"Війна" в українській владі: Порошенко отримав серйозний удар

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опинилося в епіцентрі гучного скандалу. Відомство, спочатку задумане як антикорупційний бастіон, що мав сепарувати правду від брехні в деклараціях топ-чиновників, за словами співробітників, саме стало генератором корупції і підкилимних договорняків з чиновниками. Як антикорупціонери позбуваються приставки "анти" та чому ситуація, що склалася, б'є по президенту Петру Порошенку, розбирався "Апостроф".

Куратор від Порошенка

Створення НАЗК було одним з пунктів коаліційної угоди і умовою для надання Україні безвізового режиму з країнами Європейського союзу. Агентство, відповідно до закону "Про протидію корупції", має формувати антикорупційну політику України, стежити за достовірністю даних у деклараціях чиновників і контролювати законність фінансування політичних партій.

Перший гучний скандал навколо антикорупційного агентства виник навесні, коли ліг сайт реєстру електронних декларацій. Тоді главу НАЗК Наталю Корчак в Кабміні намагалися відправити у відставку, але зробити цього не змогли, адже запобіжники незалежності агентства й імунітет від тиску зверху також були прописані в законі: спеціальний статус відомства, суворий порядок відбору членів і, звичайно ж, високі зарплати. Так, наприклад, у вересні зарплата глави агентства Наталії Корчак склала 211 тисяч 946 гривень, з яких 107 тисяч – матеріальна допомога на оздоровлення. А член НАЗК Олександр Серьогін за цей же місяць заробив 73 тисячі гривень. Не скупилися члени нацагентства і собі на премії. За повідомленнями в ЗМІ, Корчак виписувала собі та своїм підлеглим по 200 тисяч гривень бонусів.

Утім, навіщо тиснути або звільняти голову НАЗК, якщо простіше поставити на цю посаду свою людину? У цьому впевнена керівник департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна, яка у вівторок, 14 листопада, озвучила гучні звинувачення на адресу керівництва (пізніше в нацагентстві заявили, що вона не займає посаду керівника департаменту з 31 жовтня).

По-перше, за словами Соломатіної, НАЗК фальсифікує дані перевірок електронних декларацій окремих топ-чиновників для того, щоб на виході все майно обраних чиновників значилося як "нажите непосильною працею".

По-друге, згідно її заяві, перевірялися декларації чиновників, які вже не підлягали перевіркам, для того, щоб мати важелі тиску на них або вимагати хабаря.

По-третє, діяльність НАЗК нібито курується Адміністрацією президента. З Банкової надходили вказівки, щоб, як стверджує Соломатіна, "усі проекти рішень, які виноситимуться на засідання НАЗК, насамперед розглядалися в Адміністрації президента, а тільки потім на засіданнях НАЗК". "Суть в тому, що було по два висновки перевірки декларацій посадових осіб, один – що [декларація] не порушувала вимоги законодавства, інший – що порушувала. Перед їх публікацією треба було погоджувати, який з них можна оприлюднювати", - заявила чиновниця.

За інформацією нардепа Мустафи Найєма, куратором НАЗК від Порошенка був перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення АП Олексій Горащенков.

Природно, що на Банковій і в нацагентстві всі звинувачення на свою адресу спростували. У АП зазначили, що не мають і не мали жодних важелів впливу на антикорупційне відомство. У самому НАЗК використали більш жорстку риторику, назвавши звинувачення Соломатіної "фактом поширення недостовірної інформації з метою дискредитації роботи НАЗК". Більше того, в агентстві пообіцяли звернутися до суду з вимогою спростувати недостовірну інформацію.

Війни антикорупціонерів

Голова правління Transparency International в Україні Андрій Марусов, який був одним із членів конкурсної комісії з відбору членів НАЗК, пояснив "Апострофу", що одкровення Соломатіної не стали для нього несподіванкою.

"Усі озвучені факти цілком могли бути. Чи не від самого початку роботи НАЗК мені надходила інсайдерська інформація, що агентство поступово підпадає під політичний вплив. Крім того, з точки зору професіоналізму в НАЗК дуже великі проблеми, причому починаючи з голови. Тому викриття Соломатіної не стали для мене великим здивуванням", - говорить Марусов.

З ним погоджується і політолог Петро Олещук. "Ця структура створювалася з метою перевірки майна чиновників, але ніяких результатів їх роботи донедавна не було, - констатує в коментарі "Апострофу" експерт. – Вони нічого не виявляли, а в цей час журналісти практично кожен день розкопували скандали виключно на підставі тільки декларацій чиновників. Відсутність результатів у профільного агентства в таких умовах – це або непрофесіоналізм, або умисел. У такому контексті подібні звинувачення виглядають цілком логічно і обґрунтовано".

До речі, станом на 31 жовтня НАЗК не знайшло жодної декларації чиновника з ознаками незаконного збагачення.

Але цікава деталь: гучні викриття Соломатіної вдалим чином збіглися з фіналом конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань, який, за даними джерела "Апострофа" в конкурсній комісії, повинен відбутися 16 листопада. Справа в тому, що Олексій Горащенков, який був названий президентським куратором НАЗК, претендує на пост глави ДБР.

"Увесь негатив зосереджується на двох людях – голові НАЗК і кандидаті. Якось дивно це виглядає. Насторожує", - сказало "Апострофу" джерело.

Більш того, до складу групи підтримки Соломатіної під час її викривального брифінгу увійшли нардепи Мустафа Найєм, Віктор Чумак та Світлана Заліщук, яких важко назвати лояльними Порошенку. Відповідно, після скандалу, в якому засвітилося прізвище Горащенкова, пропрезидентський кандидат навряд чи зможе претендувати на перемогу в конкурсі на посаду голови ДБР.

"ДБР зможе проводити розслідування проти НАБУ і фактично заблокувати його діяльність, тому президент робить все можливе і неможливе для того, щоб в ДБР у нього була своя людина, - пояснює "Апострофу" політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. – Якщо пригадати першу редакцію закону про ДБР, там було передбачено, що голову призначає Кабмін, але президент переламав цю норму і наполіг, щоб саме він цим займався".

Також Соломатіна-гейт цілком органічно вписується в історію протистояння між НАЗК і Національним антикорупційним бюро. Нагадаємо, що голови цих двох відомств розгорнули один проти одного справжню війну. Перший удар завдала Корчак, коли на початку листопада очолюване нею агентство викликало на допит директора НАБУ Артема Ситника у справі про можливий конфлікт інтересів (перевірялися дані про те, що він дав доручення начальнику юрдепартаменту НАБУ представляти свої інтереси в суді). Ситник ухилився, провини не визнав і панчем у відповідь викликав на допит Корчак – після інформації у ЗМІ про те, що глава НАЗК володіє незадекларованим автомобілем. Природно, НАБУ ухопилося за "подарунок" Соломатіної та почало перевірку її заяв. Чим відповість НАЗК?

"А вони не відповідають, - каже Олещук. – Нещодавно в них було публічне засідання, на якому вони затвердили велику кількість протоколів про порушення норм етичної поведінки цілої низки державних службовців і представників місцевого самоврядування. Тобто вони намагаються реагувати активізацією своєї роботи і демонстрацією результатів. Крім того, вони зараз спробують ініціювати якісь дії, які можуть бути гучними в інформаційному просторі, почнуть знаходити невідповідності в деклараціях відомих людей".

І такі невідповідності на наступний день після викриття вже з'явилися. Так, НАЗК зацікавилося фігурою нардепа від "Народного фронту" Олександра Горбунова, який не повідомив про "істотні зміни в майновому стані", за що тепер йому загрожує адміністративна відповідальність.

Експерти, опитані "Апострофом", сумніваються в тому, що після викриттів Соломатіної її начальниця Наталія Корчак піде у відставку, адже якщо слова інсайдера правдиві, і НАЗК дійсно керують із кабінетів АП, то втрачати свого бійця в розпал війни з незручним НАБУ президенту нема ніякого резону. І все одно, як це виглядає. Якщо ж Соломатіна говорить неправду, то Корчак тим більше немає сенсу йти, а це значить, що на країну чекає ще один раунд поєдинку антикорупціонерів.