4 жовтня у Верховній Раді нарешті був зареєстрований законопроект президента Петра Порошенка, що стосується реінтеграції Донбасу. Як планується повертати окуповані території на Сході України та які основні моменти важливого документа, розбирався "Апостроф".
Невідкладна допомога для Донбасу
Новий план для Донбасу влада анонсувала ще в червні. Тоді секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що формат АТО вже давно себе вичерпав, тому для того, щоб протистояти Росії на полі гібридної агресії, політики повинні розробити новий законодавчий механізм.
Робота над законопроектом тривала з червня по жовтень. Протягом цього часу парламентарії, які хоч якось були причетні до його створення, "годували" пресу і громадськість окремими деталями та положеннями документа. Все це було схоже на підігрівання пристрастей під час промоушена топового боксерського поєдинку, коли спортсмени в подробицях описують як будуть бити опонента і в якому раунді відправлять візаві в нокаут.
Так, нардепи повідомляли, що новий закон визначить статус ОРДЛО як окупованої території, Росія буде визнана агресором, з'явиться можливість вводити воєнний стан у прифронтових містах, врегулюється питання з миротворцями і про багато інших нововведень.
Однак повного тексту проекту закону ніхто не публікував. Уже напередодні появи документа в Раді в розпорядженні ЗМІ опинилося кілька варіантів законопроекту. Але чиновники зазначили, що все це робочі версії, а всі крапки над "і" розставить фінальний документ.
У підсумку цей фінальний документ отримав назву "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях" (текст законопроекту можна прочитати тут).
Отже, що пропонує Донбасу президентський законопроект, визначений гарантом як невідкладний? Як і передбачалося, Росія, згідно з проектом закону, отримує статус агресора на Донбасі.
Крім того, в документі визнається, що РФ окупувала ОРДЛО за допомогою не тільки регулярних військ, але й найманців. Це зроблено для того, щоб Кремль вже не міг розповідати, що російських військових на Донбасі немає, адже, згідно зі статтею 3 Резолюції Генасамблеї ООН №3314 "Визначення агресії", "засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, нерегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави", кваліфікується як акт агресії незалежно від оголошення війни.
Згідно з проектом закону, Росія отримає статус агресора на Донбасі
Території, що знаходяться під контролем бойовиків, визнаються тимчасово окупованими.
"Українська держава не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях", - наголошується в тексті закону.
У той же час Кабмін буде зобов'язаний моніторити ситуацію з дотриманням прав і свобод людини на окупованих територіях. Однак законопроект не надає конкретного механізму, як саме це робити.
Межі окупованої зони має визначити Міноборони за погодженням з Генштабом. Будь-яка діяльність самопроголошеної "влади" на цій території є незаконною і не створює ніяких правових наслідків.
Також на законодавчому рівні визнаються всі підписані представниками України в Мінську угоди. Ця новела в законі була не зовсім очікуваною. Саме Мінськими документами повинні будуть керуватися органи державної влади України, їх посадові особи під час "здійснення політико-дипломатичних заходів з відновлення територіальної цілісності України". Правда, керуватися тією частиною, яка стосується питань безпеки, але "з метою створення необхідних умов для політичного врегулювання".
Нарешті, як і озвучувалося раніше, законом передбачається створення Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ, який візьме на себе керівництво щодо стримування та відсічі агресії РФ. Він координуватиме дії ЗСУ, МВС, Нацполіції та ДСНС. Цей же штаб контролюватиме військово-цивільні адміністрації і навіть вирішуватиме питання переміщення людей і товарів через контрольні пункти в'їзду-виїзду на лінії розмежування.
Ну і вишенька на законодавчому торті: президент отримує право використовувати ЗСУ не у форматі АТО, а у форматі відсічі російській агресії.
Колізії і мінуси
На думку аналітика Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевича, той факт, що в законопроекті президента з'явилися Мінські угоди, може зіграти на руку Україні.
"Мінські домовленості мають два варіанти прочитання: російський та український. Російський – спочатку вибори і вся політична частина, а потім подумаємо про безпеку. Український – спочатку подумаємо про безпеку, а потім про політику. У реальності ж все перемішано. Те, що Мінські домовленості є в законі, можливо, це і мінус, але не можна було його уникнути. Але те, що в законі прописана пріоритетність пунктів з безпеки – великий плюс. Тепер будь-які інші рухи, за яких політичне питання буде поставлено перед питанням безпеки, будуть незаконними з точки зору законодавства України", - зазначив Тишкевич "Апострофу".
Що стосується створення Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ, то, на думку екс-заступника начальника глави Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка, цей орган потрібно було вводити набагато раніше.
"У 2014 році силові структури нагадували розчепірені пальці, діючи кожна сама по собі. Наприклад, при звільненні Слов'янська ЗСУ оточували місто, потім пропонували заходити туди спецзагонам, а ті говорили, що це не наша функція, добровольці взагалі робили третє. Вести так війну неправильно і неефективно, - сказав "Апострофу" Романенко. - Тому зараз необхідно перейти до жорсткої централізації: одна людина відповідає і виконує завдання, а всі їй підкоряються. За рахунок такої централізації і досягається успіх у військових операціях. Навіть середнє рішення, але реалізоване, набагато краще за найгеніальніше, яке буде колись ухвалено".
Без чіткого понятійного апарату, який не прописаний в тексті законопроекту, наприклад, що таке окупована територія, президентський проект втрачає будь-який сенс, кажуть експерти
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука вважає, що без чіткого понятійного апарату, що не прописаний в тексті законопроекту, наприклад, що таке окупована територія, президентський проект втрачає будь-який сенс.
"Будь-який закон, який має неоднозначність у трактуванні, в тому числі і в термінології – привід для спекуляцій і маніпуляцій: як політичних, так і юридичних. Ось побачите, що вже завтра почнуться спекуляції всередині України, - заявив "Апострофу" Тука. - Наскільки я поінформований, то написанням фінальної версії закону займалися дійсно високопрофесійні юристи, але чому вони так вчинили... вони дійсно професіонали, але одночасно вони політично заангажовані".
Є в законопроекті й відверті юридичні колізії. На це звертає увагу екс-заступник губернатора Донецької області Віктор Андрусів.
"У законопроекті прописані відверті дурниці. Наприклад, це найменування окупованих територій "окремими районами Донецької і Луганської областей", але ж законопроект посилається на Мінські угоди, де ці території називаються саме так, а не окупованими. Або не посилайтеся на Мінські угоди, або не називайте їх окупованими. Крім того, в законі немає нічого про реінтеграцію Донбасу. Йдеться про створення правових спеціальних режимів, особливості управління, і вся відповідальність покладається на Оперативний штаб, але ж він не має таких повноважень, щоб вирішувати, які документи людям видавати, а які ні", - сказав він "Апострофу".
"Але насправді позитивно, що законопроект з'явився, адже проведення АТО і застосування Збройних сил було не зовсім у правовому полі. Тепер все лягає в одне правове поле", - резюмував Андрусів.
При цьому президентський документ виявився не єдиним законопроектом, що стосується реінтеграції Донбасу. Група депутатів на чолі з віце-спікером Оксаною Сироїд зареєстрували у Верховній Раді альтернативний проект (текст законопроекту читайте тут). Очікується, що закон щодо Донбасу ухвалять до 18 жовтня: саме тоді закінчується термін дії особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.
До речі, продовження на рік цього особливого порядку передбачено окремим документом, який Порошенко також вніс до парламенту в середу, 4 жовтня (текст законопроекту читайте тут).
