Для партії "Опозиційна платформа - За життя" наступили складні часи. Їх головні медіа-активи заблоковані, проти одного з їхніх лідерів Віктора Медведчука введені потужні санкції, а в Раді нацбезпеки натякають на те, що це далеко не кінець - під санкції можуть потрапити й інші представники цієї політсили. Водночас всередині ОПЗЖ наростають суперечності між двома крилами впливу, які можуть і зовсім привести до розколу політпроекту. Чому вступ до лав політсили дружини Медведчука, телеведучої Оксани Марченко - може прискорити цей процес, розбирався "Апостроф".
У ОПЗЖ опинилися на роздоріжжі
До початку лютого конфігурація сил всередині керівництва ОПЗЖ була відносно зрозумілою: Медведчук володів більш потужним медіаресурсом і отримував серйозне фінансове підживлення з-за кордону. Головним же козирем так званої групи "газовиків" вважався Юрій Бойко, у якого стабільно зберігався найвищий рейтинг всередині політсили, а також амбіції висуватися кандидатом в президенти. На цьому грунті, як передбачалося, перед виборами міг виникнути конфлікт. Власне, всі передумови до цього були - і публічні нападки Вадима Рабиновича на Сергія Льовочкіна , і небажання "газовиків" блокувати трибуну Верховної Ради після перших санкцій проти правої руки Медведчука Тараса Козака. І тут додалися ще санкції Зеленського персонально щодо Медведчука.
Віктор Медведчук
Тепер Медведчук став токсичним придатком, який скоріше заважає, ніж допомагає спільній справі. На словах в ОПЗЖ висловлюють йому повну підтримку. Незабаром після введення санкцій політсили випустила досить жорстку заяву.
"ОПЗЖ оцінює рішення РНБО щодо введення персональних санкцій проти Віктора Медведчука, Тараса Козака та членів їх сімей як спланований акт політичних репресій. Це бажання диктаторського режиму Зеленського звести рахунки з лідерами опозиції та завдати удару по найбільш рейтинговій політичній силі країни. Ніяких законних підстав для цієї позасудової розправи не існує", - заявили в політсилі.
На думку керівника Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, така позиція була передбачуваною, але на ділі мало що значить.
"ОПЗЖ формально буде підтримувати свого однопартійця, але нинішня ситуація, як і те що сталося на початку лютого, це на користь Бойка-Льовочкіна. Вони залишаються найбільш впливовою структурою - інформаційно та фінансово, хоча кажуть з останнім у них давно є проблеми. Тим не менш, вони залишаються найбільш дієвою частиною ОПЗЖ. А медведчуківська група дуже ослаблена - вона стане ще більш агресивною", - зазначив політолог в бесіді з "Апострофом".
"Зовнішні проблеми зазвичай призводять до однієї з двох речей - або до консолідації, або до відцентрових процесів. Після перших санкцій багато хто очікував, що ОПЗЖ блокуватиме трибуну, не даватиме Верховній Раді працювати, але ми побачили тільки стенд-ап Рабиновича - це вже смішно. Таке відбувається, коли в партії немає монолітності, а є групівщина. Є група "газовиків" Льовочкін-Бойко, є група Медведчука - судячи з усього, у них інтереси різняться. Зрештою, мова піде про те, що Медведчуку потрібно буде радикалізувати позицію, але до цього схоже не готова група Льовочкіна-Бойка. Відповідно у них може пробігти тріщина, і не виключаю, що ці зусилля будуть ззовні стимулюватися. Можливо, Офісом президента, щоб вивести на поле південного сходу більш помірний політичний проект без такого явного проросійського шлейфу, який тягнувся за Медведчуком", - вважає керівник аналітичного агентства "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Утім, є й інший варіант розвитку подій - консолідація всередині політсили проти атаки з боку влади.
"Період досить непростий для партії. Обидва крила мають відносний симбіоз. Зараз є певне загострення протистояння, але обидві частини ОПЗЖ зацікавлені в існуванні союзників - так чи інакше, але так їх можливості ширші. Я думаю, що група Льовочкіна намагатиметься не допустити повного знищення впливу Медведчука", - спрогнозував в розмові з виданням політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко.
Лайт-варіант "Партії регіонів"
Останнім часом українські соціологи почали "бомбити" інформпростір найрізноманітнішими соцопитуваннями - частина з них відразу ж викликає величезний скепсис і видає явну заангажованість авторів, але частина здається відносно об'єктивними.
Юрій Бойко
Виходячи з цих даних, особистий рейтинг Юрія Бойка перебуває на рівні 15%. Ще 4-6% - електорат Медведчука, але на президентські вибори напевно піде лише один з них. В цьому випадку їх електоральні рейтинги підсумовуються, якщо, звичайно, між лідерами ОПЗЖ не відбудеться публічного конфлікту. Однак без підтримки потужної трійки телеканалів та в зв'язку із зменшенням фінансового підживлення ззовні - шансів на перемогу на виборах вкрай мало. Та й поява нових претендентів на електорат ОПЗЖ досить імовірна - тим більше, що його "стійкість" добре показали вибори 2019 року, коли левова частка симпатиків цієї політичної сили перетекла в табір Зеленського.
Останні події та шлейф не завжди зрозумілих народу рішень залишають главі держави вкрай мало шансів на повторення такого "фокусу", але ж не виключена і поява нових сильних гравців, які можуть користуватися підтримкою когось із олігархів - наприклад, Ріната Ахметова, чий проект "Опоблок" за останні роки практично розчинився - в першу чергу "завдяки" зусиллям ОПЗЖ. Та й для Офісу президента, де, за інформацією джерел "Апострофа", давно налагодили відносини з Сергієм Льовочкіним, такий кандидат може бути набагато зручнішим.
"Я не думаю, що Медведчук має якісь шанси стати лідером публічних симпатій українців - в тому числі біло-блакитного електорату. Тому можна очікувати певного зростання популярності Бойка. Якщо подивитися то Офісу президента вигідніше мати на цьому полі конкурентом Бойка, тому що незважаючи на політичні уподобання, він буде орієнтуватися на Україну. І конкурувати з ним на майбутніх президентських виборах легше, тим більше без підтримки ресурсу Медведчука", - вважає аналітик Максим Степаненко.
"Я думаю, що ОПЗЖ продовжить своє існування - це політична сила, яка має представників і прихильників по всій країні, тому навряд чи вона кудись випарується. Вважаю, що з боку ОП або олігархів буде зроблена спроба створити ручний проект, який буде орієнтуватися або на Банкову, або на наших магнатів, але у разі укладення певних домовленостей", - додав експерт.
"Можливо знову ми побачимо спробу реанімувати "Партію регіонів", але без проросійськості. Щось більш центристське. По суті це повинна бути "Партія регіонів-лайт", але без Медведчука, Януковича і всього цього шлейфу", - вважає політолог Золотарьов.
Навіщо Оксана Марченко пішла в політику
Використання подружжя в політичних цілях - не такий вже несподіваний хід. Зовсім недавно подібне вчинив Петро Порошенко, який відправив свою дружину Марину першим номером партійного списку на виборах до Київради - на тих виборах "Європейська солідарність" виступила досить непогано - 31 крісло проти 30 мандатів у партії Віталія Кличка, якій прогнозували впевнену перемогу. Утім, сама Марина Порошенко за наступні після виборів місяці нічим особливим не відзначилася і складається враження, що і не планувала - свою справу вона вже зробила.
Оксана Марченко і Віктор Медведчук
Рішення Оксани Марченко, яка за всі роки заміжжя з Медведчуком ніколи не висловлювала бажання йти в політику, приєднатися до ОПЗЖ, може здатися емоційним. Адже розкрутити її в повноцінну політичну фігуру - а тим більше, мало не в опонента Зеленському на майбутніх президентських виборах, як кажуть деякі політологи-"балакучі голови" - виглядає завданням малореальним. Хоча попсувати нерви Бойку поява пані Марченко цілком здатна. Що навряд чи зміцнить союз "газовиків" та "медведчуківців".
"З боку Марченко цей хід швидше спрямований на емоційний ефект, але будь-якої самостійної політичної активності з її боку не передбачається. Хіба що в крилі Медведчука побачать якийсь політичний хід, де вона б могла зробити щось корисне", - вважає експерт Максим Степаненко.
Важко уявити собі Марченко в ролі ще одного лідера ОПЗЖ - їх і так там занадто багато. І поява в цьому тісному клубі ще й зірки телеекранів може лише посилити відцентрові процеси. ОПЗЖ точно не варто ховати, але зараз партія зіткнулася з неймовірно важким викликом, а конкуренти напевно постараються не прогавити момент, щоб отримати свій шматок пирога на південному сході.
