде так званий кадровий день. І це підтримує спікер парламенту. У межах компромісу між політичними партіями та депутатськими групами може відбутися голосування протягом одного дня всього кадрового пакету", - заявив Кононенко.
Кадрова епопея в органах влади триває вже не перший місяць, досі залишається незрозумілою ситуація з Міністерством охорони здоров'я, де Уляна Супрун перебуває на посаді виконуючого обов'язки міністра. У травні цього року у відставку подали міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий і міністр інформаційної політики Юрій Стець.
Досі не вирішено питання з призначенням нових членів Центральної виборчої комісії: в 12 з 15 її членів закінчився семирічний термін повноважень, серед них – і голова ЦВК Михайло Охендовський. Зависла ситуація з Рахунковою палатою. У квітні цього року Верховна Рада не підтримала кандидатуру народного депутата від БПП, представника групи УДАР Валерія Пацкана, який був основним претендентом на посаду голови палати. Після цього було оголошено новий конкурс, і раніше осені нардепи ситуацію вирішити не обіцяли.
Ще одна кадрова проблема – призначення нового омбудсмена, голосування з цього питання парламент провалив ще в червні. Тоді основними претендентами на цю посаду були нардепи від "Народного фронту" Людмила Денісова і від БПП Сергій Алєксєєв, однак в останній момент голосування не відбулося.
Вакантним залишається і місце голови Нацбанку, після того як Валерія Гонтарева подала у відставку. Раніше основними претендентами на цю посаду називалися банкір Володимир Лавренчук, виконуючий обов'язки голови НБУ Яків Смолій (за даними ЗМІ, які, щоправда, не отримали підтвердження, він є фаворитом у боротьбі за посаду), якого в політикумі називають людиною Гонтаревої, і глава правління "Укрексімбанку" Олександр Гриценко.
Насамперед депутати розраховують розглянути питання ЦВК, а вже потім рухатися за іншими питаннями – Рахункової палати, омбудсмена та голови НБУ.
Торги за більшість із цих посад, як розповіли "Апострофу" депутати, тривають досі, а публічна заява Кононенка розрахована на те, щоб "промацати ґрунт" на предмет договороздатності окремих депутатів і груп.
Депутати коаліції неохоче коментують процес переговорів. Неофіційно низка нардепів від "Народного фронту" зізналися "Апострофу", що з усією фракцією це питання не обговорювалося: враховуючи, що відносини між президентом і окремими представниками НФ, зокрема міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, загострилися. Переговори ведуться з групами всередині фракції та окремими депутатами, а не з усіма в цілому.
"Певні переговори ведуться, але поки видимого результату щодо них, так званого консенсусу, який дуже хоче "Блок Петра Порошенка", нема", - сказав співрозмовник "Апострофа".
При цьому депутати від НФ дають зрозуміти, що поки ніякого компромісу сторони не досягли.
"Якщо консенсус шукають, то це добре, а якщо ні... Маємо те, що маємо. Багато установ сьогодні дійсно без своїх керівників, і це велика проблема влади, оскільки кадрова політика – одне з ключових завдань, треба це вирішувати, однозначно. Але чи вірю я, що тут будуть ефективні та швидкі рішення? Не знаю. Судячи з того, як це останнім часом відбувається, у мене оптимізму не так багато", - прокоментувала "Апострофу" заступник голови фракції "Народного фронту" Вікторія Сюмар.
У той же час у партнерів за коаліцією заявляють, що не будуть виносити кандидатури на голосування, поки немає домовленостей з "Народним фронтом".
"Депутати будуть готові розглядати ці питання, коли буде консенсусне рішення щодо кандидатур. Щоб не влаштовували політичні спекуляції або шоу в залі, всі ці питання повинні проходити розгляд відповідним чином. Вносити кандидатури без наявності консенсусу всередині коаліції недалекоглядно", - заявила "Апострофу" народний депутат від БПП Ірина Фріз.
Усе ж частина представників "Народного фронту", як стверджують депутати, не буде підтримувати запропоновані Банковою кандидатури, тому БПП буде шукати допомоги у більш договороздатних фракцій і груп – Радикальної партії Олега Ляшка, "Волі народу" і "Відродження".
"У них немає голосів, тому що в парламенті де-факто не існує коаліції, у них немає стійкої більшості, відповідно, їм дуже важко узгоджувати такі питання, вони фактично їх не можуть узгодити. І крім того, що у них немає більшості, у них немає навіть між собою згоди, кожний тягне на свою сторону, кожен пропонує свої варіанти. Йде підкилимовий розподіл усіх посад. Плюс БПП і "Народний фронт" – це ж не однорідні ідеологічні партії, це групи інтересів, які є в кожній фракції, і вони між собою не можуть домовитися", - вважає позафракційний нардеп Андрій Іллєнко.
Заради пакетного голосування за кадрові зміни нардепи можуть піти на порушення регламенту
Пакетом під бюджет
Заради пакетного голосування з кадрових питань нардепи можуть піти на порушення регламенту, каже Іллєнко: "Якщо вони вже заговорили про це відкрито, то, швидше за все, це буде, як з урядом – пакетне голосування. Хоча складно уявити, як одним пакетом призначати міністрів, членів ЦВК та голову Нацбанку. Швидше за все, їм доведеться йти на очевидне беззаконня, порушення регламенту і порушення здорового глузду. Або у них взагалі не буде консенсусу, тому що вони бояться умовного кидалова з боку протилежної сторони. Так що у них все дуже хитко".
Сенс пакетного голосування, пояснює політичний експерт Ярослав Макітра, в тому, що на кожну кандидатуру окремо голосів у коаліції не знайдеться, а комплексне голосування забезпечить їх проходження.
"Окремо кожна кандидатура – як би це мало бути за процедурою – фактично не має шансів на проходження, тому що немає консенсусу. Тільки в пакетному голосуванні, у розподілі сфер впливу, розподілі посад всі ці кадрові зміни можуть відбутися. Логіка, очевидно, така в словах Кононенка, що розглядати їх у комплексі будуть для того, щоб задовольнити всі групи і фракції в парламенті, які можуть проголосувати за ці посади. І, я думаю, всі ці кадрові питання будуть розглядатися в пакетному голосуванні з бюджетом. І це буде впливати на голосування за ухвалення державного бюджету. Доступ до бюджетних ресурсів може бути серйозним аргументом для певних груп для того, щоб проголосувати за кадрові питання. Адже держбюджет вже за сталою традицією став документом, під який регулюється ціла низка інших питань", - прокоментував "Апострофу" експерт.
Політолог Ігор Петренко вважає, що президента влаштовує робота з виконуючими обов'язки, тому поспішати призначати нових людей він не буде. "В. о. – це досить зручна кандидатура для роботи, оскільки, з одного боку, можна тримати морквину біля носа і говорити, мовляв, ти можеш бути призначений і будеш робити все що завгодно, а з іншого боку – в. о. можна легко керувати, тому що можна говорити, мовляв, на заміну тобі прийде інший в. о. без призначення й голосування. Це досить зручно, і Порошенко завжди так і робив", - зазначає він.
Разом з тим про масштабну кадрову ротацію, вважає експерт, говорити ще зарано.
"Це швидше вбросовий анонс – для того, щоб подивитися на реакцію, а найближчим часом можуть відбуватися серйозні процеси, враховуючи, що на середину жовтня готуються різні масові активності, в тому числі анонсовані [Міхеілом] Саакашвілі акції. Плюс, в цей момент буде ухвалений закон про реінтеграцію Донбасу (за останніми даними, цей законопроект може бути внесено до Ради найближчим часом, - "Апостроф"). Усе це вимагає консолідації. Зараз важливо проголосувати реформи, усі питання, важливі для кредитування МВФ. Якщо вони будуть піднімати кадрові питання, то це лише говорить про те, що буде досягнутий консенсус у торгах між ними", - резюмував Петренко.
